До кінця 2026 року дефіцит фінансових ресурсів в українському агросекторі може сягнути $7–8 млрд, якщо ситуація з морським експортом не покращиться. Серед ключових проблем галузі — обмеження експорту через Чорне море, накопичення перехідних запасів та потреба аграріїв одночасно фінансувати новий виробничий цикл і виконувати поточні зобов’язання.
Про це за підсумками зустрічі з делегацією Групи Світового банку в Києві заявив голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
Ситуацію в агросекторі оцінюють як складнішу, ніж у 2022 році
За словами очільника ВАР, нинішня ситуація для сільгоспвиробників має суттєві відмінності від початку повномасштабної війни. Аграрії входять в осінь із новим урожаєм та близько 8 млн тонн перехідних залишків, водночас їм необхідно розраховуватися за кредитами, сплачувати орендну плату й податки та знаходити кошти для наступної посівної.
Додатковий тиск створюють російські атаки на портову та зернову інфраструктуру.
— Тоді блокування портів застало нас навесні, значна частина попереднього врожаю вже була реалізована, а альтернативна логістика через ЄС поступово нарощувалася. Зараз ми входимо в осінь із новим урожаєм, близько 8 млн тонн перехідних залишків, необхідністю сплачувати оренду, податки, повертати кредити та фінансувати наступну посівну, — зазначив Андрій Дикун.
За його словами, сухопутні коридори та порти сусідніх країн не здатні повною мірою замістити традиційний морський експорт України.
— Повноцінної альтернативи Чорному морю для українського агроекспорту немає. Жодна інша логістика не здатна замістити ті обсяги, які Україна традиційно експортувала морем, — наголосив голова ВАР.
Для продовження «5-7-9%» необхідно близько $250 млн
Під час зустрічі з делегацією Світового банку на чолі з регіональною віцепрезиденткою у Європі та Центральній Азії Антонеллою Бассані обговорювали можливі механізми фінансової підтримки українських сільгоспвиробників.
За оцінкою ВАР, для продовження роботи програми пільгового кредитування «5-7-9%» необхідно залучити близько $250 млн від міжнародних партнерів.
Також сторони розглянули можливість використання гарантійних інструментів для цільового фінансування, які могли б дати українським банкам змогу збільшити обсяги кредитування аграрного сектору.
— Потрібно зберегти десятки тисяч малих і середніх агровиробників. Саме вони сьогодні найбільше залежать від доступного кредитування та державних і міжнародних інструментів підтримки, — підкреслив Андрій Дикун.
Аграріям потрібно близько 50 тис. зернових рукавів
Ще однією проблемою через обмежені можливості експорту стає зберігання врожаю. За оцінкою ВАР, українським аграріям необхідно близько 50 тис. зернових рукавів для тимчасового зберігання продукції.
Світовий банк, за інформацією ВАР, опрацьовує механізм, який передбачатиме компенсацію до 80% вартості зернових рукавів після їх придбання агровиробниками.
Серед довгострокових напрямів співпраці також розглядається можливий запуск у 2027 році глобальної ініціативи AgriConnect, спрямованої на покращення доступу малих і середніх виробників до технологій та ринків.
Крім того, планується залучити експертів Світового банку до оцінки адаптації європейських правил до реалій українського сільського господарства в умовах війни.
«Масштаб потенційного дефіциту вимірюється мільярдами»
На думку Андрія Дикуна, за нинішніх масштабів проблем окремих програм фінансової допомоги вже недостатньо. Галузі необхідні комплексні рішення щодо доступу до фінансування, страхування та експорту.
— Зараз недостатньо окремих програм на десятки чи сотні мільйонів доларів, коли масштаб потенційного дефіциту вимірюється мільярдами. Потрібні системні рішення щодо фінансування, страхування та експорту, — зазначив голова ВАР.
Він наголосив, що стратегічним завданням зараз є збереження агровиробників і виробничого потенціалу України. Тривале обмеження чорноморського експорту, за його словами, матиме наслідки не лише для українського агросектору, а й для країн, залежних від імпорту продовольства.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
