LFM 2022. Аграрний сектор після війни: як повернутися до довоєнного рівня і рухатися далі

9 вересня 2022 року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) – на базі «Контінентал Фармерз Груп» (с. Чуква, Самбірський р-н, Львівська обл.). Конференція об’єднала агровиробників, представників ресурсних та сервісних компаній, інноваційних стартапів та провідних інвесторів задля обміну досвідом, обговорення плану відновлення та інших важливих аспектів ведення аграрного бізнесу у воєнний час.

Відкрили конференцію Петро Мельник, Президент УКАБ та Георг фон Нолкен, генеральний директор компанії «Контінентал Фармерз Груп». Обидва подякували присутнім аграріям за єдність та взаємну підтримку у важкі для України часи та висловили сподівання, що така згуртованість спільноти допоможе швидше закінчити війну та перемогти загарбника.

Петро Мельник, Президент УКАБ

Дмитро Ливч, керівник аналітичного напряму Центру економічного відновлення зосередив свою увагу на аналізі стану аграрного бізнесу під час війни з росією, а також спробував спрогнозувати, як проходитиме аграрна відбудова та чи повернеться агросектор до довоєнного рівня.

Дмитро Ливч, керівник аналітичного напряму Центру економічного відновлення

За його словами, війна по різному вплинула на регіони України, і це важливо розуміти з погляду ризиків ведення агробізнесу у тій чи іншій області. Вкрай проблематичною є діяльність агрокомпаній у регіонах, які були під окупацією та частково окупованих регіонах країни. Ливч вважає, що державна підтримка в цьому випадку має максимально стимулювати агросектор.

Що стосується втрат агробізнесу загалом, то за словами аналітика, його маржинальність знизилася з 30% у 2021 році до -30% у 2022. Складова затрат аграріїв продовжує збільшуватися: ростуть ціни на енергоносії, добрива та логістику. Тільки блокування портів призвело до збільшення вартості логістики на $170-180 на одній тонні продукції.

Дмитро Ливч бачить два виходи зі ситуації, що склалася – це збільшення виручки та зменшення затрат агрокомпаній. Досягти першого можуть допомогти: пільгові закупки агропродукції, відшкодовування ПДВ та додаткові страхові гарантії для агросектору. Що стосується другого, то важливо зменшити тарифи Укрзалізниці.

Якщо дивитися на післявоєнні плани розвитку агросектору, то аналітик вважає, що ми можемо піти шляхом синергії, як у Європі. Крім того, Україна має проводити високоефективну експортну політику та диверсифікувати ринки збуту агропродукції.

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України поділився з присутніми планами щодо реформи аграрної політики в контексті євроінтеграційних процесів. За його словами, після того, як у червні Україна отримала статус кандидата на члени в ЄС, євроінтеграційний блок є пріоритетним у державній політиці.

Він нагадав, що завдяки новому статусу України, були обнулені всі мита, податки, квоти та обмеження щодо експорту вітчизняної агропродукції до країн ЄС. Однак, за його словами, щоб зона вільної торгівлі з ЄС була не однорічною, а довгостроковою, державі потрібно виконати певні вимоги. Чиновники та депутати наразі працюють над законами та нормативно-правовими актами.

Серед ключових:

  • «Закон про охорону прав на сорти рослин і насіння», який має бути ухвалений уже восени;
  • «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами»;
  • «Про географічні зазначення спиртних напоїв», який має бути ухвалений до кінця року;
  • «Про поводження з пестицидами та агрохімікатами»;
  • «Про захист рослин», який очікують 2023 року;
  • «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, зокрема й традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів».

Крім того, Міністерство готує низку нормативно-правових актів, наприклад, дозвіл на виготовлення біометану. За словами першого заступника міністра, ЄС сьогодні готовий доплачувати, якщо біометан в Україні буде виготовлений за європейськими екостандартами.

А ось Валерій Яковенко, співзасновник та керівний партнер DroneUA за традицією спробував заглянути у найближче майбутнє. У своєму кейсі він розповів про можливості повної трансформації агробізнесу у нових умовах. Пан Яковенко зауважив, що сьогодні аграрії не хочуть використовувати дорогі агротехнології. Вони шукають зміну моделі ведення агробізнесу. На цьому фоні, за словами Валерія,  процвітає сервісна модель ведення бізнесу. Як приклад, він навів модель внесення ЗЗР агродронами, у якій задіяно понад 100 компаній.

Також бізнесмен повідомив, що в умовах війни в Україні вдалося створити перший у світі стартап для підтримки та оптимізації роботи ринку з надання послуг дронами-обприскувачами. Це є особливо важливим на фоні того, що попит на обробку угідь агродронами постійно зростає. Зокрема, 2022 року ними буде оброблено 2 млн га землі в Україні.

Про нову реальність агробізнесу під час та після війни говорили й учасники панельної дискусії. Її модераторами виступили Алекс Ліссітса, генеральний директор компанії IMK та  Інна Мєтєлєва, керівниця проєктного офісу Агрополітичний діалог «Аграрна рада». Учасники дискусії не стримували емоцій, ділилися своїми історіями виживання бізнесу в умовах воєнного стану та висловлювали кожен своє бачення можливого розвитку агросектору в найближчому майбутньому.

Також не обійшлося без запитань Тарасу Висоцькому. Зокрема, болючим для учасників конференції було питання щодо черг на пропускних пунктах на польському кордоні, через які експортують українську агропродукцію. Довжина черг там сьогодні сягає 50-60 км. На що перший заступник Міністра відповів, що єдиним рішенням цієї проблеми стане зменшення кількості перевірок вантажів.

— Останніми місяцями обсяг експорту автомобільним транспортом постійно зростав, із квітня він збільшився з 100 тис. т до 130 тис. т у серпні. На подальше зростання вплинув страйк польських перевізників, які фактично закрили перехід на пункті пропуску «Дорогуськ», — зазначив пан Висоцький.

За його словами, вже напрацьовані рішення щодо вирішення ситуації з чергами вантажівок на пунктах пропуску. Найближчим часом планують:

  • Відкрити додаткові пункти пропуску виключно для проходження порожніх вантажівок. 9 вересня вже відкрито пункт пропуску «Устилуг-Зосін». Ще планують відкрити два пункти, що послабить завантаженість на 20-30%.
  • Зняти ветеринарно-санітарний контроль з усіх зернових, які йдуть транзитом та які прямують безпосередньо до ЄС для споживання.
  • Зняти обов’язковий ветеринарно-санітарний контроль на всі види вантажів, зокрема корми тваринного походження, шроти, олії, ягоди, овочі.
  • Зняти ветеринарний контроль на тваринницьку продукцію.

Також інформативною була відповідь першого заступника Міністра на питання щодо транскордонного трубопроводу, через який транспортуватиметься українська рослинна олія до порту міста Гданськ. За його словами, наступним кроком після підписання Меморандуму щодо його будівництва буде розробка техніко-економічної документації.

— Наступною фазою роботи буде написання техніко-економічного обґрунтування. В межах розробленого проєкту будемо комунікувати з бізнесом на кожному етапі, оскільки це нова річ, — коментував пан Висоцький.

Також він підкреслив, що надзвичайно важливим стане питання земельної ділянки. Адже, як показує практика — це найкритичніше питання, оскільки як в Україні, так і в Польщі багато земель є в комунальній чи приватній власності, що ускладнює процес. Тарас Висоцький також додав, що в Уряді сьогодні є розуміння, що потрібно розвивати альтернативні шляхи експорту агропродукції на довгострокову перспективу.

— За умов нинішньої роботи портів вигідніше везти агропродукцію через західні кордони, — вважає він.

Погодилися з цими словами й інші учасники дискусії. Юрій Мельник, перший заступник голови правління МХП повідомив, що його компанія експортує свою продукцію всіма видами транспорту. Їм вдається забезпечити всі свої експортні потреби, не зважаючи на додаткові витрати на логістику. Єдине, що просять у МХП — зрозумілі терміни зернової угоди та вирішення питання зі швидкістю проходження кордонів.

На це пан Висоцький відповів, що Уряд сподівається, що угода про «зерновий коридор» таки буде продовжена.

— На наш погляд, все-таки 99%, що угода буде автоматично пролонгована ще на 120 днів. Звісно, що країна-агресор максимально розхитуватиме домовленість, але є певні зобов’язання, які на них покладені та їм важливі, — зазначив посадовець.

Цікаво було учасникам також почути прогнози пана Висоцького щодо можливої зміни структури посівних площ в Україні. За його словами, наступного року матимемо зменшення посівних площ під озимими пшеницею та ячменем на 15-25%, а ось під соняшником можливе збільшення на 5-10%, соєю – 5%. Площі, відведені під кукурудзу, навпаки зменшаться — на 10%.

— Звісно, ці речі змінюватимуться. Але технологічно нереально змінити сівозміну на 40-50%, — підкреслив пан Тарас.

Щодо тваринництва, то, за його словами, ситуація з розвитком галузі в країні не настільки песимістична, як могла би бути. Наразі маємо скорочення в сегменті яловичини на 20%, свинини — 15%, м’яса птиці — 5%. Зменшилося і виробництво молока в Україні, на 15%. Проте, якщо в середині країни його споживання впало, то експорт виріс. Зокрема, у серпні було експортовано 70 тис. тонн молока.

На думку Алекса Ліссітси, у перспективі в Україні виживуть передусім невеликі сімейні господарства, які матимуть не більше 100-150 голів худоби, тому що вони мають дуже просту систему управління.

Наостанок учасники дискусії обговорили ситуацію з інвестиціями в аграрний бізнес. Зокрема,  Петр Крогман, голова Ради директорів Agromino зазначив, що на сьогодні аграрії мають розраховувати на власні грошові ресурси, а господарствам на Сході має допомогти держава.

— Якщо банки пропонуватимуть гірші умови кредитування цим компаніям, це буде їх дискримінація, і Україна «втратить» ці території, вони стануть вразливими і люди з них виїжджатимуть, — переконаний бізнесмен.

Конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» вже тринадцять років поспіль стає майданчиком, який об’єднує провідних агровиробників, представників ресурсних компаній та інноваційних стартапів задля обміну досвідом, презентації передових розробок та нетворкінгу в колі професіоналів. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent дякує всім учасникам та партнерам заходу, які розділили цей день разом із ними.

Довідково:

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) заснована 2007 року для захисту економічних і професійних інтересів гравців аграрного бізнесу України. УКАБ є унікальною платформою в Україні для налагодження ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їхньої роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. У складі асоціації – найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram