Цього року GrowHow.in.ua спільно з компанією БТУ-ЦЕНТР провели цікавий польовий експеримент: вирішили виростити сою без внесення азотних добрив в умовах півночі Київської області. Фермер Віталій Тернопільський поставив перед собою завдання — досягти максимально можливої рентабельності при мінімальних затратах. Тому під час вирощування фермер застосовував тільки ключові елементи технології — ті, без яких не обійтись. Урожай уже зібрано, і тепер саме час підбити підсумки цього польового експерименту у проекті «Фермерська соя: чистий потенціал та рентабельність» та відверто розповісти: якого ж прибутку вдалось досягти при вирощуванні сої з інокулянтами і без?
Чистий експеримент
Одним з ключових елементів у технології вирощування сої є інокуляція насіння: обробка насіння сої препаратами, які містять спеціальні ризобактерії. Останні сприяють азотфіксації завдяки утворенню на коренях сої бульбочок, здатних фіксувати атмосферний азот.
NB: Спільно з агрономами компанії БТУ-ЦЕНТР було закладено чотири дослідні ділянки із застосуванням різних інокулянтів виробництва БТУ-ЦЕНТР: Різолайн® з біопротектором Різосейв®, Біоінокулянт-БТУ®-т,Андеріз®-т та контроль — без інокуляції. Мета досліду — визначити вплив обробки насіння біологічними інокулянтами на симбіотичну продуктивність, ріст, розвиток та урожайність сої.
Впродовж усього сезону агрономи компанії БТУ-ЦЕНТР підтримували фермера Віталія Тернопільського консультаціями та порадами, аналізували стан посівів. Наприклад, за їхньою рекомендацією фермер під час вегетації застосував мікродобрива HelpRost® Соя та HelpRost® Бор у нормі 1-3 л/га.
NB: Нагадаємо, що сою (середньостиглий сорт канадської селекції Страйв) висівали на площі 140 гектарів без внесення азотних добрив в оптимальні строки для півночі Київської області — 12-14 травня.
— Щодо економіки нашого цьогорічного сезону я би хотів зазначити, що це в нас чистий експеримент. Ми на цих полях практично не вносили мінеральних добрив, тому всі показники, які ми отримали, це результат застосованої технології вирощування, зокрема внесених препаратів, — зазначив фермер Віталій Тернопільський.
Впродовж сезону агрозаходи під сою передбачали проведення передпосівної інокуляції насіння, внесення сульфату магнію та мікродобрив HelpRost®. Щодо хімічного захисту — то було проведено п’ять обробітків, зокрема внесення ґрунтового гербіциду, а також страхових — проти злакових та дводольних бур’янів, пізніше — проведено інсектицидний обробіток та десикація.
На початку жовтня, перед початком збирання сої (жнива у фермера відбувались впродовж 11-14 жовтня), на поля фермера завітали фахівці компанії БТУ-ЦЕНТР, аби порахувати біологічну урожайність на дослідних ділянках і порівняти її з контролем.
— Впродовж сезону ми бачили гарне бульбочкоутворення сої, та й навіть зараз пройшовши ділянками, ми бачимо, що соя на дослідних ділянках краща від контролю. Впевнені, що отримаємо позитивний результат, а бункер покаже, наскільки він буде кращим при застосуванні інокулянтів порівняно до контролю, — зазначив Максим Головатюк, керівник Центрального регіону компанії БТУ-ЦЕНТР.
Поки збирання сої не відбулось, фермер разом з агрономами БТУ-ЦЕНТР у польових умовах порахували сформовану біологічну врожайність та визначили, який же приріст забезпечило застосування препаратів БТУ-ЦЕНТР.
Результати на дослідних ділянках vs. контроль: біологічна врожайність
Для визначення біологічної врожайності було взято традиційну для рослинництва методику з використанням пробних снопів. Для цього агрономи БТУ-ЦЕНТР пройшли по діагоналі поля та відібрали на типових ділянках поля рослини з однакової площі. Загалом було відібрано 24 снопи: по 6 снопів на кожному із чотирьох варіантів досліду.
NB: Відбір рослин здійснювався на площі 1 м2 (два погонні метри двох рядків — з урахуванням ширини міжряддя — 17-17-34 см).
Для аналізу посівів сої та підрахунку біологічної врожайності використали такі показники:
- Фактична густота стояння рослин шт./м2 та на 1 га відповідно, висота рослин, висота прикріплення бобів, їх наповненість.
- Кількість бобів на рослині та насінин у кожному бобі.
- Маса насіння зі снопа та його вологість. Цей показник перераховуємо на стандартну вологість за відповідною формулою (стандартна вологість для сої 14%), множимо на 10000 і отримуємо вихід насіння з гектара.
- Маса 1000 зерен як якісний показник.
NB: Для вирахування біологічної урожайності використовували таку формулу:
У результаті отримаємо врожайність з 1 га.
Що ж показало обстеження полів сої агрономами БТУ-ЦЕНТР:
Кількість рослин на 1м2. Кількість рослин у посіві становила у середньому 413 тис. рослин на га, що співпадає з рекомендованою виробником густотою стояння для цього сорту на час збирання.
Коливання кількості бобів на рослинах становило від 22 на контролі до 18-23 шт. на рослину у варіантах з інокулянтами. Слід відзначити, що на варіанті із застосуванням Біоінокулянт-БТУ®-т зафіксовано найменшу кількість бобів на рослину, але загальний показник врожайності був компенсований завдяки найбільшій кількості насінин у бобі 2,7 шт.
Кількість насінин на одну рослину на контролі становила у середньому 41,5 шт., а на варіантах, де застосовувалися інокулянти, коливалася від 39,4 до 49,6 шт. Проте тут крупність насіння була вищою (маса 1000 зерен на контрольному варіанті склала 176,51 г, тоді як на інокульованих фонах 170-230 г).
NB: Отже, використання на насінні сої інокулянтів сприяло формуванню колоній бульбочкових бактерій рослини, що покращило забезпеченість азотом, а також іншими рістстимулюючими речовинами. Це сприяло формуванню вищих показників врожаю порівняно з контрольним варіантом.
На першій дослідній ділянці, на якій застосовували інокулянт Різолайн®, до складу якого входять чотири види бактерій, біологічна урожайність сої становила 3,37 т/га.
На 2-гій дослідній ділянці насіння сої обробили інокулянтом Біоінокулянт-БТУ®-т, що має торф’яну форму. Тут соя показала найвищий рівень урожайності — 4,42 т/га.
На третій дослідній ділянці насіння сої обробили інокулянтом Андеріз®, до складу якого входить фосформобілізуючий гриб. Тут біологічна урожайність сої становила 3,42 т/га.
NB: Згідно з підрахунками агрономів БТУ-ЦЕНТР, біологічна урожайність сої на контролі становила на рівні 3,19 т/га.
— Після підрахунку біологічної урожайності ми бачимо, що урожайність сої на дослідних ділянках на 5,64-38,6% більша порівняно з контролем, — підсумував результати біологічної урожайності Максим Головатюк. — Отже, можемо зробити висновок, що застосовування інокулянтів БТУ-ЦЕНТР для обробки насіння сої, та мікро-, макроелементів під час її вегетації, дає дуже добрий результат навіть в умовах, коли фермер не вносив під сою азотних добрив. Попри те, що ці результати ми отримали по біологічній урожайності, я впевнений, що бункер покаже не менше.
Без бору ніяк не обійтись
Підбиття підсумків і щодо застосування мікро-, та макроелементів на сої HelpRost® Соя та HelpRost® Бор, які були внесені під час вегетації у нормі 1-3 л/га, теж вразило фермера позитивним результатом.
— Обліки біологічної врожайності свідчать, що соя позитивно зреагувала на бор, забезпечивши урожайність на рівні 3,72 т/га , що на 1,22 т/га або на 48,8% більше від контролю без препаратів. Інше добриво — HelpRost® Соя забезпечило приріст 0,45 т/га або на 18 % більше за контроль, — розповів керівник Центрального регіону компанії БТУ-ЦЕНТР. — Рослини на фонах з позакореневим підживленням добривами HelpRost® були на 10-12 см вищими, а кількість бобів на 1 рослині переважала контроль на 2-4,2 шт. Відчутним вплив підживлення бором був на якість насіння — зростання маси 1000 насінин склало аж 19,4 % до контролю.
Що ж у бункері, або якої врожайності вдалось досягти
Збирання урожаю фермер розпочав в середині жовтня. Тривала сонячна погода перед жнивами, а також проведення десикації сприяли тому, що на момент збирання рівень вологості насіння сої був на рівні 9-12%.
— Такий рівень вологості насіння дозволяє нам збільшити рентабельність вирощування через економію на досушуванні. Щодо втрат зерна: комбайни працюють дуже добре, — прокоментував жнива Віталій Тернопільський. — Отже, провівши розрахунок, ми розуміємо, що наша соя в цьому сезоні на полі без азотного підживлення на контрольній ділянці дала урожайність 2,52 т/га. Водночас, на першій дослідній ділянці, де вносився Різолайн® з біопротектором Різосейв®,— ми отримали 2,87 т/га! На ділянці, де вносився Біоінокулянт-БТУ®-т у нормі 2 кг/тонну ми отримали рекордну урожайність 3,63 тони на гектар і де вносився інокулянт Андеріз®-т зібрали 3,04 тони з гектара.
Фермер зауважив, що рельєф полів нерівномірний, а тому це теж могло дещо вплинути на результат при збиранні сої з усього поля. Підсумовуючи отриманий результат він відзначив: «Я задоволений».
— Я приведу цифри по контрольній ділянці, де ми отримали 2,52 тонни з гектара. Загалом ми витратили на вирощування сої 17 550 гривень на один гектар, — рахує фермер. — Отже, наш дохід складає 30 330 грн, з якого відраховуємо ПДВ 14% і наш чистий прибуток складає 26 083 грн або 988 у.од. на гектар.
NB: Чистий прибуток, за розрахунками фермера, уже з вирахуванням сплаченого ПДВ складає 26 000 грн на 1 гектар.
Після збирання врожаю фермер для себе провів обрахунок зібраної сої, а також прибутку, якого вдалось досягти, завдяки інокулянтам БТУ-ЦЕНТР.
Отже, у розрізі дослідних ділянок врожайність сої та отриманий прибуток у грошовому вимірі становлять:
- При використанні інокулянту Різолайн® з біопротектором Різосейв® вдалось досягти врожайності 2,87 т/га, що за вирахунку понесених витрат дорівнює прибутку у сумі 31803 грн. Це може дати + 22% прибутку порівняно до контролю.
- Застосування інокулянту Андеріз®-т дозволило отримати врожайність 3,04 т/га і відповідно — 34580 грн прибутку, +32,5 % порівняно без інокулянту.
- На ділянках із Біоінокулянт-БТУ®-т врожайність сої становила 3,63 т/га, прибуток — 44 222 грн, а отже +69,5% до прибутку.
Результати перевищили усі прогнози та очікування фермера. Він пояснює, що це дуже раціональний підхід до вирощування сільськогосподарських культур. Чимало агровиробників обирають інший шлях, вкладаючи більше коштів у систему удобрення, намагаючись отримати більшу урожайність тощо. Але в цьому році фермер вирішив спробувати виростити сою з мінімальними витратами і отримати прибуток.
— Ми задоволені тим, як пройшов цей сезон і результатом, який ми отримали. На мою думку, та технологія вирощування, яку нам надала компанія БТУ-ЦЕНТР, повністю себе виправдала і окупилася в прямому сенсі слова сторицею, — зазначив Віталій Тернопільський.
З кожним роком все більше агровиробників вирощують сільськогосподарські культури у партнерстві з компанією БТУ-ЦЕНТР, адже це не тільки український виробник біопрепаратів та мікродобрив з понад 20-річною історією. Це надійний партнер фермерів, який надає якісну та вчасну агрономічну підтримку та проводить лабораторні дослідження в Інституті прикладної біотехнології.
— Компанія БТУ-ЦЕНТР має широке коло спеціалістів, біологічних препаратів, а також власний R&D центр — Інститут прикладної біотехнології, що дає змогу надавати професійний супровід та широкий спектр додаткових послуг. Запрошуємо аграріїв до співпраці з нашою компанією, — закликав Максим Головатюк.
Тетяна ТИМОШЕНКО
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
