Щорічно сільгоспвиробники стикаються із проблемою недобору врожаю та погіршення його якості від шкідливих організмів. Частка втрат від шкідників із загальної їх кількості становить близько 26 %. Поміж величезної кількості шкідників зернових колосових культур (їх зареєстровано понад 300 видів) в Україні найбільш поширеними та шкідливими із фітофагів пшениці є хлібні клопи-черепашки (ряд Hemiptera).

 

Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)

 

Хлібні клопи-черепашки призводять до значних прихованих та прямих втрат врожаю, погіршення його якості.

NB: Внаслідок пошкодження рослин дорослими клопами (імаго) виникає часткова або повна білоколосиця, личинками — формується деформоване та щупле зерно, що призводить до кількісних втрат, погіршення кондицій насіння пшениці. Проте найбільшу шкоду личинки завдають смаковим, хлібопекарським властивостям, погіршують й інші технологічні показники зерна.




Шкідливість личинок клопів залежить від їх вікового стану. Зерно, пошкоджене личинками молодших віків, деформується і його маса зменшується майже на 50-70 %. При живленні личинок старших віків, коли відбувається позашлункове травлення  рослинного білка, в зерні пшениці істотно знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна. В сухому борошні ферменти не діють, але при додаванні у нього води для замісу тіста — починається процес розщеплення білкових молекул і клейковина втрачає свої властивості або деградує. Крім того, пошкодженість зерна клопами призводить до погіршення показників кондиції насіння — зменшується енергія проростання та схожість зерна.

Клоп елія гостроголова

 

Відомо, що хлібні злаки пошкоджують кілька видів хлібних клопів, які багато в чому схожі між собою, хоча є представниками різних родин: щитники-черепашкиScutelleridae (шкідлива, маврська та австрійська черепашки) і пентатомідиPentatomidae (гостроголові клопи — гостроголова й носата елії). Найшкідливішим серед хлібних клопів є шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), яка поширена в Україні у Степу й Лісостепу; пошкоджує пшеницю, рідше ячмінь, жито, овес.

Біологія, цикл розвитку та шкідливість хлібних клопів

Зимують дорослі клопи під опалими листками, рештками різних рослин, у полезахисних смугах, лісах та садах. Частково вони можуть зимувати на відкритих ділянках — серед різнотрав’я по схилах ярів, на перелогах, під стернею і бур’янами на полях, на посівах багаторічних трав, під купами соломи на токах тощо. Навесні, найчастіше на початку квітня, при прогріванні підстилки до 12-14 °С, клопи пробуджуються, а за температури 16-17 °С з’являються на її поверхні. Масовий переліт їх на посіви пшениці починається зазвичай у травні, коли впродовж 3-5 діб денна температура повітря утримується не нижче 18-19 °С (це співпадає з розпусканням бруньок на тополі, клені та літньому дубі). Відомо, що клопи можуть долати по 5-20 км за один переліт. Відстань, на яку перелітають ці комахи, досягає 50-100 км.

Яйцекладка клопа шкідливої черепашки

 

Спочатку після перельоту на посіви зернових колосових у прохолодні дні і до настання стійкої теплої погоди клопи сидять на поверхні ґрунту, у нижньому ярусі стеблостою, ховаються у вузлах кущіння, в тріщинах та під грудочками ґрунту.

Личинка 1 віку клопа-черепашки

 

В сонячну і теплу погоду за температури понад 18 °С вони ведуть активний спосіб життя і живляться на стеблах при основі, відбувається масовий літ клопів, що збігається приблизно з кінцем кущіння — початком трубкування у озимих культур. Це перший період, коли потрібно проводити обприскування (хоча б крайових смуг) проти цих шкідників, щоб не допустити масового їх розмноження та шкідливості. Оскільки в цей час клопи проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса і висмоктують сік з рослини.

NB: У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса виникає повна або часткова білоколосість.

Через 5-12 днів від початку посиленого живлення на рослинах самиці починають відкладати яйця (кінець травня — червень), які розміщують у два ряди на листках колосових (або стеблах) найчастіше по 7 у кожному. Період відкладання яєць триває 40-50 діб. В залежності від фізіологічного стану і екологічних умов плодючість самок становить від 50 до 300 яєць (у середньому — 100). Іноді кількість яєць у кладці і її форма варіюють.

Ембріональний розвиток продовжується у середньому 1-2 тижня (при температурі 22 °С), в прохолодну погоду до 20 і більше днів. Личинки I-II віків дуже чутливі до температури і вологості повітря — як правило похолодання і рясні опади викликають масову їх загибель.

NB: Результати обліків заселення посівів зернових культур хлібними клопами у зоні північного Степу свідчать про спад чисельності шкідника в останні роки (настання депресивного стану), що зумовлено, насамперед, нестійкими температурним та гідротермічним режимами в осінні та весняні періоди.

Восени, коли клопи перебувають у місцях зимівлі, занадто спекотна і суха погода, що спостерігається уже декілька років, знижує життєздатність шкідника. За таких умов різко зростає активність фізіологічних процесів, що призводить до значної витрати енергетичних запасів.

Моніторинг шкідника в цьому сезоні

За умов холодного березня та швидкого наростання температур у квітні  2018 року вихід клопів із місць зимівлі відбувся, як і у попередні роки, в двадцятих числах квітня. Весняні обробки гербіцидами у суміші з інсектицидом обмежили поширення шкідника на посіви. На полях, де  інсектициди не вносили заселеність клопами помірна, не перевищує економічних порогів, але спостерігається відкладання яєць. Зниженням температур у ІІ декаді травня затримає вихід личинок.

Якщо кінець травня буде прохолодним та вологим, то це не сприятиме нормальному розвитку личинок перших віків, частина їх може загинути. Але у нашому регіоні подібні умови трапляються не часто, тому, задля збереження якості зерна, потрібно готуватися до хімічних обробок і проводити моніторинг на кожному полі окремо.

NB: Хімічні обробки посівів здійснювати за чисельності шкідника понад економічний поріг (екз./ м2): клопів, що перезимували — понад 2 (озимі) або 1,5 (ярі культури), у фазу молочно-воскової стиглості на посівах цінних і сильних пшениць — 2 (личинки), на посівах рядових сортів — 4-6, на ячмені — 8-12.

Хімічні та біологічні методи захисту

Найбільш висока захисна спроможність інсектицидів досягається в період від молочної до молочно-воскової стиглості зерна. Вказані фенологічні строки забезпечать захист посівів і від супутніх із черепашкою видів шкідників — трипсів, хлібних жуків, попелиць тощо.

Відомо, що частково обмежують чисельність клопів їх природні вороги — паразитичні комахи (відомо 14 видів), серед яких найважливіші яйцеїди-теленоміни (ряд перетинчастокрилі), що за сприятливих умов можуть уразити від 50 до 90 % яєць. Багато дослідників відзначають також корисну роль мух фазій, які паразитують на дорослих клопах-черепашках та їх личинках.

У системі захисту зернових від клопів-черепашок, крім хімічних заходів важливе значення мають і організаційно-господарські. Такі як, збір урожаю в ранні стислі строки протягом 7-8 днів, у результаті чого скорочується період нажировочного живлення клопів, це дає змогу не тільки суттєво знизити пошкодження зерна, а й обмежити чисельність клопів. Доцільно збирати урожай в першу чергу на посівах найбільш заселених клопами, а також ті, де очікується високоякісний урожай.

Враховуючи високу репродуктивну здатність популяції клопів до розмноження, за умов ранньої, теплої погоди весни, без різких коливань температур, сприятливого гідротермічного режиму літа, що сприятимуть дружньому заселенню посівів клопами, відкладанню ними яєць у найбільш оптимальні фенологічні строки, оптимальній синхронності розвитку личинок і посівів можливе масове зростання їх чисельності й посилення шкідливості у наступні роки. Оскільки логічно, що після фази депресії популяції шкідника іде  підйом та масовий спалах розмноження. Тому потрібен контроль чисельності хлібних клопів у місцях зимівлі та у посівах.

Т.М. Педаш, О.О. Педаш,
канд. с.-г. наук, ДУ Інститут зернових культур НААНУ