Ринок агро 2022: Чого очікувати і які результати показав минулий сезон? Agtech і новітні технології: коли в полі будуть працювати тільки безпілотники? 70 днів ринку землі в Україні: Скільки буде коштувати земля після 2024 року і чому нотаріальна послуга щодо оформлення договорів купівлі-продажу сільськогосподарської землі стала каменем спотикання?
Про це і не тільки можна було дізнатись на найбільшій агроконференції країни, події №1 для багатьох учасників агро сектору — Large Farm Management 2021! Відкривали ХІI Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) цього року президент УКАБ, генеральний директор «IMK» Алекс Ліссітса та генеральний директор «Агро-Регіон» Катерина Рибаченко.

— Сьогодні тема сільського господарства та виробництва надзвичайно актуальна. Запит щороку тільки росте. І не дивно, що LFM сьогодні — це ключові питання, дискусії та тренди, — зауважив Алекс Ліссітса, президент УКАБ, генеральний директор «IMK».

— Для мене надзвичайна приємно відкривати ХІI Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» Large Farm Management. Обмін думками — це дуже важливо. Сьогодні тут ми зможемо поговорити не тільки про собівартість, кліматичні зміни, що є актуально, але й про людей. Оскільки саме люди, як на мене, це ключове та мега важливе питання, — сказала Катерина Рибаченко, генеральний директор «Агро-Регіон».

Прогноз: світова економіка в постковідний епосі. Бум інвестицій чи чергове падіння? 

Як почувається економіка у постковідний період, чи є у інвесторів кошти і що може стати причиною нового «чорного лебедя». На ці та інші запитання давав відповіді Сергій Фурса, заступник директора «Dragon Capital».

— Якщо включити телевізор, то буде здаватись, що все погано. Проте, це не так. У нас, навіть після коронакризи все добре. Ми «впали» набагато менше, ніж очікувалось. Приміром, у МВФ прогнозували, що ВВП країни впадемо на 10%, а впали всього на 4%, — наголосив Сергій Фурса. — Ми не надто відчули наслідки коронакризи, і все це тільки тому, що у світі все добре. Цього року у нас хороші врожаї. У світі дуже багато грошей і так дешево їх ніколи не було. І ці гроші шукають шляхи… Україна у цьому плані має дуже великий шанс залучати ці кошти. Навіть граючи в популізм, і, роблячи помилки і т.д. І МВФ хоче дати нам ці гроші. Тож, макроситуація залишається стабільною, не зважаючи на всі проблеми і коронакризу. Однак, щось подібне ми десь колись вже бачили, чи не так? Пам’ятаєте, 2006-2007-2008 роки. І тут питання: Коли ж почнеться падіння? Звичайно ж, велику роль у цьому зіграє інфляція в США. Ось тоді й почнеться падіння. Якщо ж говорити про криптовалюту, то вважаю, що це велика супербульбашка.

Реальний кейс: визначення оптимальних агротехнологій на основі аналізу історичних даних

Компанія «Agrohub» уже досить тривалий час допомагає компаніям перетворювати інформацію у прибуток. «Agrohub» здійснює чотири етапи роботи з інформацією: збирає її; переконується, що інформація коректна; аналізує дані по єдиній методиці та за результатами аналітики дає рекомендації щодо сильних та слабких сторін компаній.

— Щорічно в Україні фермери роблять мільйон експериментів для того, аби знайти найкращі практики, — говорить Юлія Порошенко, засновниця «Agrohub», McKinsey alumna. — Так, ми не можемо гарантувати результат, ми не можемо передбачати майбутнє, проте з допомогою аналітики ми можемо зменшити невизначеність і підвищити фінансовий успіх.

Реальний кейс агровиробника (El Gauho), який за допомогою аналітики за рік поліпшив свій прибуток на 200 дол./га

Споживання продуктів харчування: альтпротеїни, локальні і еко-продукти, крафт та інші тренди

Головне питання: Як змінюватиметься споживання в контексті переходу з тваринних на рослинні білки й штучного вирощування м’яса та які нові бізнес-моделі стають ефективними у фуд-сфері?

— Ми розуміємо, що Америка сьогодні найбільший ринок для рослинного м’яса у світі (1,4 млрд доларів). Приріст значний рік до року. Це тренд. І у більшості країн він зростає. Єдина країна, яка протягом 2020 року значно збільшила цей вид бізнесу — це Німеччина. Це точна та частина, яка буде глобалізуватись. Ще один тренд, про який я хочу сказати: покоління Z, вони не стають веганами, вони стають флекситаріанцями. Тобто, вони не виключають м’ясо з свого раціону, але зменшують його частку, — сказав Дмитро Морозов, директор департаменту розвитку бізнесу клієнтів «МХП».

NB: Заміщення традиційних протеїнів альтернативними в США відбудеться в горизонті 2025-2030 рік (до показника 80%).

— Я не вірю, що відбудеться 100% відмова від м’яса. Так, зміняться тренди… У нас є декілька хвиль,  у тому числі зміна демографічної ситуації у світі — збільшення кількості людей в Азії, Африці. Ось там перехід на рослинні жири пройде дуже швидко. Я спілкувався з людиною, яка зараз відкриває завод по виробництву рослинних протеїнів в Еміратах, і він порахував окупність десь за 3,5 роки, — сказав Петро Мельник, виконавчий директор «Agricom Group». — Другий тренд — це зменшення доходу в людей, а саме, розрив між багатими та бідними. Для багатих людей все рівно будуть існувати маркетингові продукти, приміром, мармурове м’ясо. Зараз, до речі, з’явилось помаранчеве вино. І цей тренд буде тривати. Також, можу сказати, що ми — компанія, яка вирощує овес, так ось, ми бачимо тренд на безглютеновий овес. Безглютенові продукти — це запит не тільки в нас, але й у світі! І ще додам один надпотужний тренд — люди будуть споживати менше, але більш якісної їжі.

Експерти погодилися, що виробництво рослинного м’яса це точно тренд, частина глобальної фуд-індустрії, на яку агровиробникам слід звернути увагу.

NB: Сьогодні доля рослинного м’яса в Україні становить всього 1%, а головним його споживачем є HоRеCа. Це показує, що в країні є тренд спробувати новий продукт, але тотального переключення на нього немає.

— Люди на планеті і в Україні також, більш свідомо підходять до свого харчування. ЗОЖ, збалансовані дієти, часткова відмова від поганих продуктів. Це говорить, що більше людей турбуються про своє здоров’я. Проте, якщо говорити про Україну, цікавий факт: у глобальному світі ЕКО-продукти — це турбота про планету, в Україні ЕКО — це турбота про своє здоров’я. Менш важливо, що відбувається з повітрям та планетою для українців, важливо, що не шкодить здоров’ю, — підкреслив Дмитро Морозов, директор департаменту розвитку бізнесу клієнтів «МХП». — При цьому ми повинні розуміти, що все якісне — дорожче! І не всі люди можуть дозволити це собі купити. Вони можуть казати все, що завгодно, але, коли я бачу, як з одного магазина люди ідуть в лавку, де навіть санітарної книжки немає, тільки через те, що там дешевше куряча гомілка на 2 грн. Це сумно, але це реальність. Більше того, коли я прийшов у цей бізнес я розчарувався… Я теж, колись думав, що на ринку у бабусі домашня курочка. А потім я дізнався, що ця курка — бройлерна курка, догодована максимум тиждень спеціальними добавками, щоб м’ясо пожовтіло. І цей міф для мене зруйнувався.

— Я думаю, що буде все потрошку гірше, тому що люди будуть більш ліниві. Вони не будуть дивитись те, що написано на етикетках, а будуть їсти те, що дають. Тому я хотів би закликати, щоб ті люди, які вважають, що вони ведуть більш-менш свідоме життя, намагались харчуватись свідомо, трохи вивчати, чим вони харчуються і хоча б намагатись привносити в своє життя більш корисних якісних продуктів, — Антон Дундій, керівник Органічного тепличного комплексу «Родинний Добробут».

AgTech через 5-10 років. Ключові тренди 

Роботизація 4.0. Яким буде механізатор майбутнього

— Ми всі знаємо, що зараз дуже трендово обговорювати дрони, але, мабуть, про дрони уже дуже багато говорили. А от тема, яка не менш важлива — заміна поточної техніки, яка працює в полях, я маю на увазі трактори, обприскувачі, комбайни… у найближчі кілька років. Або вони стануть безпілотними платформами, або по суті з кабіни трактора заберуть механізатора, мається на увазі концептуальні рішення, які зробив і представив «John Deere» на минулій АГРІТЕХНІЦІ, — сказав Богдан Кривіцький, заступник генерального директора з технічних питань та інновацій «ІМК».

— Я вважаю, що маленькі безпілотні платформи, які не будуть ущільнювати ґрунт — це майбутнє. Вони автоматизують працю у сільському господарстві і приберуть такі шкідливі операції як обприскування. Я вважаю, що це те, куди потрібно йти, — сказав Віталій Шуберанський, засновник «ФРЕНДТ».

— Для мене це якась еволюція. Автопілоти, рух по кривим лініям, візуальна навігація, і нарешті ми підходимо до того, що технічні рішення нам дозволяють повторювати наші маршрути чи робити їх максимально точними на полі. І звичайно, оминати перешкоди, — Євгеній Сапіженко, керівник служби моделювання та моніторингу «Кернел». — У нас зараз цікава тема з універсальними платформами. І при тому вони першими зайдуть і повнорозмірними. Тож, мені здається, що у цьому велика перспектива. Чому? За рахунок універсальності, бо це дозволить (ми підраховували) зменшити кількість самохідної техніки майже в 4 рази. І друге, це мінімізація ущільнення, яка досягається однотипними маршрутами, їхньою повторюваністю та однаковим розміром ширини. Проте хочу зауважити, що завжди потрібна буде людина, яка буде ці процеси контролювати. Сьогодні вона сидить в тракторі, а завтра вона буде з пультом у віддаленому доступі. Ми від цього нікуди не дінемось.

Як встигати за динамічним розвитком AgTech та ефективно тестувати та впроваджувати нові технології?

  Досі ні агрегати, ні дрони не є, по суті, безпілотними. Вони всі є пілотованими дистанційно,   відзначив Дмитро Зайцев, керівник служби точного землеробства «Continental Farmers Group».   Якщо говорити про стратегію, куди може рухатись і, які є перспективи в роботизації та автоматизація, то в цілому потрібно розглянути задачі, які стоять від виробника для розробників. В першу чергу, це може бути підвищення якості виробництва, зменшення часу виконання операцій, вплив на довкілля, зниження вартості робіт тощо. Одна із задач, яка турбує аграріїв   непередбачуваність погодних умов і, коли потрібно великі площі закрити максимально оперативно, при чому працювати іноді доводиться у час значної вологості. Такі задачі можна вирішити маленькими юнітами, які будуть безпілотними і закриватимуть великий обєм робіт. Це дасть змогу працювати. Так, ще залишаються не вирішеними питання точності, підвезення та ін. Також велика проблема це двигуни. Світ рухається у сторону водневих двигунів, електродвигунів і в цьому є перспектива.

  Я вважаю, що ми рано говоримо про безпілотники. Тому що, приміром, у 2017 році CASE випускає свій перший безпілотний трактор і зараз він стоїть в музеї. John Deere також випустив свій безпілотник і він також стоїть в музеї. Вони не використовуються на полях і не проходять випробування,   зауважив Всеволод Генін, співзасновник One Soil.   Зараз багато технічних проблем, які стоять перед безпілотними тракторами. І я не бачу, щоб науковці зараз могли вирішити ці технічні проблеми. Приміром, якщо їде по полю безпілотний трактор і перед ним лежить камінь… Що буде? Скоріше за все штучний інтелект не зможе відрізнити камінь це чи ні, тому що це дуже складна задача. Технології штучного інтелекту не готові і не можуть сьогодні замінити людину у плані прийняття рішень. А у сільському господарстві це дуже складно і дуже багато підводних каменів і нюансів. При цьому прошу не зрівнювати розробки Tesla з безпілотними тракторами на полі. Це зовсім різні речі, різні задачі. Крім того, ви знаєте скільки Tesla вклала інвестицій в розробку безпілотної технології? Проблема у тому, хто заплатить за розробку безпілотного трактора? І останнє, що хочу додати, майбутнє за точним землеробством, коли ми переходимо від управління полем на управління зонами поля. І це, з моєї точки зору, найбільш дешевий спосіб збільшити маржинальність полів України.

