Економія в дії: як фермер з Кіровоградщини скорочує витрати на 12% завдяки точному землеробству

Григорій Войтенко, власник ФГ «Ятрань» (Кіровоградська обл.)

В сільському господарстві немає єдиного правильного шляху та підходу навіть до одного поля чи культури. В кожного спеціаліста, науковця будуть різні бачення й підходи, адже сільське господарство — це система, яка динамічно розвивається й постійно рухається. Вектор її руху непрогнозований, адже умови роботи постійно змінюються, і відбувається це досить швидко.

У ФГ «Ятрань» (Кіровоградщина) в обробітку 1,5 тис. га землі. Основний напрям діяльності — рослинництво. У сівозміні є шість культур, частка яких, залежно від запитів ринку, може змінюватися, але за словами Григорія Войтенка, засновника та власника господарства, широкий набір культур із науково обґрунтованим їхнім чергуванням дає змогу отримувати стабільно високі показники врожайності, витрачаючи менше ресурсів, зокрема на використання мінеральних добрив, пестицидів тощо.

У господарстві приділяють досить велику увагу точному землеробству.

— Робота в сучасних реаліях вимагає інших підходів, адже з появою нових технологій та техніки ми можемо значно покращити рентабельність виробництва. Саме точне землеробство дає широкі можливості для здешевлення виробництва одиниці продукції без втрати її якості та валового збору. А це не що інше як додатковий прибуток, — говорить Григорій Войтенко.

Пан Григорій наголошує, що за тридцять років роботи у сільському господарстві, зрозумів, що питання, пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських культур, потрібно вирішувати комплексно і, найголовніше, потрібно розуміти, що ти хочеш і куди йдеш.

— У багатьох на сьогодні є, або, принаймні до останнього часу, були кошти на оновлення парку техніки, люди купували вартісні машини, але не використовували їх на максимум, бо не розуміли можливостей, закладених конструкторами на заводі. Ми також були такими “неандертальцями” і лише за тісної співпраці з постачальниками продуктів точного землеробства нам тією чи іншою мірою вдалося налагодити науково- та економічно вигідний технологічний процес вирощування, — говорить власник господарства.

Наразі кожне поле господарства піддається всебічній комплексній агродіагностиці, що дає змогу створювати індивідуальні технологічні карти для кожного поля, культури. Всі елементи живлення вносять у ґрунт диференційовано та локально, беручи до уваги забезпеченість ґрунту та винос культурою. Сівбу також здійснюють диференційовано, згідно з технологічними картами.

— У точному землеробстві головною є інформація, яка дає змогу розуміти, що ми робимо правильно, а що ні. Далі йде глибокий аналіз інформації і лише потім технічні інструменти для реалізації ухвалених рішень, — говорить керівник господарства.

NB: «Завдяки аналізу ґрунтів та диференційованому внесенню добрив у господарстві на 40% менше вносять фосфору, на 25–30% азоту. Система точного водіння на основі сигналу RTK дала змогу зменшити кількість проходів техніки полем, мінімізувати перекриття, заощадити добрива, насіння, ЗЗР, паливно-мастильні матеріали. Це економія мінімум 12% витрат, пов’язаних із виконанням цих робіт».

Після цього в господарстві почали змінювати підхід до обробітку ґрунту. Адже системне проведення оранки за багато років утворило потужний пласт «плужної підошви»: ґрунт погано дихав, коренева система культур погано розвивалася. Ще гірше те, що дефіцитна волога замість того, щоб накопичуватися в нижніх шарах ґрунту, туди не просочувалася, а з верхніх шарів швидко втрачалася.

— Працюючи в системі точного землеробства, ми почали більше звертати увагу і на обробіток ґрунту, адже зауважили, що різні культури по-різному реагують на нього. Робота з ґрунтом, його здоров’ям, показує не гірші результати як щодо врожайності, так і економіки, аніж диференційоване внесення добрив чи сівба. Сьогодні ми не маємо єдиної затвердженої технології обробітку й до кожного з полів підходимо індивідуально, як цього вимагають умови. Одне й те саме поле можемо обробляти по-різному або ж взагалі засіваємо без обробітку. Все залежить від культури, яку згодом буде висіяно, — говорить керівник господарства.

Основною технологією обробітку ґрунту в фермерському господарстві «Ятрань» є Strip-till. Для сівби просапних культур нарізання смуг та локальне внесення добрив проводять восени. Зернові культури також висівають по цій технології, але застосовують комбінований агрегат, що нарізає смуги, локально вносить мінеральні добрива та здійснює висівання за один прохід. Але й плуги в господарстві далеко не закидають — раз на п’ять років ґрунт на всіх полях обов’язково «перевертають».

— У хороший за вологозабезпеченням рік рівень урожайності за різними технологіями практично однаковий. А от коли є проблеми з опадами, що ми спостерігаємо кілька років поспіль, то ресурсозбережні технології дають кращі результати врожайності та якості зерна. Особливо це помітно за вирощування в нашому регіоні соняшнику. Наприклад, цього року його врожайність за технологією Striptill була більшою на 0,2 т/га проти традиційного обробітку. Олійність також була вищою на 2–3%, адже ми отримали довший термін наливу зерна. От і маємо прибавку 800–1000 грн/га.

Також використання комбінованого підходу до обробітку ґрунту сприяє оздоровленню ґрунту, адже ми впродовж чотирьох років залишаємо у верхніх шарах усі рослинні рештки для активної діяльності ґрунтової біоти і, найголовніше, це мінімізує негативний вплив пестицидних залишків, які за роки між оранкою залишаються у верхніх шарах ґрунту. Це не лише моє бачення. Навіть американські фермери, на фермах яких мені неодноразово вдалося побувати, раз у п’ять років «перевертають» ґрунт, хоча основною технологією є Striptill і навіть Notill, — говорить Григорій Войтенко.

З огляду на щорічне зменшення рівня продуктивних опадів у сезон, у господарстві частково переглянули сівозміну: зменшили наполовину частку кукурудзи, яку замінили соєю.

— Соя також вологолюбна культура, але вона краще переносить літню спеку та ефективніше використовує запаси ґрунтової вологи. Нашим основним завданням є створення умов для максимального накопичення вологи в ґрунті у міжсезоння, — говорить Григорій Войтенко.

Для вирішення цього завдання у господарстві цього року придбали глибокорозпушувач TERRALAND TN 4000 D9R від компанії BEDNAR.

— Досвід моїх колег, фермерів-сусідів, свідчить, що саме глибоке рихлення під сою дає змогу отримати найкращі результати. Адже, окрім накопичення вологи у міжсезоння, ми створюємо кращі умови для росту та розвитку доволі «лінивої» кореневої системи сої. Глибина обробітку під сою становить 30–32 см, цього більш ніж достатньо. Використання TERRALAND на полях, де згодом буде висіяно сою, дає змогу отримати вирівняне з осені поле. Із плугом досягти цього непросто, адже навіть імпортні агрегати створюють «гребені» на полях під час зяблевого обробітку, тому навесні ми змушені заглиблювати передпосівні агрегати, щоб додатково вирівняти поле. А це пряма втрата вологи, адже зрихлений навесні ґрунт — це сухий ґрунт. Із використанням TERRALAND усе набагато простіше, адже лише один прохід полем дає змогу отримати абсолютно рівне поле на зиму, з мінімальними витратами «освіжити» його навесні, і провести якісну сівбу на абсолютно рівному полі, чого так вимагає соя. Водночас глибина обробітку більша, ніж за роботи з плугом, а витрата пального менша, — говорить керівник господарства.

NB: «BEDNAR має суттєву перевагу — це співвідношення ціна–якість агрегата»

Агрегат придбали в компанії «НФМ АГРО», офіційного дилера компанії BEDNAR, спеціалісти якої швидко відреагували на запит фермера і поставили агрегат у господарство для демопоказу. Переконавшись у якості машини та виконанні обробітку ґрунту, агрегат придбали.

— На ринку дуже багато подібних за конструкцією та виконанням машин, але BEDNAR має доволі суттєву перевагу над іншими — це співвідношення ціна–якість агрегата. Їхній глибокорозпушувач — оптимальний варіант за цим параметром. Ми вибирали з-поміж багатьох машин, але BEDNAR TERRALAND — це найкраще на ринку рішення за доступні кошти, із широким набором опцій. Крім того, представники заводу в Україні та спеціалісти дилера налаштовані на співпрацю з аграріями і чують нас. За нашими побажаннями компанія провела демопоказ у нашому господарстві. Лише після того ми його придбали, — говорить Григорій Войтенко, керівник господарства.

Коли налаштовували агрегат, то випробували його й за глибини обробітку 40–50 см. Агрегат відмінно працює на цій глибині, але цього не потрібно, бо за комплексного підходу до обробітку ґрунту такої плужної підошви на полях уже немає.

Працює TERRALAND із гусеничним трактором JOHN DEERE, витрата пального становить 12–13 л/га, що є досить непоганим показником для чотириметрової ширини агрегата і робочої глибини 32 см.

— Заслуга глибокорозпушувача в цьому немала, але не потрібно забувати й про трактор, із яким ми його агрегатуємо. Наприклад, гусеничний хід мінімізує пробуксовування рушіїв, отже ми затрачаємо менше пального, — наголошує керівник.

Сьогодні досить непрості часи для аграрного бізнесу, але досвід та підходи до роботи Григорія Войтенка показують, що на ринку є дієві інструменти для ефективної роботи. Потрібно правильно зважувати всі «за і проти», обирати надійних партнерів у роботі та швидко пристосовуватися до мінливих умов господарювання. Що раніше це буде зроблено, то стабільніші будуть економічні показники.

— Сьогодні рішення потрібно ухвалювати миттєво. Що довше ви вагаєтеся й перебираєте варіанти, то гірший буде результат, адже ми втрачаємо дорогоцінний час. Це можна порівняти з пілотом літака, який за екстреної ситуації має ухвалити єдине правильне рішення і, головне, дуже швидко, адже в разі затримки літак просто розіб’ється.

Багатьом може здатися, якщо ви працюєте в сільському господарстві тридцять років, то можна створити технологічну карту, найняти людей — і хай працюють, а самі їдьте відпочивати. Але сьогодні можу впевнено сказати, що за тридцять років ще не було жодного року з однаковими умовами, і залишити поле в сезон без догляду, навіть на один день, нереально, — підсумовує Григорій Войтенко.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram