Хто прагне мати прибуток і розвиватися в аграрному бізнесі, той шукатиме нові шляхи розвитку. Реалії вимагають відходити від сировинної моделі до виробництва продукції із доданою вартістю. Майбутнє в агро точно за кооперацією, — так вважають учасники конференції з однойменною назвою. Аграрії та експерти зібралися у столиці на фермерський зліт 2023 — «Кооперація на 360°», який організував кооператив «Ukrainian Agro Connection». Акцент робили на способах економічного виживання в нинішніх умовах. Деталі — далі у матеріалі.
Війна стала викликом для держави і змусила фермерів у черговий раз переглядати свої підходи до організації діяльності. Все, що до 2022 року було для аграріїв звичними та комфортним, торік стало незручним, часто нереалістичними та збитковими. Навіть традиційний експорт став викликом. Саме тому багато агровиробників почали шукати нові шляхи виживання. Сьогодні фермери вже націлені на виробництво високомаржинальних культур. Вони не потребують використання таких логістичних потужностей, як зернові. Також задумалися і про власну переробку вирощеної продукції.
Фермерам потрібно об’єднувати зусилля
Навіть після закінчення війни все одно залишаться заміновані поля, зруйновані переробні потужності, елеватори. Наслідки військової агресії ще тривалий час будуть присутні в економіці країни. Саме тому потрібно об’єднувати зусилля і шукати нові можливості для ведення аграрного бізнесу, — каже посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ, в.о. Міністра аграрної політики в 2019 році Ольга Трофімцева. На її думку, через 20-25 років кооперація буде необхідним інструментом для створення доданої вартості в АПК.
— Частка агровиробника у кінцевій ціні продукції, яку купує споживач, надзвичайно мала — десь 10-15%. Щоб збільшити її або так звану ринкову владу, то потрібно об’єднуватися. Коли один фермер із тисячею га приходить до «Укрзалізниці» та лобіює свої інтереси — це одна справа. Коли приходить 10-15 людей, тобто об’єднання, де в кожного по тис. га землі, то інша буде розмова з перевізником, місцевим супермаркетом, адміністрацією ринку. Є кооперація в усіх країнах ЄС і не тільки. Потрібно переймати досвід. Фермерське тема одна із важливих у процесі приєднання до ЄС. Там багато коштів витрачається на підтримку агровиробників. Українські фермери поки не можуть бути їм конкурентами саме через це. Звичайно, не відразу Україна буде отримувати ресурсі, які має зараз Польща чи Німеччина. Але кошти будуть виділятися на розвиток малого та середнього фермерства через кооперацію в регіонах, зелений курс, екологізацію та кліматичну адаптованість сільського господарства, а ще — на конкурентоспроможність і рівні ринкові умови для всіх гравців, — наголосила Ольга Трофімцева.
Проблема логістики не вирішена
На внутрішньому ринку торік ціни на зернові були вкрай низькими і попит майже відсутній. Натомість експортувати було так складно, як ніколи раніше. Через військову агресію та заблоковані порти у перші кілька місяців весь експорт українського збіжжя практично зупинився. Левову частку перевезень взяла на себе «Укрзалізниця» і повезла в західному напрямку. Але інфраструктурні обмеження європейських партнерів призвели до простоїв на західних прикордонних переходах.
NB: Як розповів заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов, до війни 95% зерна Україна експортувала через морські порти Одеси. При цьому це було 65-67 млн т. Через західні кордони експортувалася невелика частина — шроти, лушпиння, тобто продукти переробки. Зерно — не більше 30 тис. т через західні прикордонні переходи. Коли порти заблокували — це був великий виклик як для аграріїв-експортерів, так і для самої залізниці.
— З початку війни, дійсно виникли проблема, 12 тис. зерновозів стали в чергу. Але поступово вже в травні-червні залізниця зрозуміла, що не може поглинути транспортна система Європи більше вантаж. Тому почали навантаження тільки тих обсягів, які іноперевізник в змозі прийняти. Наразі черга сягає десь 3600 вагонів із зерном. На добу передаємо 600 вагонів. До кінця минулого року вже вагонами експортували через західні прикордонні переходи, а їх 13, більше 1 млн т зерна. Тобто з 30 тис. т до 1 млн т на місяць, тобто в 30 разів збільшили таку можливість. Можемо і більше. Ті, переходи, що маємо працюють лише на 50-60 %. Там проблема вже не в перетині кордону, а в тому, що транспортні системи Європи не в змозі швидко поглинути далі вантажі. У нас колія має розмір 1520 см, а в сусідніх європейських держав — 1435 см, тобто більш вузька. Недостатньо ні пропускної здатності мережі, немає вагонів, локомотивів у тому обсязі, які забезпечать перевезення довоєнних обсягів, — пояснив Валерій Ткачов.
На думку представника «Укрзалізниці», є тільки один порятунок — розблокувати порти Чорного моря і це дасть можливість далі працювати. Завдяки зерновому коридору, який запрацював у серпні торік, вийшли майже на довоєнний рівень експорту зерна. Якщо в Україні залишаться інфраструктурні обмеження, то один вихід — транспортувати продукти переробки або високомаржинальні зернові культури.
ОТГ повинні підтримувати розвиток кооперації
У цьому контексті кооперація сьогодні потрібна, як ніколи. Самотужки організувати переробні потужності — складно, а спільними зусиллями все робити набагато легше. Проте на генному рівні в українців заклалося співзвучне слово — колективізація, тому і боїмося. Треба зробити все можливе, щоб суспільство процвітало і мало розвиток, і не ходило до держави із простягнутою рукою за фінансами та субсидіями. Потрібно забезпечити людей роботою і належними умовами життя та співіснування на місцях, — так вважає президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко і додає:
— Весь цивілізований світ живе в умовах кооперації. На державному рівні суттєвої підтримки не було. ОТГ мають бути зацікавлені у створенні робочих місць, а людей, які живуть в сільській місцевості треба забезпечити роботою, щоб могли бачити результат своєї праці. У 2020 році прийнятий новий Закон «Про сільськогосподарську кооперацію» — практично заставляє провести переорганізацію кооперативів, що були створені раніше у єдину систему сільськогосподарських кооперативів. Це суперечить всім вимогам Європейського союзу. З одного боку йдемо до Європи, хочемо бачити європейську модель розвитку сільськогосподарського виробника. Але на практиці все відбувається по-іншому. Можна бути успішним та багатим господарем тільки тоді, коли поруч із тобою житимуть багаті, забезпечені люди, які задоволені життям і мають достаток. Якщо буде навпаки, то люди тобі не дадуть ні жити, ні робити. Примножувати свої прибутки потрібно не за рахунок привласнення шматка чужого хліба. Потрібно завдяки кооперації об’єднувати зусилля, розширювати свій бізнес та знаходити шляхи виходу із непростої ситуації, — розповів пан Гончаренко.
До Державного аграрного реєстру (ДАР) потрібно додати розділ «Кооперація», де зможуть реєструватися кооперативи та вказувати перелік своїх послуг. Це допоможе їм швидко масштабуватися. Таку думку висловив голова багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу «Агровілл» Сергій Коваленко під час фермерського зльоту. Він розповів, що коли створював і розвивав господарство, то пропонував паралельно іншим фермерам співпрацю. Небагато, але були однодумці, які захотіли стати учасниками кооперативу.
— Без зацікавленості міністерства, ОТГ, фермерського господарства і людей, які проживають в сільській місцевості, розвитку кооперації не може бути. Люди мають розуміли, гроші не будуть розкрадені. Кооператив може допомогти правильно посадити на присадибній ділянці овочі на поливі, а потім викупить їх на переробку. І далі — забезпечити подальшу реалізацію продукції. Людям не потрібно виїжджати на базари. У них буде комплексна програма, яку надає кооператив. Територіальна громада матиме податки, фермерські господарства — додану вартість, переробляючи продукцію, яка вирощується в даній місцевості. Кожна громада від іншої відрізняється. В одних — овочівництво, в інших — треба розвивати тваринництво чи пасічництво. Мед, до слова, можна через кооператив експортувати. Не може маленький фермер самостійно вийти на закордонний ринок. Йому потрібно займатися вирощуванням. Кожен має робити свою справу. Для того, аби розвиток кооперації в Україні запрацював є всі можливості, — переконаний Сергій Коваленко.
Фінансування та мобілізація
Говорили фермери на конференції і про поточні проблеми, які постали ще гостріше, ніж торік. Мова йде про недофінансування посівної та мобілізацію. За словами голова ФГ «Моя земля-2015» та ТОВ «Полтава Агро», заступник голови Всеукраїнського конгресу фермерів Григорія Шамрицького, кредитне навантаження зараз більше, ніж було в попередні роки. Банки сьогодні не готові профінансувати агросектор. Торік частина підприємств були збитковими, інші — вийшли на нулі, а деякі — мала лише маленький прибуток. Проте кредитні кошти потрібно повертати.
— Аграрії сьогодні мають величезні кредити, які взяли до та під час війни. Маємо їх гасити. Якщо ж гроші вкладено в посівну, є ймовірність, що вона відбудеться і проживемо ще один воєнний рік. Коли ж ці кошти змушені будемо повертати банкам — ситуація буде гірша і складніша. Потрібно напрацювати механізм дофінасування посівної в цьому сезоні, — говорить фермер.
Наступна проблема — питання мобілізації. І до війни в агросекторі катастрофічно не вистачало кваліфікованих працівників, яким можна було доручити серйозне обладнання чи дорогі трактори, а тут додалася ще й мобілізація.
— На сьогодні 50% тих працівників, які працюють у секторі, підлягають мобілізації. Ми звернулися до профільного Міністерства, щоб внесли зміни до методики, аби можна було бронювалися саме посади, а не 50% від кількості. Є посади, які потрібно бронювати у 100% обсязі — тракторист, водій, оператор машинного доїння. Це кваліфіковані, конкретні посади, які впливають на економіку в агросекторі. Треба не бути байдужими і говорили про цю проблему та писати відповідні звернення. І вносити зміни до відповідних законів і постанов, — наголосив Григорій Шамрицький.
Технічно додати пункт Кооперація до Державного реєстру нескладно, сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, який долучився до конференції. Проте із бронюванням найбільш затребуваних посад — все складно.
— На жаль, в найближчі місяці цього не буде. Ті професії, які критично важливі для агросектору, критично важливі і для військових. Тут треба шукати дуже важкий компроміс. Складно керівнику господарства робити цей вибір, бо він підписує подання кого бронювати з усіх військовозобов’язаних, а у інших — як складеться. До літа, як мінімум, це не буде переглянуто. За професіями — неможливо, — підсумував Тарас Висоцький.
Сьогодні переробка та виробництво продукції з доданою вартістю є нереально потрібними, — додав урядовець.
NB: За його словами, наразі в держави є певні можливості підтримати переробку, а саме: діє урядова постанова № 739 від кінця червня 2022 року зі змінами про гранти для переробних підприємств. Фактично можна отримати до 8 млн грн. Вони надаються державою на старті проєкту як співфінансування. І це може бути до 70% вартості.
— Наприклад, для проєкту на 10 млн гривень має бути вклад аграрія на 3 млн, а 7 млн гривень надасть держава. Всі галузі можуть подавати заявку на грант. 5 найбільш популярних напрямків — це переробка, виробництво борошна, круп, олії, а також шротів як кормової бази, виробництво молочної продукції, м’ясна переробка і замороження, фасування, переробка продукції овочівництва та садівництва. Подання відбувається через портал дія, тобто он-лайн і дуже зручно. Не потрібно нікуди їхати. Заявок є досить багато. На цей рік програма продовжує працювати, — розповів заступник міністра.
Отож, як підсумували учасники та експерти під час конференції фермерський зліт 2023 — «Кооперація на 360», попередній рік показав, що так як було до війни вже не буде. В агросекторі потрібно змінюватися та реформуватися. Просто вирощувати основну культуру, наприклад, кукурудзу, продавати її трейдерам та отримувати гарну маржу — вже не вийде. Зараз потрібно не лише ламати голову, а як же на вигідних умовах під час війни продати зернові. А також задумуватися і про те, щоб вирощувати якісну фермерську продукцію, організувати її переробку та продавати кінцевому споживачу. Такою має бути філософія економічного виживання для маленького фермера.
Коментарі:
Алла Стечишин, директорка ФГ «Калина Лошнівська» з Тернопільщини
У нас в обробітку 5 тис. га землі і свинарством займаємося — 750 свиноматок закритого циклу. У 5-ти громадах маємо земельні ділянки. Багато людей із сіл виїжджають, не має кому навіть працювати. Є маленькі громади, які не можуть самостійно вижити. Їм потрібно об’єднуватися, домовлятися і виживати. Затягувати інвесторів на свою територію та створювати робочі місця. Питання кооперативів дуже цікаве. Наше господарство більше під Тернополем, тому є багато людей, які хочуть працювати. Але не мають можливості, бо не знають як до того підійти. Коли виростять продукцію, то куди її продати. Сьогодні в Україні є перспективний напрямок — овочівництво. Ціни піднялися, тому що овочів не вистачає. Зараз із робочою силою є проблема. У тваринництві — проблема із кваліфікованими працівниками. 50% бронювання — не підхід. Треба бронювати посади. Наприклад, дуже важливий у господарстві водій обприскувача. Якщо не обробити ЗЗР поля, то не вдасться врятувати урожай. Потрібно і воювати, але треба і працювати. Кожен має робити свою справу. Треба проблему вирішувати на державному рівні.
Ігор Яценко, фермер з Полтавщини:
Межуємо із Сумською областю. Неподалік від нас проходили активні бойові дії. Як виробники сільськогосподарської продукції дійсно понесли великі збитки. Працювати зараз зовсім важко. І велика кількість людей, яких особисто знаю, збанкрутіли торік і не змогли втриматися на попередніх позиціях. Держава не належно підтримує та не надає допомогу. Не сприяє наразі у кредитуванні посівної. Треба закуповувати паливо, гербіциди, фунгіциди, інсектициди. А зернові продали в тому році швидко, не чекали вигідних цін. Так у нас є ангар, де завжди зберігаємо збіжжя. Як показав минулий рік, коли притримали зерно, а потім почалася окупація, то цінова політика впала в кілька разів. Тому, маючи такий досвід, все продали восени за низькими цінам, які були на той момент. Вимушені були так зробити, адже ніхто гарантій ніяких дати не може. Хотілося хоча б якісь кошти повернути, аби закупити потрібні матеріали для господарства. На сьогодні держава має краще підтримувати агровиробників, бо вони займаються діяльністю для наповнення бюджету та підняття економіки.
Тетяна КОВАЛЬЧУК
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
