Період вегетації озимої пшениці триває 190-210 днів. Весь цей час рослини в полі під відкритим небом, приймають і витримують усе, що дає природа. А зимово-весняний період цього року був і продовжує бути непередбачуваним і багатогранним.
Упродовж зими ми спостерігали багаторазовий перехід озимої пшениці від стану спокою до відновлення вегетації, оскільки неодноразово середньодобова температура піднімалася вище +5°C. Із кожним відновленням вегетації рослини витрачали цукри, яких і так відкладено на зиму було небагато у зв’язку з пізніми термінами посіву. На початку весни середньодобові температури повітря в більшості регіонів перевищили кліматичні показники. Це мало позитивний вплив, особливо на рослини пізніх термінів посіву, оскільки за раннього відновлення вегетації (І декада березня) переважають довгохвильові червоні промені, сприятливі для процесів росту й нагромадження біомаси, ‒ відбувається вегетативний тип розвитку. Рослини мають більше часу для регенерації пошкоджених за зиму тканин, довше затримуються у фазі весняного кущіння, формують потужну вторинну кореневу систему. Слабкі посіви мали час розкущитися і закласти продуктивний колос, що є фундаментом високого врожаю.
Але погодні умови квітня знову змінили ситуацію: постійні дощі та знижені температури не дали можливості вчасно провести перший захист зернових – і, як наслідок, ми отримали в полях багато проблем, із якими в багатьох господарствах і на сьогодні намагаються справитися.
Читайте також: Складні погодні умови квітня: які наслідки для рослини ріпаку озимого та як захистити свої посіви
Основні проблеми в посівах озимої пшениці
- Сильна забур’яненість посівів
Дуже невеликий відсоток господарств ввели культуру боротьби з бур’янами з осені. Часто, на жаль, озиму пшеницю по мерзло-талому ґрунті підживлюють разом із бур’янами. Оскільки навесні вчасно ввійти в поле та провести захист посівів не було можливості, отримали складні перерослі бур’яни, що створили конкуренцію пшениці й забрали на себе велику кількість поживних речовин (фото 1, 2). Навіть за забур’яненості посівів зернових культур до 15 штук на 1 м², бур’яни виносять з ґрунту до 15 кг азоту, 10 кг фосфору і 40 кг калію. Нагадаємо, що для формування однієї тонни зерна культурні рослини витрачають у середньому 25 кг азоту, 15 кг фосфору і 20 кг калію.
2. Значне поширення хвороб листя
Найбільше спостерігаємо ураження септоріозом і піренефорозом. Якщо до септоріозу ми звикли, то боротьба з піренофорозом (жовта плямистіть) вимагає додаткової уваги, оскільки за сильного розвитку викликає злиття некрозів на листках, площа яких може перевищувати половину розміру листкової поверхні. У міру збільшення зони ураження інфіковане листя передчасно в’яне, відмирання починається із верхівки рослини (фото 3). Без проведення заходів захисту або від невчасного проведення втрати врожаю можуть становити 20-50%.
3. Регуляція росту та розвитку рослин підсвітила низку проблем:
- Від запізнення з проведенням регуляції або за неможливості її проведення на фоні оптимального азотного живлення спостерігаємо сильне витягування нижнього міжвузля, що в подальшому часто призводить до вилягання посівів, особливо в умовах значної вологості та за сильних вітрів. У разі раннього та інтенсивного вилягання посівів, втрати врожаю становлять до 60%, погіршується якість зерна.
- Якщо регулятори росту були внесені, коли рослини перебували в холодовому або гербіцидному стресі, то внаслідок цього у рослин озимої пшениці спостерігаємо сильне сповільнення росту, зниження фотосинтетичної активності, втрату кольору.
NB: Вплив на зниження врожайності через накладання стресу на стрес може бути дуже відчутним – до 30% і більше.
- Недотримання фази застосування регуляторів росту – особливо це стосується хлормекват-хлориду, який потрібно вносити від початку до кінця кущення. Кінець кущення візуально характеризується моментом, коли перший вузол піднімається над вузлом кущення не вище 1 см (фото 5). Запізнення з цією операцією призвело до зупинки в рості рослин, а оскільки й надалі спостерігаємо низькі температури, то відновлення росту та розвитку рослин проходитиме достатньо повільно і, звичайно, забере добру частину врожаю.
4. Багатокомпонентні бакові суміші
Пам’ятаємо: більше продуктів у баку обприскувача – більша ймовірність проблем. Кожного разу потрібно перевіряти препарати на сумісність і дотримуватися рекомендацій щодо змішування.
NB: Зсув термінів проведення обприскувань призводить до того, що за один прохід потрібно поборотися і з бур’янами, і з хворобами, шкідниками, і зрегулювати рослину, простимулювати ріст, добавити макро-, мікроелементи – унаслідок отримуємо стрес на рослинах, з якого вони ще довго виходитимуть.
5. Негативний вплив грамініцидів на рослини пшениці озимої
Нестабільні погодні умови навесні під час застосування грамініцидів викликали стрес у рослин культури, і, як наслідок – втрати врожаю можуть бути суттєві – до 20-50% (фото 6). Низькі температури, навіть якщо вони є тільки вночі, можуть обмежити швидкість, з якою пшениця метаболізує діючу речовину, знижуючи тим самим стійкість рослини до гербіциду. Це викликає симптоми, типові для пошкодження гербіцидом, як-от пожовтіння наймолодших листків.
Захист посівів без стресу для культури
Якби в нас була можливість вносити препарати тільки на шкідливий об’єкт, обминаючи культурну рослину, ми могли б уникнути низки проблем, вказаних вище, і зберегти свій урожай, а не поглиблювати шкоду від природних чинників шкодою від власних дій.
NB: Якщо б гербіцид не потрапляв на культурну рослину, але забирав бур’яни, то на кожному гектарі ми б зберегли до 15% урожаю.
Така можливість є! Французька компанія BERTHOUD із понад 125-річним досвідом виробництва обприскувачів розробила надсучасну технологію SNIPER («Снайпер»). На штангу обприскувача встановлено камери, що розрізняють бур’яни поміж культури за допомогою штучного інтелекту та гіперспектрального аналізу зображення. Це точкове, цільове, локальне обприскування: робочий розчин гербіцидів потрапляє тільки на бур’ян, оминаючи культурну рослину.
Переваги технології SNIPER:
- економія гербіцидів – 40-80%;
- менше стресу культури – 80%;
- збереження врожаю до 15-20%;
- уникнення резистентності бур’янів;
- більша продуктивність обприскування.
Технологія SNIPER уперше була презентована в листопаді 2022 року під час міжнародної виставки SIMA в Парижі. На сьогодні вона вже успішно працює на європейських полях, а ми з нетерпінням чекаємо можливості випробувати інновацію в Україні.
У таких складних умовах, коли погода не дозволяє ввійти в поле, а рослини перебувають у постійному стресі від знижених температур, надлишку вологості, інфікування хворобами, нестачі елементів живлення, а ми своїми діями ще поглиблюємо проблему, використання технології SNIPER може стати тим єдино правильним рішенням, що збереже врожай.
Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
