Правильна експлуатація, відповідна оптимальна годівля згідно з фізіологічним станом та комфортне утримання кнура значно подовжує вік його господарського використання. З досвіду свиноводів-практиків відомо, що недотримання зазначених вище чинників значно скорочує строк відтворювальної здатності. Середнім строком племінного використання кнура-виробника вважається 7–8 років за помірної експлуатації, а в незадовільних умовах вдвічі менше, проте відомі випадки, коли у віці 14–15 років кнури дають якісних потомків.
Перший раз кнурів допускають до парування з матками у 10–11 місяців за живої маси 150–160 кг у племінних і 135 кг у товарних господарствах. Раннє спаровування їх виснажує, затримує ріст і розвиток, кнури стають непридатними для племінної служби. Тому з 4–6-місячного віку, коли настає статева зрілість, свинок слід утримувати окремо від кнурців.
Молодому кнуру (до дворічного віку) на парувальний сезон призначають 10–12 маток, у дворічному віці — 20–25 свиноматок. Кнурам-плідникам старшого віку дають повне навантаження — 30–40 маток, одержуючи від них таким чином 60–80 приплодів за рік.
Вирішальну роль у відтворенні стада кожного господарства незалежно від його призначення відіграють свиноматки.
NB: Від рівня продуктивності й інтенсивності використання свиноматок залежить в основному кількість одержаних нащадків і їх собівартість. Тому потрібно отримувати не менше як 2,0–2,2 опоросу і 20–22 поросяти на рік від основних і 8–9 поросят — від перевірюваних свиноматок: це дасть змогу щорічно отримувати понад 2 т свинини від основних маток.
У свинарстві застосовують природне і штучне запліднення. Маток можна спаровувати в період охоти, яка проявляється в підсисний період, починаючи з 30 дня, або в перші дні після відлучення поросят.
Свиноматки приходять в охоту через кожні 18–21 день у середньому через 20 днів за правильної годівлі й правильного утримання. Охота триває від 24 до 48 год, протягом яких свиноматок треба спарувати: у тварини погіршується апетит, з’являється відмова від корму, хвилювання, припухлість зовнішніх статевих органів. Запліднювати матку потрібно після появи рефлексу нерухомості за надавлювання рукою на поперек. Свиноматок покривають два рази за виявлення охоти й через 10–15 год.
NB: Якщо матка за 20–22 дні після покриття не прийшла в охоту, то її вважають поросною. У неспарованих маток охота повторюється через 3–4 тижні.
Взимку охота у свиноматок мало помітна, і щоб її виявити, найкраще двічі на день (вранці та ввечері) через прохід свинарника повільно проганяти кнура-пробника. Виявлених в охоті маток спаровують із закріпленими за ними кнурами. Спаровування проводять у станку, куди спочатку впускають матку, а потім кнура. Якщо кнур важкий, спаровування здійснюють у парувальному станку. Під час парування дотримуються тиші й не допускають присутності сторонніх людей. Поросність маток триває в середньому 113–115 днів.
Читайте також: Ціна свинини все ще забезпечує реальний прибуток
Для економічно вигідного відтворення свинопоголів’я важливе значення має розподілення опоросів за сезонами року.
Господарствам із невеликим (до 300 основних маток) поголів’ям вигідніше застосовувати 2-турову систему опоросів в осінньо-зимовий і зимово-весінній періоди.
Свинарським підприємствам із закінченим циклом виробництва (відтворення, вирощування, відгодівля) доцільно мати таку орієнтовну структуру стада: кнури — 0,3–0,4%, свиноматки — 8,5%, поросята до 2 місяців — 22,7%, поросята групи 2–4 місяці — 19,7%, ремонтний молодняк — 2,2% і відгодівля — 46,9%. Якщо застосовується штучне запліднення маток, то група кнурів-плідників відсутня, окрім кнурів-пробників.
NB: Наряду із загальною структурою поголів’я свиней і враховуючи щорічну заміну від 25 до 40% тварин основного стада в господарствах доцільно мати основних кнурів і свиноматок віком до 2 років — 35–40%, від 2 до 3 — 40–45% і до 4-х років — 15%. Тварин зі стабільно високою продуктивністю можна використовувати довше.
Аналіз продуктивності свиноматок за порядковим номером опоросу свідчить, що до 3–4 опоросу вона підвищується, а потім починає знижуватись, тому для великих спецгосподарств (комплексів) свиноматок після п’ятого опоросу утримувати невигідно, а кнурів краще використовувати в парувальній кампанії до 36–48 місяців.
Важливим елементом у процесі відновлення стад свиней є підготовка виробничого складу тварин до парування.
Кнури-плідники й свиноматки за цілорічної ритмічної системи утримання повинні мати заводські кондиції вгодованості. За сезонних опоросів підготовку кнурів до парування починають за 1–1,5 місяця, щоб довести їх вгодованість до заводської кондиції згідно зі стандартом породи. Щодо маток, то їх вгодованість до заводської кондиції бажано підтримувати стабільно на одному рівні шляхом відрегульованої годівлі, залежно від фізіологічного стану та відповідних умов утримання. Також зауважують на стан статевих апаратів самців і самок, прояв статевих рефлексів і якість сперми плідників.
Позитивним чинником, як для кнурів, так і свиноматок, є щоденний моціон на вигульних майданчиках або прифермській території, залежно від технології утримання. Влітку бажано мати літні табори та пасовища.
Перебування тварин на прогулянках сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі, прояву повноцінної охоти й підвищенню продуктивності.
Читайте також: Український і світовий ринок свинини: тенденції і прогнози
Штучне запліднення свиней
Одним з основних способів розведення свиней є штучне запліднення маток. Значного поширення цей метод находить у фермерських, індивідуальних та кооперативних господарствах.
NB: Цей метод дає можливість зменшити кількість кнурів майже у 8–10 разів, а отже, скоротити кількість приміщень, кормів і знизити затрати праці. Від кожного дорослого кнура за повноцінної годівлі протягом року можна отримати до 90 еякулятів і запліднити від 600 до 2000 маток. В одному еякуляті налічується в середньому 30 млрд сперміїв, а одна спермодоза вміщує приблизно 3 млрд, тож одноразово можна одержати 10 спермодоз, а за рік — 900.
Щоб задовольнити потреби господарства в кнурах і спермодозах, потрібно визначати кількість свиноматок щоденно і щорічно, враховуючи, що матка в одну охоту запліднюється двічі. Подробиці з проведення правильного штучного запліднення викладено в спеціальній інструкції зі штучного запліднення свиней.
Лілія ГЕРАНІНА,
старша наукова співробітниця лабораторії землеробства ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО,
канд. тех. наук, учений секретар, завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, старш. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
