Склеювання ріпакових стручків для захисту від розтріскування проводять за 3-4 тижні до запланованого збору врожаю. Щоб визначити точний момент для процедури, варто перевірити рослини, коли стручки уже починають жовтіти. Для цього потрібно виконати простий тест на гнучкість і вигнути стручки у форму V. Якщо це можливо, і стручки не розтріскуються, або ж тріскають без втрати насіння, то пора розпочинати «склеювання». Цю процедуру найчастіше проводять в фазі технічної стиглості ріпаку, коли стручки змінюють колір від інтенсивного зеленого до жовто-зеленого і є гнучкими.
Зазвичай препарати для склеювання застосовуються у денний час, адже для самого склеювання необхідне світло. З іншого боку, продукти на основі спирту не рекомендують використовувати в умовах сильного сонячного світла, а також високих температур.
NB: Що стосується дози речовини, а також кількості води, то їх слід коригувати відповідно до розміру рослини та щільності поля. Варто пам’ятати, що препарати не варто застосовувати на забур’янених полях, або при сильному розповсюдження шкідників чи хвороб.
Засоби для склеювання стручків не підлягають реєстрації, тому знайти їх не складно. Однак потрібно мати на увазі, що це не допоміжні препарати. Ці препарати базуються на синтетичних сполуках або природних смолах. Вони призначені, по-перше, для зменшення висипання насіння, дозволяють досягти повної зрілості стручка, відтягують час збору врожаю та впливають на вирівнювання зрілості насіння. По-друге, вони також повинні створювати специфічне покриття на стручку — такий собі захисний буфер, який допоможе уникнути розтріскування впродовж певного часу і убезпечить стручки від несприятливих погодних умов. При цьому речовина не є водонепроникною, тобто вода не доходить до внутрішньої частини «клею», але це також не заважає йому «дихати». Він також є проникним для газів і світла, тому не порушує фотосинтезу.
Підготувала Ірина Шевчук
