Природні методи, засновані на засобах біологічного контролю, таких як паразитичні оси, являють собою дуже ефективний спосіб зменшення популяцій сільськогосподарських шкідників.

Традиційна практика в сільському господарстві зазвичай включає одночасне застосування різних синтетичних пестицидів (наприклад, інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів) у формі резервуарної суміші для захисту агрокультур. Однак, сучасні стандартні методи оцінки ризику пестицидів для корисної ентомофауни вивчають тільки вплив окремих препаратів, а не їх сумішей.

Використовуючи в якості об’єкта перетинчастокрилих паразитуючу осу Aphelinus abdominalis (глобально поширений вид, широко використовуваний в біоконтролі шкідників), група дослідників продемонструвала посилений ефект обробки низькоконцентрованого інсектицидом (тіаклоприд) в поєднанні з різними концентраціями фунгіциду (тебуконазолу). Про це пише видання AgroPages.

Ця робота підкреслює потенційний негативний вплив такої суміші на осу, який призводить до паралічу (неминуче викликає смертність в природних умовах), коли ці дві сполуки змішуються в резервуарах.

Причому токсичність інсектицидів, як правило, зростає в міру збільшення концентрації фунгіциду в комбінації. Обидві ці сполуки зазвичай змішуються в резервуарах і застосовуються на багатьох культурах в регіонах Європи, включаючи, наприклад, агроекосистеми олійних культур в Естонії.

Одний фунгіцид тебуконазол, мабуть, не впливав на популяції паразитичних ос, але спільне застосування з тіаклопридом посилювало і без того токсичну дію цього інсектициду. Те, як ці сполуки діють разом, досі не зовсім зрозуміло, але автори сподіваються, що ця робота (поряд з кількома раніше опублікованими дослідженнями, що демонструють подібний агрохімічний синергізм на бджіл) вплине на науку і практику оцінки ризику пестицидів, і буде стимулювати більш комплексний підхід.

Тіаклоприд належить до класу інсектицидів, відомих як хлорникотинілів або неонікотиноїди.

Три інших неонікотіноідних інсектициду (імідаклоприд, клотіанідін і тіаметоксам) були недавно заборонені для застосування у відкритому грунті в усіх державах-членах ЄС.

Ймовірно, заборона призведе до збільшення використання решти дозволених неонікотиноїдів, таких як тіаклоприд, що збільшить потребу у вивченні його потенційного впливу на нецільові організми (наприклад, корисних комах) і агроекосистеми в цілому.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram