“Ми розглядаємо розвиток власної компанії у синергії з глобальним розвитком органічного сектору”

327
«Агропромислова група «Арніка» була заснована у 2000 році та на той час займалась виключно рослинництвом за традиційною технологією вирощування. Одночасно з цим глобальний ринок органічної продукції сягнув 20 млрд дол., у Німеччині було впроваджено національне органічне лого Bio-Siegel, а Organic Monitor (Ecovia Intelligence) була започаткована для надання оперативного аналізу глобального та регіонального органічного ринків», — з таких слів розпочала історію компанії в контексті розвитку світового ринку органічного виробництва Анастасія Білич, керівник маркетингової служби «Арніка Органік».
Про органічне виробництво як не тільки бізнес, а більше як філософію ведення бізнесу, про світові ринки та глобальні тенденції у нашому інтерв’ю.

Отже, про історію розвитку компанії…

— У 2005 році «Арніка» створює перший та єдиний в своєму роді науково-дослідний інститут сої в Україні, оскільки основною та найбільш перспективною культурою компанії були визначені соєві боби та продукти їх переробки (харчові та кормові). Згодом цей інститут стане Інститутом органічного виробництва, а його основним завданням буде селекція сортів основних та перспективних культур компанії, а саме сої, нуту, сочевиці та технічної коноплі.

В цей же час в низці країн відбувається впровадження національних стандартів органічного виробництва, а саме США впроваджують USDA National Organic Programme (NOP), в Японії з’являється Japanese Agricultural Standard (JAS), в Китаї представляють національний органічний стандарт. Станом на 2008 рік глобальний ринок органічної продукції вже сягнув близько 50 млрд дол.

Важливим імпульсом для розвитку вітчизняного органічного ринку став той факт, що у 2009-2010 роках Європа (йдеться в більшості про країни ЄС) перебирає на себе першість у країн Північної Америки в обсягах споживання органічних продуктів харчування. Ринки ж Північної Америки для вітчизняних виробників і наразі залишаються складнішим та витратнішим з урахуванням логістичного плеча. В 2009-2010 році ЄС також переглядає власні стандарти органічного виробницта, що стають еквівалентними до більшості національних стандартів, а також представляє та впроваджує на ринку органічне лого (знане як євролисток). У той же час, ЄС декларує, що обсяги виробництва органічної продукції значно поступаються потребі у її споживанні, що дає імпульс для розвитку регіональних ініціатив в країнах, що розвиваються, та найближчих сусідах до ЄС.

У 2012 році, коли було досягнуто згоди щодо еквівалентності стандартів ЄС та США. В цей же час, Андрій Пилипченко, власник та засновник Агропромислової  групи «Арніка», приймає стратегічне рішення щодо поступового переходу компанії на органічну технологію виробництва. На період 2012-2016 років припадають найбільш гучні злиття та поглинання в органічному секторі по вертикалі виробництва та дистрибуції продуктів, у яких беруть участь глобальні компанії як то Danone, Amazon, Whitewave Foods, Whole Foods Market, Campbell та інші.

Ваша компанія одна із лідерів виробництва органічної продукції в Україні. Які кроки підштовхнули Вас піти саме органічним шляхом?

— Ми розглядаємо розвиток власної компанії у синергії з глобальним розвитком органічного сектору, оскільки цей напрям сільського господарства є надзвичайно інтегрованим у глобальні ланцюги постачання та виробництва. Галузь наразі є майже 100% експортоорієнтованою, а інтернаціоналізація в ній відбувається не лише по вертикалі виробництва чи дистрибуції, а й також в обміні досвідом, спільних науково-технічних проектах, в розробці регламентуючих заходів та вимог до безпечності та якості проміжних та кінцевих продуктів тощо.

На сьогодні в компанії сертифіковано 14 990.89 гектар землі та є плани щодо розширення земельного банку. Компанія сертифікована як за міжнародними (Регламенти ЄС), так і національними стандартами окремих країн, які є нашими або існуючими, або потенційними партнерами (NOP — США, COR — Канада та JAS — Японія), так і окремими приватно-правовими стандартами (BioSuisse — Швейцарія).

Що Ви можете сказати про інвестиційний клімат в Україні і чи рекомендуєте зараз вкладати в органічний напрям?

— Існує хибне уявлення про те, що для переходу на органічну технологію виробництва все, що потрібно, це припинити вносити мінеральні добрива та використвувати засоби захисту рослин, або ж замінити їх на засоби органічного походження. При цьому органічне виробництво, якщо ми говоримо про рослинництво, потребує:

  • повного кваліфікаційного та професійного перевантаженння агрономічної служби, яка тепер має працювати із землею як живим організмом, розробляти превентивні заходи для боротьби із шкідниками чи хворобами, постійно моніторити стан грунтів та знаходити оптимальний баланс живлення рослин, експериментувати та знаходити найкращі варіанти сівозміни як гарантії отримання високих органічних врожаїв. В нашій компанії частково ця робота виконується Департаментом фітопатології та ентомології, де на постійній основі проводиться оцінка природнього потенціалу рослин та їх стійкість до пошкоджешь та хвороб, аналізується потреба в тих чи інших органічних засобах захисту науково-експериментальним шляхом, а також здійснюється незалежне тестування їх ефективності;
  • повної або часткової заміни системи машин, адже органічна технологія потребує значно більшої кількості технологічних операцій, насамперед, ранньовесняного боронування, яке покликано поліпшувати фітосанітарний стан рослин, забезпечує розпушення верхнього кореневмісного шару ґрунту та сприяє кращому забезпеченню кореневої системи рослин киснем, вологою та поживними речовинами. Крім того, деякі технологічні операції потребують використання спеціалізованої техніки, а боротьба за економічну ефективність кожного гектара вимагає використання новітніх agtech рішень (наприклад, GPS контроль та монітринг);
  • створення власної найбільш дієвої агротехнології, включаючи роботу над селекцією сортів рослин, які б були адаптовані до змін природо-кліматичного характеру, стійкі до посухи та механічних обробок грунту, та могли бути використані в органічній технології. Крім того, під час селекційної роботи варто думати і про ті показники, які є важливими для ринку (наприклад для сої, це концентрація білку та жиру). В нашій компанії ця діяльність реалізується в межах Інституту органічного виробиництва, а щорічна площа під селекційними ділянками для проведення науково-дослідних робіт становить близько 50 гектарів;
  • створення системи оперативного моніторингу за станом полів у різні періоди вегетації, дозрівання та в період збирання. Ця необхідність пов’язана з тим, що органічна технологія в рослинництві — це насамперед технологія превентивних заходів через неможливість «гасіння пожеж» як то хвороб, чи шкідників на полях через використання хімічних засобів захисту. В нашій компанії це завдання вирішується через використання безпілотних технологій, а саме квадракоптерів Phantom 4 V0. В період вегетації обліт політ може відбуватися до 5 разів, а крім того, відбувається постійний контроль якості виконуваних робіт та контроль готовності поля до збирання врожаю,
  • підготовки складських приміщень для зберігання органічного врожаю відповідно до вимог органічних стандартів, що суттєво відрізняється від умов зберігання традиційного врожаю через необхідність постійного контролю та недопущення контамінації чи появи забуруднюючих речовин, що може стосуватися навіть пилу на деревяних балках.

NB: Всі ці заходи, а також, власне, дво-трирічний перехідний період, потребують від власника значних інвестиційних вкладень, разом із організаційною перебудовою деяких процесів на підприємстві, необхідністю вивчення ринку та створення потенційної партнерської бази.

Саме тому, кожному власнику, який планує перехід на органічну технологію, потрібно почати з аркуша паперу, детально прописавши бюджет цього проекту, основні показники його економічної ефективності із аналізом ризиків як виробничого, так загальноекономічного характеру, з якими він може стикнутися під час його реалізації.

Які б найбільш перспективні напрями Ви б виділили?

— Якщо говорити вцілому про food-індустрію, то тут наразі виокремлюється декілька дуже суттєвих трендів:

  • Free From Foods (серед найбільш розповсюджених алергенів визнані злакові з глютеном, горіхи, яйця, соя, молоко, гірчиця, та інші). Цей тренд набирає обертів через споживчу нетолерантність до тих чи інших продуктів, що може бути пов’язано із проблемами здоров’я. Ринок достатньо швидко розвивається і досягнув вже $56 млрд у 2018 році (Euromonitor);
  • Organic (найбільший потенціал та ріст споживання органічних продуктів наразі спостерігається в країнах ЄС, насамперед Франція, Німеччина, Італія, а також в країнах Азії (Південна Корея та Японія). Ринок США, який сягнув вже за результатами 2017 року, 45 млрд дол, продовжує зростати та нарощувати обсяги імпорту органічної сировини та продуктів харчування. Споживачі на даних ринках готові платити преміальну ціну, якщо впевнені ще й у тому, що органічний продукт вироблений із дотриманням етичних та соціальних стандартів;
  • Fortified Foods (або їжа, що збагачена необхідними вітамінами та мікроелементами. Розвиток даного напряму пов’язаний також із певними медичними приписами та дієтичними нормами, а також дефіцитом необхідних мікроелементів у щоденному харчуванні більшості населення);
  • Energy-Boosting Foods (це протеїнові та інші високоенергетичні продукти, які набувають значної популярності, та дають поштовх для розвитку продуктовіих інновацій (найбільшим ринком цих інновацій в ЄС є Великобританія та Німеччина);
  • Subscription Meal Kits (готові продуктові набори здорової їжі за індивідуальною передплатою, що змушує великі продуктові компанії переглядати стратегії щодо їх упакованого продукту та ретельно планувати свої ланцюги постачання);
  • Plant-based Foods (це, насамперед, про свідоме здорове харчування,  де в раціоні переважають рослинні замінники тваринної їжі, міститься значна кількість необроблених продуктів, а ще фруктів, овочів, горіхів та альтернативних рослинних протеїнів).

