Церкоспороз — одна із причин суттєвих втрат урожаю цукрового буряка. Збудник цієї хвороби приходить із Середземномор’я і є теплолюбним організмом, однак його активність обумовлена не тільки високою температурою повітря, але й високою вологістю. Тому тепла та волога погода в період культивування буряків сприяє його поширенню, а першим сигналом ураження є жовті плями на буряковому листі. Ця хвороба стала дуже актуальною в цьому році.

Саме після появи перших жовтих плям слід поспішити вжити заходів для захисту рослин від захворювання. Відтермінування процедури — це час на розвиток інфекції, який обертається втратами посівів. Адже із збільшенням зараження буряків знижується ефективність фугніцидів. При цьому другий етап захисту слід проводити не пізніше аніж через три тижні після першої, а відтермінування можливе лише в разі посухи, яка стримуватиме розвиток грибків. В іншому разі будь-яка затримка призведе до швидкого і неконтрольованого розвитку захворювання.



Стійкість до впливу фунгіцидів, які використовують під час захисту посівів від цього збудника є дуже серйозною перешкодою, яка часто може звести на нівець всі намагання подолати хворобу, і спостерігається в усьому світі.

NB: Зокрема, ще в 1970-х роках у Греції було виявлено опір гриба до препаратів на основі бензимідазолу. Це сталося лише через три роки після їх введення в обіг. А у Польщі в 90-х було виявлено резистентність збудника до тіофанметилу, яку так і не вдалось подолати, а захворювання проявляється все частіше.

Найважливішою групою препаратів, що використовуються при захисті буряків від церкоспори є триазоли. Як і бензимідазоли, вони є групою системно активних фунгіцидів та ефективні проти грибкових патогенів, а також демонструють високу стійкість. Перші випадки резистентності грибків до фугніцидів з цією діючою речовиною були виявлені у 2000-х, а зараз грибок виробив імунітет до цих препаратів у Європі, подекуди рівень резистентності сягає 50%. Найменша стійкість до триазолів спостерігається в північних і північно-західних регіонах. Прояви імунітету можуть бути пов’язані з частотою захисних обробок, адже навіть у Польщі у деяких районах фунгіцидні обробки здійснюють до чотирьох разів за сезон.

Наступна група системних фунгіцидів, які використовують при захисті буряка від церкоспори — стробілурини. На жаль, і в цьому випадку спостерігалася поява імунітету в популяції грибків. Хоча досі воно було спорадичним, але в разі стійкості до стробілуринів слід очікувати швидкого збільшення частоти захворювання.

NB: При цьому дуже тривожним явищем є стійкість до всіх трьох груп фунгіцидів одночасно. Таке явище було виявлено, зокрема, на півдні Польщі.

Щоб уникнути прояви імунітету у грибків, слід перш за все, при підготовці поля до обробки фунгіцидом продумати застосування препаратів, що містять різні групи активних речовин. Категорично неприйнятно впродовж двох обробок використовувати препарати, що містять одні й ті ж активні речовини. На жаль, перехресна резистентність також є проблемою, і більшість ізолятів, стійких до активної речовини однієї групи, стійкі до інших.



У програмі захисту в регіонах із високим зараженням необхідно використовувати двокомпонентні препарати.

NB: Стійкість до однієї речовини спостерігається з частотою приблизно 1×106, для двох речовин одночасно — 1×1012.

Здається, що ймовірність появи імунітету в цьому випадку є незначною, але кількість конідій гриба на ураженій ділянці значно перевищує цю величину. Саме тому часто зустрічається опір двом, а зовсім недавно також трьома різними групами фунгіцидів. А знищення сприйнятливих ізолятів за допомогою хімічних процедур призводить до втрати конкуренції у них за резистентність. На щастя, попередні дослідження в багатьох країнах показують, що виживаність резистентних ізолятів слабша, ніж у інших.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що зниження ризику резистентності ізолятів Cercospora до фунгіцидів, які використовуються при захисті цукрових буряків, може бути досягнуто шляхом своєчасного проведення захисних процедур і шляхом виключення тих же активних речовин при наступних обробках.

Підготувала Ірина Шевчук, за матеріалами Farmer.pl

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram