Малим фермерам можливості до експорт варто шукати в кооперативах — експерт

153
Анна Морозова. Фото: ukrainefood.org

Українським малим та середнім фермерам, які бажають експортувати свою продукцію варто об’єднуватися з кооперативами, які професійно займаються поставками на зовнішні ринки, а не власноруч намагатися реалізувати маленькі обсяги овочів чи фруктів.

Таку думку висловила засновниця кооперативу UkrUp — господарства, яке спеціалізується на вирощуванні українського часнику Анна Морозова, пише UkraineFood.org.

— Якщо Ви живете в райцентрі та вирощуєте 100 тонн кавунів, що в принципі є незначним обсягом для експорту, то я не бачу необхідності самому шукати партнерів за кордоном для реалізації такої кількості продукції. В цьому разі треба шукати кооператив, який займається організацією експортнe і домовлятися з ними. За таким принципом працює весь світ. Вони об’єднуються та довіряють зовнішні продажі людям, які можуть зробити професійний маркетинг, документи та сертифікати. Експортний партнер не хоче бачити величезну кількість постачальників однієї продукції. Для нього важливо мати одного надійного постачальника з України за зрозумілою ціною, — зазначила Анна Морозова.


Вона також додала, що якщо виробник хоче експортувати свою продукцію, то обов’язковою умовою є наявність в нього всіх необхідних документів на вирощувану продукцію.

— Більш того, потрібно мати документи на придбане насіння та добрива. Це потрібно для того, щоб ваш виробничий ланцюжок був зрозумілим кінцевому споживачу. Тоді в нього буде довіра до вас, — додала Анна Морозова.

Засновниця UkrUp також розповіла, що наразі її кооператив спеціалізується на вирощуванні часнику, проте цього року UkrUp диференціював власну діяльність, розпочавши вирощування на Київщині також й салатів, капусти, брокколі, кавунів, гарбузів. Наразі поставки продукції здійснюються в мережі українського ретейлу.

Анна Морозова також розповіла й про особливості входження вітчизняних виробників агропродукції до торгівельних мереж.

— Як виробники ми підписували договори з супермаркетами більш ніж рік. Тому що, по-перше, з одним продуктом, який у нас був, тобто часник, не всі хотіли укладати такі договори, тому що, часник в них є.  Ситуація стала кращою коли ми вже диференціювалися по іншим культурах, які більш цікаві супермаркетам, тому що вони більш нішеві, більш затребувані на полицях магазинів. І тому разом, припустимо, з кавуном, часник йде вже додатковою культурою в кожній поставці. Це ми робимо для того, щоб запустити систему постачання українського часнику в український ретейл,— пояснила фахівець.

За словами Анни Морозової, український ретейл хоче три речі: якісний продукт, кількісний продукт і продукт конкурентоздатний за ціною.

— У різних супермаркетів різні умови співпраці. З кожним супермаркетом ми підписуємо додаткові договори на послуги. Якщо товар буде мати маркування, або захисний знак та назву, то це називається маркетингові послуги, послуги полиці. Тобто якщо ваш товар лежить не на третій полиці, а на першій, то ви маєте за це платити супермаркету. Але, що стосується овочевої чи фруктової продукції в супермаркеті, то додатково ми сплачуємо логістичні послуги, якщо товар везеться не в магазин, а на розподільний центр. І ми оплачуємо також полицю, на якій лежить наш товар з нашим торговельним знаком. Оплачується в цьому разі не фіксована сума, а відсоток від обсягу поставки — в середньому від 7 до 15%.



Якщо говорити про відстрочку платежу, то вона дійсно є і вона різна на різні види продукції. Якщо йде мова про продукцію, яка швидко псується, то відстрочка в середньому становить 10 днів. Якщо це продукти з терміном зберігання більше місяця (картопля, гарбуз, часник), то відстрочка платежу становить від двох до чотирьох тижнів, — пояснила засновниця UkrUp.

Анна Морозова також пояснила, чому подекуди іноземний товар в українських мережах дешевший за вітчизняний.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram