“Війна в Україні застала HORSCH, як і всіх: зовсім зненацька і змінила все”, — в інтерв’ю для корпоративного видання terraHORSCH Філіпп Хорш, власник корпорації HORSCH, розповів, що відбулося в перші тижні після початку війни, про допомогу Україні та співробітникам, а також про те, які наслідки має війна для продажів, виробництва і витрат.
HORSCH має філію в Україні. Якою була ситуація в компанії “ХОРШ Україна” до початку війни?
— Компанія “ХОРШ Україна” була заснована 2009 року. Наш новий майданчик, який ми збудували та відкрили минулого року, розташований у Великій Солтанівці під Києвом на автомагістралі, що веде до Одеси. Серед іншого, там є навчальний центр, де проводять практичні та теоретичні тренінги для наших партнерів та дилерів у сфері продажів і послуг, а також центральний склад запасних частин. Крім того, тут є демонстраційні поля, маркетинговий відділ, конференц-зал та переговорні кімнати. Склад запчастин гарантує постачання деталей для наших клієнтів, а також дає змогу забезпечити їм технічну підтримку. В Україні у нас працює приблизно 28 осіб. Але війна змінила все.
Що змінилося з лютого? Якою була ситуація у компанії HORSCH загалом, а також і в самій сім’ї?
— Всіх нас війна застала зовсім зненацька. Ми зовсім не очікували, що станеться щось подібне й були абсолютно не готові до цієї ситуації. Страждання народу засмучують нас, це жахлива ситуація. Ми шоковані і спочатку відчували себе безпорадними. Коли я згадую першу половину березня, це був один із найскладніших періодів у історії нашої компанії з емоційного боку. Протягом перших днів нам доводилося швидко ухвалювати різні рішення, і ми перебували у величезному напруженні. Ми в основному переймалися питанням, як ми можемо супроводжувати співробітників HORSCH та їхні сім’ї в Україні, а також у Росії, у цей непростий час, як ми можемо допомогти сім’ям та людям. Але ми також повинні були ухвалювати економічні рішення. Ухвалити правильне рішення в такій ситуації було практично неможливо. Збалансувати емоції було непросто. Це був складний час і залишається ним, тим більше, що на всі питання часто немає негайної відповіді. Однак, ми дуже швидко організувалися та вжили заходів, щоб допомогти всім будь-якими можливими способами.
Як Ви підтримали працівників компанії “ХОРШ Україна” та людей в Україні загалом?
— Вже в перший тиждень війни ми вирішили зробити так, щоб наші співробітниці та їхні діти, а також дружини й діти наших співробітників-чоловіків приїжджали до Німеччини, якщо вони цього захочуть. Більшість з них захотіли. Віднедавна деякі з них хочуть повернутися додому, оскільки ситуація в Україні трохи внормувалася, люди відчувають себе в більшій безпеці та хочуть брати активну участь у відбудові країни.
Крім того, саме в перший тиждень після початку війни ми організували постачання першої медичної допомоги для України. Тут ми б не обійшлися без активної підтримки всіх наших співробітників, їхніх сімей, друзів, знайомих, наших дилерів на місці. Всі вони вносили ідеї, розміщували людей, організовували подальші перевезення допомоги, волонтерили будь-якими способами.
До того, ми завантажили українські вантажівки для перевезення техніки, які були у Швандорфі (Німеччина — ред.), гуманітарною допомогою. Попри те, що нас застали зовсім зненацька, ми змогли дуже швидко відреагувати та допомогти. З того часу ми постійно відправляємо в Україну вантажівки з допомогою.
Наші польські працівники, наприклад, виїжджали до кордону та підвозили людей. Угорські колеги теж організовували автобуси, щоб забрати людей на кордоні. Всі зробили свій внесок, щоб разом ми змогли надати швидку допомогу.
Ми допомагали на місці, а також надавали фінансову підтримку. За останні три місяці ми витратили високі шестизначні суми, і ми продовжуватимемо. На сьогодні ми щотижня й досі відправляємо допомогу в Україну.
Офіс компанії “ХОРШ Україна” розташований під Києвом. Яка ситуація там? Як щодо працівників і машин?
— Як я вже казав, ми були неготові. Оскільки ми розташовані так близько до Києва, ми почали зачищати ділянку та відвозити нашу техніку в більш безпечне місце. Ще й тому, що ми побачили, що війна швидко наближається. Ми відвезли машини на Захід України, розчистили склад запчастин і розмістили деталі на зберігання у наших дилерів. Але було вже пізно, і нам довелося зупинитися, щоб не ставити під загрозу безпеку наших співробітників на місці.
У перші тижні всі наші співробітники залишалися вдома і частково, за можливості працювали з дому. Багато з них приїхали у Швандорф. Деякі були залучені до всіляких заходів, пов’язаних із війною. Кілька тижнів тому сервіс, запасні частини, фермерство тощо почали працювати на своєрідному «нормальному» рівні — наскільки це можливо в нинішній ситуації. Це також означає, що ми і зараз постачаємо техніку та запчастини в Україну, але в меншому обсязі.
Чи означає це, що аграрії в Україні продовжують працювати на полях?
— Аграрії в Україні намагалися працювати, незважаючи на війну. Звичайно, залежно від того, наскільки це було можливо і наскільки територіально аграрії далеко від активних бойових дій. Ми всіма силами намагалися супроводжувати їх. У цей напружений час дуже важливо підтримувати виробництво сільськогосподарської продукції, оскільки ми прямуємо до продовольчої кризи. Ми, як ніколи, усвідомлюємо цей факт. Але я розглядаю це як можливість створити кращу обізнаність для сільськогосподарських тем у суспільстві та політиці. Важливо подивитися, що означає продовольча безпека, як ми з нею впораємося, що ми маємо для цього зробити або що ми не маємо робити. Ми підтримуємо аграріїв.
Більш того, наш сервіс працює. Сільськогосподарська діяльність певною мірою триває — відповідно до ситуації і, звичайно, не безпосередньо в зоні бойових дій.
З якими економічними викликами, спричиненими війною, доводиться справлятися HORSCH?
— Серед іншого, ми мали вирішити, як ми ставимося до продажів, які були заплановані в Україні. Україна є нашим другим за величиною ринком після Німеччини. Саме тому товарообіг досить високий. Для нас це була кардинальна зміна. Ми вирішили вилучити з нашого планування значну частину українських продажів, які були заплановані на 2022 рік. Наступним викликом було заповнити цю прогалину, бо техніка для окремих регіонів досить специфічна — це наша ДНК — розробка та виготовлення специфічних для окремих регіонів машин.
Ми змогли розмістити лише частину машин із нашої виробничої програми десь у іншому місці. Довелося прибрати більшість із виробничого плану та замінити їх іншими виробами. На щастя, ситуація на світових аграрних ринках украй позитивна. Фермери купують усе, що може виготовляти промисловість сільськогосподарської техніки в усьому світі. Так ми змогли компенсувати українські продажі іншими ринками. Якщо розглядати бізнес-рік загалом, то негативного впливу щодо продажів, імовірно, буде мало.
Чи означає це, що ситуація з доставкою все ще напружена?
— Так! Це ще один великий міжнародний наслідок і виклик. Страждає пропускна здатність постачання. Ми вдячні, що наші клієнти й дилери розуміють цю ситуацію, стоять за нами та підтримують нас.
Ситуація вже була дуже складною через пандемію і з війною все стало ще складніше. Щоденна закупівля деталей є великою проблемою, ми нарощували запаси компонентів: адже через те, що їх немає, ми не можемо завершити виробництво техніки, водночас витрати продовжують зростати.
На сьогодні дуже складно зазирнути в майбутнє і подивитися, що буде з вартістю і маржею. Наразі ми намагаємося певною мірою підтримувати свою маржу.
На сьогодні бачимо один шлях: співпрацювати з нашими постачальниками та оптимізувати витрати. Водночас максимально помірно підвищувати ціни для клієнтів. Так ми можемо підтримувати потрібну нам маржу, не завищуючи її. Це дійсно балансування.
У цьому контексті складно сказати, чим закінчиться цей рік, бо видається, що ситуація з постачанням і доступністю комплектовання не покращиться.
Які Ваші надії на майбутнє?
— Перш за все, звичайно, що війна закінчиться. Сподіваюся, що ми знову отримаємо більше стабільності в Європі, що у нас є гарантія миру в Україні та в Європі. Тоді це все сприятиме нормалізації витрат на енергоносії, сировину тощо. Наразі дуже важко планувати витрати, оскільки ми не можемо передбачити, що станеться.
Я дуже сподіваюся, що інтенсивна інфляція, яку ми сьогодні помічаємо у всіх секторах, повернеться до нормального рівня. Безпосередньо перед війною ціна на сталь, наприклад, зазнала стагнації і дещо знижувалася. Через війну вона знову пішла вгору. Я не знаю, скільки часу це займе, але я сподіваюся, що, можливо, це буде швидше, ніж ми можемо прогнозувати. Я також сподіваюся, що ціни на енергоносії, а також ціни на сировину незабаром знову повернуться до нормального рівня.
Для нас важливо готуватися до післявоєнного періоду й активно підтримувати відбудову, особливо з нашим Фондом HORSCH.
Перекладено з видання terraHORSCH
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