70 днів чинному ринку землі в Україні. Перші перемоги та «набиті шишки» 

Переваги, які принесло українцям відкриття ринку землі.

Ми жили в міфах. Де зараз ті політикани, які кричали, обзивали, блокували… 1000 правок, їх зараз десь немає. Риторику змінили. Деякі кажуть, що ми зробили все для того, щоб зберегти українську землю, Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України.  Я щасливий з того, що нам вдалось запустити ринок землі 1 липня. Повірте, останній закон, який підписав Президент… і 1 липня… у нас було дуже обмаль часу, щоб підготувати нормативну базу та підготувати реєстри. Це все була така титанічна праця кількох команд. Головне, що цей процес незворотній. Країна має право власності на землю, ринок землі і він працює. Адже жодна держава у світі, яка не провела структурну реформу ринку землі, ринку капіталу та ринку праці не мала ніякого майбутнього.

На сьогодні в Україні уже більше 20 тисяч га землі продано. У якихось регіонах більше, у якихось менше, але земля торгується Алекс Ліссітса, президент УКАБ, генеральний директор «IMK»

Ринок землі є абсолютною перемогою. Ми живемо в унікальний час, коли в XXI сторіччі у нас з’явився новий ринок, який підтверджений нерухомістю. І хто б що не говорив, це перемога, Денис Башлик, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2019-2020 рр), співзасновник «Land Club». За прогнозами Світового банку відкриття ринку землі в такій моделі як було прийнято надасть приріст від 0,6 до 1,3% ВВП щороку. Але ринок має працювати повноцінно.

Купіля-продаж землі: Нотаріальне оформлення як камінь спотикання

Денис Башлик, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2019-2020 рр), співзасновник «Land Club» (купили-продали за 70 днів більше 1000 га землі) відмітив, що поки що 9 із 10 нотаріусів відмовляють клієнтам в реєстрації послуг з оформлення договорів купівлі-продажу сільськогосподарської землі або ставлять на свої послуги дуже велику ціну. Але прогрес є.

— Перша угода «Land Club» щодо купівлі землі зайняла 9 годин, а сьогодні вже той самий нотаріус оформляє її за 1,5 години, — розповів Денис Башлик і додав, що «Land Club» постійно спілкується з нотаріусами, роз’яснює, як усе працює і це дає свої результати.

— Ринок землі був неочікуваним для нас усіх. І нотаріуси теж цього не очікували. Проте Мінюст вжив усіх необхідних заходів, щоб нотаріуси могли користуватися Постановою КМУ №637 «Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення» вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, — зауважила Олена Мартинюк, заступниця директора департаменту приватного права — начальниця управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Міністерства юстиції України. — Ми передбачили підвищення кваліфікації нотаріусів, і я особисто багато читаю лекцій, зокрема, по земельному ринку і максимально алгоритмічно пояснюю як це відбувається.

Ціна за нотаріальні послуги: як вона формується?

— Існує державний нотаріус і приватний нотаріус. Що стосується державного нотаріусу, то він стягує державне мито. Також у той момент, коли з’явився приватний нотаріат (десь у 90-ті) було прийнято рішення, що приватні нотаріуси, які є самозайнятими особами, на кшталт адвокатів, можуть отримувати платню за домовленістю. І саме в Законі України «Про нотаріат» міститься стаття щодо того, що плата за нотаріальну послугу приватного нотаріуса здійснюється за домовленістю сторін. І відповідно, був виданий у 90-ті роки Указ Президента щодо того, що приватний нотаріус не має права стягувати плату за свою послугу менше, ніж величина державного мита. Власне за відчуження, у декреті про державне мито, за посвідчення державним нотаріусом договору купівлі-продажу земельної ділянки стягується 1%. І раніше нотаріуси мали орієнтуватись на 1%. Але у 2019 році Президент України Володимир Зеленський скасував Указ щодо прирівняння плати до державного мита. Тепер приватні нотаріуси вчиняють нотаріальні дії і беруть платню будь-яку. Тому коли приватний нотаріус сьогодні каже: «Сплатіть, будь ласка, державне мито» — це введення вас, як клієнта, в оману. Він має сказати: «Плата за мою послугу щодо посвідчення/видачі спадщини тощо складає ….от стільки гривень». Ви або погоджуєтесь, або не погоджуєтесь. Насправді, Україна єдина держава у світі без тарифів на нотаріальні послуги. Якщо ж вас не влаштовує вартість — ви йдете до іншого нотаріуса. Проте нотаріус не має права не надати вам нотаріальну послугу. Також зауважу, вчинення нотаріальних дій/відчуження об’єкту нерухомості може бути або за місцем реєстрації об’єкту нерухомості, або за місцем реєстрації однієї з сторін.

Хочу додати, що якщо нотаріус пішов проти Закону і порушив його, то він має відповідати за це відповідно до Закону України «Про нотаріат», Кримінального Кодексу України. У цьому випадку ви повинні звернутись до правоохоронних органів і, приміром, може бути відкрита кримінальна справа. Друге, ви можете звернутись до Міністерства юстиції України з клопотанням про проведення перевірки, — сказала Олена Мартинюк, заступниця директора департаменту приватного права – начальниця управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Міністерства юстиції України.

2024 рік: чого чекати?

— Ми співпрацюємо з Київською школою економіки і об’єктивно з 2024 року динаміка приросту по інвестиціям буде близько 5 млрд на рік. Дійсно, у світі екстраліквідність. І те, що ми бачимо, це — великий запит щодо України. Але тут виникають питання: правовласності на землю, питання захисту, судової системи, інвестиційного клімату щодо залучення інвестицій, виведення дивідендів з отриманих інвестицій і прозорої політики валютного регулювання та валютного контролю. Питання, такі ж як і 10 років тому… але не буде інвестиційного буму в Україні до моменту, поки не буде врегулювання цих факторів, нормальних та зрозумілих, — Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України.Проте, скажу, що ціна на українську землю у $5000-6000 за 1 га через пару років — це також реально.

На сьогодні ціна на землю коливається від $1600 до $3000 за 1 га. При цьому в Європі, перші чотири роки після відкриття ринку землі ціни росли на 20% в рік, Денис Башлик, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2019-2020 рр), співзасновник «Land Club»

— За рік змінилось дві ключові речі, які я бачу: відкриття ринку землі і поява великої кількості проектів там (діджиталізується продаж ділянок, є, звичайно, багато проблем з реєстрами, але все буде рухатись і далі). Думаю, що з зими все піде більш швидко. Другий тренд — використання дронів для обробки полів, це те, що розвивається гіга-кроками в Україні. Якщо інші країни тільки експериментують з цим, то в Україні є вже кращі практики. Ми стаємо ледве не законодавцями у цьому напрямі. Також в Україні з’являються компанії, які займаються обробкою під замовлення (сервісна модель). Це те, що дає можливість оптимізувати технологію вирощування, а саме гнучкість до природніх факторів. Приміром, коли немає погоди, щоб зайшов обприскував в поле, дрон може залетіти в будь-яку погоду, особливо, коли їх залітає кілька. І за кілька годин поле оброблене, — Юрій Петрук «AgTech Ukraine».

— Аграрний сектор завжди кидав якісь виклики і ніколи не був простим. І от коли агрономи зі стажем виступають і кажуть, що цей рік був складним. Ну, ок.. Та й минулий теж був складним. Це чи не кожного року так. У сільському господарстві не буває простих років, вони можуть бути подібними, але щоразу бачимо щось нове. Чекати, що буде легше.. Легше не буде! Потрібно просто призвичаюватись до того що є, — Вольдемар Мостовенко, начальник відділу досліджень і розвитку ТОВ «Сервісагротех».

 Ірина ПРОХОРЧУК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram