У першому півріччі 2026 року Україна збільшила експорт агропродовольчої продукції на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними напрямками збуту залишаються країни Європейського Союзу, Азії та Африки, на які припадає понад 90% вартості всіх поставок. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
За даними Державної митної служби України, у січні–червні 2026 року експорт агропродовольчої продукції сягнув 12,59 млрд доларів, що на 11% більше, ніж за аналогічний період 2025 року (11,3 млрд доларів).
Частка агропродовольчої продукції в загальному українському експорті становила 60%, що підтверджує ключову роль аграрного сектору у формуванні валютної виручки країни.
Як зазначив Микола Пугачов, найбільшими ринками збуту української агропродукції залишаються Європейський Союз, країни Азії та Африки. Сукупно вони забезпечили 91% вартості аграрного експорту України.
Найбільшим покупцем українського продовольства п’ятий рік поспіль залишається Європейський Союз. За шість місяців 2026 року країни ЄС імпортували української продукції на 6,01 млрд доларів, що майже на 12% більше, ніж роком раніше. Частка ЄС у структурі аграрного експорту становила 47,7%.
Країни Азії закупили українського продовольства на 3,88 млрд доларів (+10% у річному вимірі), а їхня частка досягла 30,8%. До Африки було експортовано агропродукції на 1,62 млрд доларів, що також на 10% перевищує торішній показник. Частка регіону становила 12,8%.
У рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції за підсумками першого півріччя 2026 року перше місце посіла Туреччина, яка закупила продукції на 1,57 млрд доларів. До трійки лідерів також увійшли Італія (1 млрд доларів) та Іспанія (984 млн доларів). Загалом десять найбільших країн-покупців забезпечили близько 59% валютної виручки від аграрного експорту України.
Основу товарної структури експорту традиційно сформували:
зернові культури — 4,72 млрд доларів;
олії та жири — 3,62 млрд доларів;
залишки та відходи харчової промисловості — 808 млн доларів;
олійні культури — 795 млн доларів;
м’ясо та субпродукти — 589 млн доларів.
Разом ці товарні групи забезпечили близько 84% загальної вартості агропродовольчого експорту.
За словами Миколи Пугачова, у першому півріччі зросли доходи від експорту зернових, рослинних олій, продуктів переробки та м’яса, тоді як експортна виручка від реалізації олійних культур дещо скоротилася.
Водночас науковець наголосив, що результати експорту за підсумками року значною мірою залежатимуть не лише від обсягів урожаю, а й від можливостей логістики. Зокрема, важливими залишаються ефективне використання морського, залізничного та автомобільного транспорту, а також своєчасне вивезення накопичених запасів продукції на зовнішні ринки.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
