Україна вже має досвід експорту, або непоганий потенціал його зростання по багатьох позиціях. Експерти ФАО провели дослідження, чи має інтерес для експортерів плодоовочева продукція. Адже впродовж останніх два роки тенденції на плодоовочевому ринку України досить різко змінилися.
Перш за все, на зміну «векторів» вплинула політична та економічна криза в Україні в 2014 році. Через стрімку девальвацію гривні по відношенню до долару США та євро, платоспроможність українських споживачів значно погіршилась, що не могло не вплинути на стан сільськогосподарського сектору країни. Погіршився і стан речей в українських фермерів: через зниження курсу національної валюти більшість з них були змушені досить кардинально коригувати свої виробничі плани, оскільки значну частку посадкового матеріалу, ЗЗР, добрива тощо, вони купували на зовнішньому ринку за долари чи євро. Більш того, цього року Україна втратила головного імпортера плодоовочевої продукції — Росію. Тим не менш, навіть в таких умовах деякі тренди продовжували демонструвати тенденцію до зростання, а також залишалися доволі перспективними для інвестиції.
Тепличні огірки та томати
На сьогодні сектор тепличних огірків та томатів в Україні демонструє найбільш динамічне зростання, тому саме цим позиціям експерти віддають перші дві сходинки рейтингу. Причому, оскільки у цих двох сегментах спостерігаються майже ідентичні тренди, доцільно розглядати їх одночасно.
Так, за останні 10 років виробництво томатів та огірків захищеного ґрунту демонструє найбільш активний зріст з усієї плодоовочевої галузі. Згідно з офіційними даними, за цей період валовий збір овочів захищеного ґрунту в країні збільшився майже вдвічі.
NB: При цьому слід підкреслити, що тенденція до зростання виробництва тепличних огірків та томатів зберігалася в Україні навіть після 2014 року, тобто вже після того, як Російська Федерація ввела заборону на імпорт української плодоовочевої продукції. Зокрема, вже в 2016 році валовий збір огірків та томатів закритого ґрунту майже на 20% перевищував результати дворічної давнини.
Виробники все більше почали віддавати перевагу вирощуванню огірків і томатів у закритому ґрунті, аніж у відкритому, навіть не заважаючи на підвищення виробничих витрат. Свої дії аграрії пояснювали тим, що у випадку вирощування у захищеному ґрунті значно зменшується вплив на врожай несприятливих погодних умов.
Крім того, зростання цього сектору стимулював досить високий попит на тепличні огірки та томати з боку експортерів. При чому, після введення Росією ембарго щодо української плодоовочевої продукції, Україні вдалося досить суттєво наростити свою присутність на ринку ЄС. Згідно із офіційними даними, найбільш активно виробництво нарощується в сегменті дрібних господарств та господарств населення, тоді як крупні комерційні комбінати останнім часом намагаються не коригувати виробничі площі. Таким чином, затребуваність продукції на внутрішньому ринку вдавалось задовольнити здебільшого за рахунок дрібних господарств та господарств населення, в той час, як крупні комбінати продовжували експансію на зовнішніх ринках.
Лохина
Лохина є світовим лідером за темпами зростання виробництва серед «м’яких» ягід. Так, якщо за останні 20 років валовий збір суниці садової, найбільш популярної ягоди у світі, збільшився в 1,7 разу, то врожай лохини за той самий період виріс одразу в 25 разів! Більш того, практично у всіх країнах лохина залишається лідером за темпами зростання споживання, що робить цей сегмент усе більш привабливим для інвесторів.
Ці тенденції притаманні й Україні: усього за 10 років лохина з маловідомої та нішевої перетворилася на одну з основних ягідних культур. Темпи розвитку цього сегменту в країні відповідають загальносвітовим: закладання нових проектів відбувається дуже інтенсивно, а врожай щорічно збільшується на 500-600 тонн.
За оцінками спеціалістів Укрстату, в минулому році валовий збір наведеної ягоди в країні сягнув 1,26 тис. тонн. Проте, галузеві експерти категорично не згодні з даними, що наводить статистичне відомство. Свою думку вони аргументують тим, що офіційна статистика не враховує ті обсяги, що вирощуються в господарствах населення, оскільки статистичний перелік таких виробників поки що відсутній.
NB: Таким чином, за оцінками аналітиків ринку, в минулому році реальні площі під лохиною в Україні були вдвічі більші, ніж зафіксовано Укрстатом, та перевищували 1 тис. га. Це майже в 1,5 рази більше, ніж площі під малиною в комерційному секторі. Відповідно, валовий збір лохини в країні в 2016 році також був вищім за офіційні показники та складав близько 2,4 тис. тонн.
У той же час, споживання лохини в Україні зростає повільніше за її виробництво, оскільки ця ягода залишається досить дорогим задоволенням для українців. Тож головним каналом збуту поки що залишається експорт, причому, попит на ягоду з боку експортерів зростає досить швидко, оскільки лохина стає все більш популярною серед європейських споживачів.
Доказом цього є рекордний експорт у 2016 році, який становить 1271 тонну, у 4 рази перевищивши показники попереднього року. При чому, майже 60% цих обсягів були реалізовані на ринку ЄС, зокрема в Нідерландах та Великобританії. Крім того, галузеві експерти прогнозують, що темпи зростання попиту на лохину на внутрішньому ринку вже найближчим часом помітно прискоряться, адже по мірі збільшення виробництва ця ягода буде ставали все більш доступною для українців.
Волоський горіх
Інтерес українських фермерів до вирощування волоського горіху зростає досить стрімко, причому, розпалює його саме високий попит на світовому ринку. Так, за даними ITC, світовий імпорт нелущеного горіху за останні 10 років виріс майже втричі, а лущеного — в 1,6 разу. Найбільшу зацікавленість в українському волоському горіху проявляють саме європейські країни, де власне виробництво зазвичай у рази нижче за споживання.
NB: Крім того, кліматичні умови більшості регіонів України оптимально підходять для вирощування цієї продукції. Як результат, за останні 10 років валовий збір волоського горіху в країні збільшився на 31%. Окрім розширення площ, цьому сприяла інтенсифікація виробництва та, як результат, помітне збільшення врожайності. Слід зазначити, що за останні два роки темпи зростання виробництва цієї продукції в Україні значно знизились: в 2016 році урожай волоського горіху був лише на 2% вищий за результат 2014 року. Але, таку тенденцію виробники пов’язували скоріш із негативним впливом погодних катаклізмів.
Часник
На сьогодні, згідно з даними FAO, Україна входить до ТОП-10 найбільших виробників часнику у світі. Але в той же час наша країна перебуває лише на 60 позиції рейтингу світових експортерів цієї продукції. Більш того, за даними Міністерства аграрної політики України, наразі країна спроможна покрити лише близько 10% потреб внутрішнього ринку, адже більш ніж 70% виробництва часнику зосереджено у господарствах населення, які не мають належних технологічних умов для вирощування та зберігання.
Тож, така ситуація привертає все більше уваги до цієї культури з боку професійних аграріїв, які розуміють, що часник має досить високий потенціал, перш за все, на внутрішньому ринку, де наразі панує продукція з Китаю: щорічно на частку цієї країни припадає від 75% до 91% загального експорту часнику в Україну.
NB: Також вирощування часнику має низку переваг перед іншими овочевими культурами, адже не вимагає обов’язкового зрошення, не потребує додаткового обладнання, є добрим антисептиком для ґрунту тощо. В той же час, на відміну від овочів борщового набору, коливання цін на часник з сезону в сезон не суттєві. Крім того, український часник стає все більш затребуваним з боку експортерів. Доказом цьому є те, що вже у 2016 році Україна експортувала 195 тонн часнику, що є рекордним показником.
Однак, слід зазначити, що до країн ЄС Україні вдалося відвантажити всього лише 50 тонн, тож квота в розмірі 500 тонн, надана з боку Євросоюзу, так і залишилася невичерпаною.
Ожина
На сьогодні ожина належить до нішевих ягідних культур, але галузеві експерти впевнені, що вже скоро ця культура посяде місце серед найбільш поширеніших ягід, тож ми вирішили вже сьогодні розглядати тренди у цій галузі в розділі основних культур. При чому, в жодній країні немає більш-менш об’єктивних офіційних даних про розміри плантацій та обсяги валового збору вказаної продукції.
За найскромнішими підрахунками, під ожиною у світі зайнято щонайменше 30 тис. га, які приносять не менше 25 тис. тонн ягід щорічно. Більш того, спираючись на оцінки міжнародних експертів, можна сказати, що наразі саме ця ягода входить до трійки лідерів після лохини та малини за темпами закладання нових насаджень і, відповідно, зростання виробництва.
В Україні також немає офіційних даних щодо площ під ожиною та обсягів її виробництва. За підрахунками фахівців Інституту садівництва НААНУ, станом на 2016 рік під ожиною в країні біло зайнято приблизно 100 га. Проте, відносно нова для українських садоводів культура досить швидко набирає комерційного значення.
Вихід на ринок нових сортів, у тому числі й української селекції, удосконалених енергозберігаючих технологій вирощування, які суттєво спрощують догляд за насадженнями, та високий потенціал продуктивності ожини стимулюють стабільне розширення промислових плантацій, особливо в сегменті до 5 га. Більш того, на фоні збільшення виробництва спостерігається й зростання культури споживання, та, як результат, і попиту на цю ягоду на внутрішньому ринку.
Доказом цього є також розширення каналів збуту ожини: якщо ще декілька років тому основні обсяги ожини реалізовувалися через оптові ринки, то вже у сезоні 2017 року цю продукцію активно пропонували майже всі великі роздрібні мережі. Крім того, росте і попит на ожину з боку переробних підприємств. Тож, враховуючи оці фактори, найімовірніше, що виробництво ожини в Україні зростатиме і надалі.
Малина
Згідно з даними FAO, Україна займає 6 місце в світовому рейтингу країн-виробників малини та 4 місце серед європейських країн. У період з 2012 по 2014 роки площі під цією культурою в України переважно скорочувалися, тому що старі насадження викорчовувалися швидше, ніж закладалися нові. Але водночас, в останнє десятиліття врожайність малини в Україні зростала практично безупинно, забезпечуючи майже щорічний приріст валового збору цієї ягоди в країні на 2-2,5 тис. тонн.
Одночасно із зростанням виробництва малини, збільшувалося і споживання цієї ягоди. Так, затребуваність малини на свіжому ринку зростала на 5-6% щорічно і практично повністю задовольнялась власною продукцією, у той час як імпорт залишався досить дорогим задоволенням.
Варто зазначити, що навіть в умовах зростання пропозиції, ціни на малину в Україні завишалися відносно стабільними аж до 2016 року, коли валовий збір цієї ягоди в країні сягнув рекордних показників за всю історію незалежності і склав майже 32 тис. тонн. Але й того сезону виробникам вдалося уникнути значного цінового падіння завдяки затребуваності з боку переробних підприємств, оскільки попит на українську заморожену малину на ринку ЄС був дуже високим.
Тож, оскільки Україна продовжує нарощувати експорт замороженої малини, а попит на цю продукцію з боку країн Євросоюзу залишається досить активним, не виключно, що у найближчі 2-3 роки тенденція до розширення площ під цією культурою в Україні буде панувати і надалі. При цьому можна допустити, що Україна випередить Польщу за швидкістю закладання нових малинових насаджень.
Водночас з тим, незважаючи на зростання виробництва, Україна навряд чи зможе збільшити експорт свіжої малини, адже необхідна для цього інфраструктура в країні майже відсутня. Але у замороженої малини досить високі шанси завоювати зовнішній ринок.
Слива
Не зважаючи на те, що слива не вважається експортною продукцією в Україні, останнім часом зацікавленість українських виробників в цій культурі поступово зростає. І це при тому, що слива є прямим конкурентом вишні в сегменті кісточкових: щороку більш ніж 60%валового збору кісточкових в країні припадає саме на ці дві культури.
Однак, якщо вишня є досить примхливою до погодних негараздів, які все частіше спостерігаються в Україні навесні, то слива є досить морозостійкою культурою, тож температурні перепади та зворотні приморозки не завдають, як правило, серйозної шкоди врожаю.
NB: Саме завдяки цим якостям в 2016 році сливі все ж таки вдалося вибороти першість в сегментні кісточкових: на її частку припало 36% загального виробництва кісточкових в країни, тоді як частка вишні знизилась до 31%, а частка черешні та абрикос взагалі становила лише 13% та 16% відповідно.
Крім того, якщо у випадку вишні основним каналом збуту традиційно виступає сектор переробки і ціни на цю продукцію здебільшого диктують переробники, то майже весь врожай сливи реалізується на свіжому ринку, де вже склалася певна культура споживання. Причому слід зазначити, що зазвичай внутрішній попит на сливу в Україні задовольняється за рахунок власної продукції, тоді як за рахунок імпорту зазвичай лише компенсується зниження виробництва.
Баштанні
Якщо розглянуті вище культури демонструють яскраво виражені позитивні тенденції, або ж, як у випадку зі сливами, із року в рік залишаються найбільш стабільною культурою у своєму сегменті, то баштанні, безперечно, є культурою з найбільш негативною динамікою з усього плодоовочевого ринку України.
Перш за все така ситуація зумовлена тим, що, як і у випадку з огірками відкритого ґрунту, вирощування кавунів та динь потрапило до розряду ризикованого землеробства, оскільки отримання якісного врожаю баштанних вимагає додаткових інвестицій, перш за все, на систему зрощення.
Враховуючи проблеми зі збутом, які спостерігаються в країні останні три роки, більшість з виробників не готові вкладати додаткові кошти в ці культури, а скоріш просто відмовляються від вирощування баштанних. Як результат, більшість площ під баштанними так і залишаються без зрошення, що в умовах посушливої та спекотної погоди, яка останніми роками спостерігається в Україні у другій половині літа, спричиняє досить суттєву шкоду якості врожаю, негативно упливає на обсяги виробництва и в решті решт робить виробництво баштанних збитковим.
Проте, все ж таки є перспективи розвитку в сегменті нішевих сортів баштанних. Зокрема, наразі на зовнішньому ринку досить затребувані безкісточкові та жовті кавуни, а також дині таких сортів як Ханід’ю (Honeydew) та Галія (Galia).
За матеріалами досліджень експертів ФАО