Варто зазначити, що більшість цих трендів виникає на стику потреб окремих категорій людей, що змушує продуктові компанії переглядати свої стратегії розвитку та плани виробництва, працювати над продуктовими інноваціями, пропонуючи ринку нові продукти високої якості та харчової цінності, виходячи також із потреб зручності споживання, екологічної та соціальної відповідальності. І що важливо, що більшість цих трендів базується саме на органічній вихідній сировині, як запоруки безпечного та якісного кінцевого продукту.

NB: Виходячи із цих тенденцій, виробникам варто задуматися над тим, наскільки змінюється обличчя food-індустрії, хто та як буде споживати Ваш продукт, що важливо для Вашого споживача та які вимоги Вам потрібно задовольняти, щоб залишатися на ринку конкурентним.

Наприклад, для нашої компанії стає цілком очевидним, що споживач нашого продукту є вимогливим до якості, безпечності, походження та поживності продукту, а тому ми виконуємо вси приписи та вимоги як міжнародних, національних, так і приватно-правових стандартів, які важливі для кожного окремого ринку. Крім того, ми наразі експериментуємо із різними бобовими культурами, як то сочевиця, нут та соя, з метою виробництва не лише високоякісної органічної сировини, але і поживних plant-based інгредієнтів для глобальних харчових ланцюгів.

Зараз Ви активно працюєте у напрямку Японії. Чому саме цей регіон? Та які ринки ще Ви плануєте підкорити найближчі роки?

— Ринок Азії для нас є цікавим з декількох позицій:

по-перше, 8,7 млрд дол. становить обсяг споживання органічних продуктів, Японія та Південна Корея — історично є найбільшими споживачами цього обсягу,

по-друге, просто вибуховий розвиток органічного сегменту в Китаї та Індії, які є нашими основними конкурентами на глобальному ринку, а тому наше завдання спостерігати та вивчати їх,

по-третє, зміна фокусу в цих країнах від експортної експансії до розвитку внутрішнього ринку та підвищення доступу до орагнічних продуктів для місцевого населення,

по-четверте, ці країни є гучними за своїми food scandals, а тому питання безпечності ланцюгів постачання та якості продукту стають ключовими драйверами в політиці їх постачання. Перевага частіше може надаватися саме імпортному проодукту, якщо він з позиції безпеки та якості є кращим за домашній.

Японія хоч і є країною іншого ментального та мовного середовища, але є дуже зрозумілою в плані парнерства. Наша компанія сертифікована за національним стандартом органічного виробництва Японії, та мала  вже успішний досвід перших корабельних відвантажень в цю країну. Досвід участі у виставці харчових продуктів (Food Ingredients for Taste Japan), що проходила 2-4 жовтня цього року в Токіо, показав нам:

1) значний інтерес японців до українських продуктів, які є конкурентними по якості та ціні,
2) їх бажання до заміщення імпорту з азійських країн продуктами з європейського регіону, та
3) бажання глобально інтегруватися та інтернаціоналізувати свої ланцюги постачання.

Наша компанія володіє всім необхідним, що потрібно цьому ринку (продукт, логістика, витримані вимоги якості та безпеки, розуміння культурних та бізнес особливостей, репутацію та досвід на ринку). Це наша конкурентна перевага, і ми з нею продовжуємо  експортну експансію цього ринку.

Серед наших найближчих міжнародних активностей — це участь у виставці Food Matters Live 2019, що відбудеться 19-20 листопада у Лондоні, та збере провідних фахівців агропродовольчого сектору, представників food-tech та agrifood стартапів зі всього світу. Для нас участь у цьому заході пов’язана із декількома факторами, а саме: 1) частка органічного продукту в структурі роздрібних продажів є достатньо високою серед європейських країн (5.5% у 2017 р.),
2) основний канал збуту органічної продукції — неспеціалізовані роздрібні мережі,
3) щорічний ріст органічного ринку становить 5-6% (за даними IFOAM — FiBL Survey), 4)  Велика Британія входить у ТОП-5 країн за рівнем R&D в харчовій галузі, що дає стимул для появи нових продуктів, створення споживчих трендів, та пошуку нових каналів постачання.

Крім того, ми продовжуємо роботу над ринком Держави Ізраїль, вивчаємо ринок Північної Америки та готуємося до наймастабнішої міжнародної події в органічному секторі — це BIOFACH 2020, що відбудеться у лютому в Нюрнберзі (Німеччина).

Підготувала Ірина Прохорчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram