Редакція GrowHow.in.ua 2023-12-1512 грудня 2023 р. асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent в Premier Palace Hotel провели XV Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro23).
Під час заходу представники влади та бізнесу разом дискутували щодо можливостей та перспектив наступного аграрного сезону. За традицією, конференція стала майданчиком для підбиття підсумків цього року та обговорення головних викликів 2023 р., котрий для сільгоспвиробників був ще складнішим, ніж минули.
Серед спікерів заходу — представники Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Представництва ЄС в Україні, Київської обласної військової адміністрації, лідери думок аграрного ринку, підприємці з прифронтових територій, діячі громадських організацій та благодійних фондів.
Офіційно відкрив конференцію вітальним словом Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. Він зазначив, що попри всі складнощі сільгоспвиробники не зупиняють свою діяльність, а реформи, попри війну, пришвидшуються.
— Український агросектор має рухатися в бік лібералізації, а не жорсткого регулювання. Бізнес не повинен керуватися емоціями, натомість ми маємо разом працювати над спрощенням процедур, яких потребує ринок, щоб напрацювати зручні правила, не гірші ніж в країнах, де готові вкладати гроші, — сказав Микола Сольський.
Одразу ж з першого виступу в фокусі конференції опинилася одна з важливих тем: «Перспективи і виклики українського агроекспорту в ЄС». Керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький наголосив на великій кількості викликів, котрі чекають в 2024 році агросектор в питанні інтеграції в ЄС. Зокрема:
- Блокування західного кордону України.
- Скасування або суттєве обмеження діючого безквотного режиму торгівлі з ЄС.
- Перегляд діючого режиму автотранспортних перевезень з ЄС.
- Відсутність рішення по Ukraine Facility.
— Крім цього, в довгостроковій перспективі під час або вже після закінчення переговорного процесу між Україною та ЄС, Україна має імплементувати не менш як 388 актів права ЄС в агросекторі. Й тут має існувати чітке розуміння «червоних ліній» у секторі щодо того, від чого ми будемо відмовлятися, а від чого ні. Тож є нагальна потреба в підтримці діалогу з європейськими партнерами в агропродовольчих бізнес-асоціаціях, формуванні коаліцій і партнерства. Їхньою метою має стати мінімізація політичних і регуляторних ризиків для українського агроекспорту, формування сприятливого політичного клімату для майбутніх передвступних переговорів, — акцентував Назар Бобицький.
Змістовна презентація змінилася не менш інформативною дискусією «Європейська інтеграція в умовах війни: до чого готуватися українському АПК в 2024». Спікери дійшли висновків, що:
- виважене запровадження нових норм та стандартів в агросекторі — це вже невідворотна передумова для євроінтеграції сектору;
- агробізнесу варто ретельно готуватись до конкуренції на європейському ринку;
- Україна та ЄС мають разом працювати над діалогом не в площині, чиї права важливіші, а в фокусі того, як знайти спільні можливості;
- питання збільшення експорту продукції АПК до ЄС полягає не в тимчасовій лібералізації торгівлі, а в тому, які правила будуть діяти наступні 5-7 років до вступу України в ЄС.
NB: Найгірший, але прагматичний сценарій — бути в режимі самоконтролю, уникаючи поширення заборон на експорт від країн ЄС на іншу продукцію АПК.
- необхідно шукати компромісні рішення, котрі враховуватимуть всі інтереси учасників ринку та сприятимуть впровадженню цілей європейської політики;
- на світовій арені має домінувати чіткий меседж: «Співпрацюйте з Україною, наше середовище дуже подібне до європейського».
Наступною презентацією «Аграрний 2023: підсумки та прогнози» генеральний директор УКАБ Олег Хоменко ознайомив присутніх з результатами дослідження «Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва». Він розповів якою є ситуація з прогнозованими перехідними залишками на кінець маркетингового року, котрі з культур більш рентабельні та якими є перспективи щодо посівної й забезпеченості основними виробничими ресурсами.
— Якщо говорити про наступний маркетинговий рік, то збільшення рентабельності виробництва зернових та олійних культур можливе при стабілізації ситуації з наступними умовами: морський шлях експорту працює без перешкод, відсутні перешкоди експорту через західні кордони країни; врожайність не менша рівня 2022 року; перехідні залишки зернових 17 млн т; вартість логістики знижується до довоєнної, а витрати виробництва знаходяться на поточному рівні, — спрогнозував Олег Хоменко.
Конференція продовжилася оголошенням лауреатів «Агрогенерація 2023» — першого в Україні списку молодих та ефективних людей в агросекторі. Генеральний директор ІМК та Президент УКАБ Алекс Ліссітса встиг поспілкуватися з 4 представниками списку під час панельної дискусії «Агрогенерація 2023. Про що говорять обличчя майбутнього агро». Учасники панельної дискусії поділилися секретами успіху та думками щодо основних викликів агросектору сьогодення й перспективних для фокусування напрямків.
На думку директора ФГ «Білі Роси» Павла Кобизського, залишатися бізнесу дієздатним в сьогоднішніх умовах вже є викликом. З цим погоджується й співзасновниця крафтової сироварні «Будз Баран» Христина Закревська.
— Існує потреба надати малим виробникам шанс поступово протягом року впроваджувати всі необхідні вимоги, бо малий бізнес не може одразу виконувати всі норми та стандарти, — зазначила Христина Закревська.
Зі свого боку керівниця проєктів в службі моделювання та моніторингу ТОВ «Дружба-Нова» (Кернел) Анастасія Кирильчук наголосила на відповідальному ставленні до питання переробки, яка в подальшому буде основою економіки. А керівник R&D ІМК Олексій Місюра зазначив, що абсолютно всі виклики зараз пов’язані з війною.
Наприкінці панелі відбулось вручення відзнаки Алексу Ліссітсі від керівника проєкту USAID «Економічна підтримка України» Тімоті Мадігана за значний внесок у заснування та розвиток освітнього проєкту «Агрокебети».
— У 2020 році ми почали успішно реалізовувати магістерську програму «Агрокебети» у двох вишах-партнерах на Сході України. Щойно розпочалася повномасштабна війна, УКАБ та проєкт USAID «Економічна підтримка України» розробили та запровадили програму «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво». В результаті майже 900 осіб різних професій взяли участь у цій програмі, освоїли нові практики, отримали доступ до можливостей працевлаштування в аграрному секторі, а 30 студентів знайшли своє перше місце роботи за останні кілька місяців, — поділився успіхами Тімоті Мадіган.
Наразі однією з актуальних тем для агросектору є діяльність бізнесу в регіонах близьких до лінії фронту. Саме про це вели бесіду спікери панельної дискусії «Прифронтовий агробізнес». Під час неї розглянули кейси агрокомпаній, що постраждали від війни.
— Відповідно до досліджень KSE, втрати та пошкодження в агросекторі складають $40 млрд, без врахування наслідків руйнування Каховської ГЕС. На відновлення ж потрібно набагато більше коштів — сотні мільярдів доларів, — генеральний директор SSAH Пітер Томсон розпочав дискусію з акцентування уваги на збитках галузі та перспективах відбудови.
Водночас співвласник Agrofusion Олексій Сипко вважає, що неможливо змінити зовнішні фактори на прифронтових регіонах, тому необхідно до них пристосовуватися. Поділяє цю думку й виконавчий директор, голова правління A.G.R. Group Ігор Шестопалов. Він зазначив, що компанія зосереджена на оптимізації технології, заощадження та підвищенні ефективності.
— Для того, щоб Україна через 10 років була успішною державою, треба, щоб на прифронтових територіях були щасливі люди й процвітаючий бізнес. Наразі прифронтові регіони кинуті на самостійне виживання без суттєвої підтримки, банки фінансують менш ризиковані регіони, а кредитування прифронтових регіонів є складним. Це створює суттєвий дисбаланс в галузі відповідно до територіального фактора. Враховуючи зруйновану інфраструктуру й ряд інших чинників, логічним наслідком може стати зникнення агробізнесу в прифронтових регіонах, оскільки там неможливо повноцінно працювати. Це необхідно змінювати, — наголосив голова Ради директорів Agromino Петр Крогман.
Фінальною частиною конференції стала панельна дискусія «Великий агробізнес та ветерани: ефективні моделі підтримки» від компанії МХП. Головні тези дискусії були такими:
- ветеранська політика — це, перш за все, про національну безпеку та оборону, а також про відновлення людського капіталу й трудового ресурсу;
- люди стали на захист нашої держави, а тепер на захист цих людей має стати великий бізнес;
- психологічна та соціальна допомога, створення просторів, де ветерани можуть отримати комплексну допомогу від об’єднаних громад — це те, в чому великий бізнес спроможний підтримати;
- з початку повномасштабного вторгнення все змінилось, до 24 лютого вкрай важко було пояснити приватному сектору, чому необхідно опікуватися ветеранами, наразі ж не залишилось компаній, чиїх співробітників це не зачепило б;
- нам не вистачає усвідомлення, що це війна не держави, а всієї країни, тому треба долучатися кожному, без будь-яких винятків, в тій допомозі, котра є посильною.
Понад 250 учасників конференції — агровиробники, експортери, громадські діячі й урядовці — змогли неформально поспілкуватися та поділитися досвідом під час перерв для нетворкінгу, здобувши нові знайомства й знання.
GrowHow є одним з інформаційних партнерів конференції «Ведення агробізнесу в Україні». Цей захід вже п’ятнадцять років поспіль дозволяє обмінюватися думками з приводу дискусійних і найболючіших питань АПК, допомагаючи бізнесу й владі знаходити ефективні та дієві рішення для розвитку аграрного сектору України.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
