2021 рік вразив кількістю опадів як досвідчених кліматологів країни, так і аграріїв. На початку червня відео дніпропетровського агровиробника Сергія Сурового стало вірусним і за кілька днів зібрало понад 365 тисяч переглядів. У ролику підприємець зняв, як його посіви “попливли” в прямому значенні під час сильної зливи. Річ у тім, що в Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській та Донецькій областях кількість опадів на початку і в середині червня становила від 205 до 393% вище норми. В інших регіонах ситуація не набагато, але трішки краща: там понаднормово випало від 58 до 171% води.

Така кількість опадів, що випадає за кілька днів чи навіть годин, розмиває ґрунт, призводить до водної ерозії та замулювання. Однак, лишає ще інші “подарунки” хвороби рослин, які активно розвиваються саме за подібних погодних умов. У посівах пшениці це виливається в масові поширення кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу.

Як вберегти рослини від поширення небезпечних збудників пояснює Сергій Кучеров,  менеджер з розвитку продуктів на зернових департаменту BASF Agriculture Solutions.

 

 

Сівозміна

Пшениця дуже чутлива до рослини-попередника. Якщо його підбирають правильно, тоді кількість патогенних організмів на полі суттєво зменшується. А от невірний вибір культури у сівозміні, навпаки, може передати наступній культурі хвороби попередньої.

Для пшениці найкращі попередники ріпак, бобові (горох, соя, конюшина), соняшник, кукурудза, гречка. Ріпак у сівозміні корисний тим, що рано звільняє поле. Відтак, від моменту збору врожаю до висіву озимої пшениці ґрунт може “відпочити” 1,5-2 місяці. До того ж після ріпаку суттєво зменшується кількість хвороб і шкідників. Зокрема, це зумовлено фунгіцидними та інсектицидними обробками ріпакових посівів. Тому пшениця після цієї культури отримує “підчищене” від небезпечних мікроорганізмів поле.

Бобові корисні тим, що насичують ґрунт азотом, а тому господарство може зекономити на внесенні добрив. Соняшник теж залишає в рослинних рештках практично весь спожитий калій та інші мінеральні речовини. Після нього також можна отримувати достойні врожаї озимих жита та пшениці. Також гарним попередником для зернових може стати гречка. Українські науковці ще на початку 1990-х встановили: пошкодження озимої пшениці різними видами кореневих гнилей після гречки сягає всього 4-5%, а урожайність може зрости на 10-15%.

Натомість не варто висівати зернові по зернових (пшеницю після ячменю, овес після жита тощо). У такому випадку гнилі, борошниста роса та інші хвороби рослини-попередника перейдуть до пшениці.

Передпосівна підготовка

Наступним етапом убезпечення пшениці від хвороб є передпосівна підготовка ґрунту. Її головне завдання забезпечити аерацію кореневої системи, утримувати вологу (за посушливих умов), видалити бур’яни та максимально очистити поля від рослинних решток попередньої культури.

new shoots of a winter wheat on a spring field

Оптимальна густота рослин для пшениці становить 300-450 рослин на квадратний метр.

Обробка насіння = захист урожаю

 Якісний та чистий посівний матеріал запорука гарного майбутнього врожаю. Адже джерелом таких хвороб як плямистості, септоріоз, кореневі гнилі зазвичай є неякісне насіння. З іншого боку навіть хороший посівний матеріал можуть вразити хвороби, якщо його перед тим не захистити.

Для ефективного протруювання варто насамперед перевірити:

1) розмір насінин (бажано, аби він був однаковим і не дрібним тоді препарат рівномірно потрапить на насінини; рівномірно оброблене насіння має більший потенціал для проростання здорової рослини),

2) чистоту посівного матеріалу пил чи інші дрібні домішки здатні забирати на себе значну частину протруйника, а тому зерно може залишитися без належного захисту,

3) якість і ефективність протруйника.

Сьогодні в тренді на агроринку протруйники так званої подвійної дії: які забезпечують досходовий і післясходовий захист та одночасно оберігають культуру від хвороб (тобто виконують функції фунгіциду). Наприклад, препарати на основі інноваційної діючої речовини Ксеміум® (флуксапіроксад) здатні як підвищувати стійкість проти несприятливих погодних умов, так і захищати від снігової плісняви, септоріозу, борошнистої роси та інших хвороб. Це довели й наші дослідження в агроцентрах: урожайність пшениці зростала на 10-15%.

До того ж такі протруйники економлять кошти та ресурси агропідприємств. Препарати на основі флуксапіроксаду “тримають оборону” від хвороб від моменту посіву і до фази ВВСН32. Відтак зменшується кількість проходів техніки полем. Адже для протруйника на основі Ксеміум® не потрібен обприскувач.

Пшениця полюбляє м’який клімат, помірні температури, середнє зволоження. Тому різкі перепади температури, суворі зими та спекотне чи, навпаки, дощове літо можуть негативно вплинути на врожай. Однак при дотриманні експертних рекомендацій можна розраховувати на гарні прибутки навіть у дощовий рік.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram