Наступний рік для українських агровиробників може стати або роком значних потрясінь, або ж роком нових можливостей. Усе буде залежати від того, наскільки уміло керівники підприємств та їх команди зможуть справитись із тими викликами, які готує нам новий рік.
Які макроекономічні перспективи? Які прогнози? Як сформувати саме ту команду професіоналів, яка стане вашою командою «Ліги Чемпіонів»? Найголовніше. Коротко. По суті. Саме у такому форматі пройшла X Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні», організована Асоціацією «Український Клуб Аграрного Бізнесу», 12 грудня у Києві. 

Виклики

Головні виклики наступного року, на яких наголошують експерти, це, перш за все, значний зовнішній державний борг  наступного року Україна має сплатити 272 млрд грн за борговими зобов’язаннями. Це на хвилиночку, на 100 млрд грн (!) більше, ніж ми виплатили цього року.

Друге. Наступного року мають відбутись і президентські (навесні), і парламентські вибори (восени). Тобто 2019 рік може запам’ятатись значними політичними потрясіннями. І як наголошують фахівці, це може відтермінувати притік іноземних інвестицій в країну на декілька років. Погодьтесь, мало хто з інвесторів наважиться інвестувати без належних гарантій. Як кажуть, «гроші люблять тишу», а інвестор орієнтується першочергово на ризики.

NB: Прямі іноземні інвестиції в Україну:
      2016 рік 4,4 млрд доларів
      2017 рік 1,8 млрд доларів
      2018 рік 1,7 млрд доларів

Занепокоєння експертів також викликає недостатнє зростання української економіки. Більше того, його низькі темпи збільшують «прірву» з іншими країнами східноєвропейського регіону.

— Статистика третього кварталу поточного року вкрай несприятлива. Україна не дотягує до 3% зростання, у той час, коли такі лідери Румунія і Польща стрімко злітають на більш ніж на 7%. Єдина можливість прискоритись це зміна моделі зростання та різке збільшення потоків в Україну. Інакше ми просто «законсервуємось» і навіть не зможемо мріяти про іноземні інвестиції,  вважає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

На думку пана Устенка, ми наразі живемо в епоху «нової нормальності» (те, що раніше вважалось неможливим нині є цілком прийнятним). Це стосується не тільки воєнного стану, торгових воєн але й значних маніпуляцій, торгових обмежень тощо.

— Можливими є і кризи у багатьох розвинених країнах, що може призвести до серйозного макроекономічного падіння для всіх. І до цього потрібно бути готовим,  наголошує пан Устенко.

На думку почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова перед Україною стоять більші виклики, ніж перед іншими країнами: слабка економіка, залежна від міжнародного ринку, рекордні виплати зовнішнього державного боргу, великі соціальні витрати.

— Українська економіка зростала під час збільшення світових цін на товари, які ми експортуємо. Якщо ж світова глобальна економіка піде у рецесію, то у нас виникнуть економічні проблеми. Також проблемою є те, що нам складно існувати без зовнішньої підтримки, і уряд змушений брати позики від великі відсотки (9-10 % річних в доларах),  розповідає Тимофій Милованов.

Дисбаланс на ринку праці

Дуже багато активних українців залишають межі країни. Саме тому Україна як ніколи почала відчувати брак професійних кадрів, фактичний «кадровий голод». Ми уже наблизились до кризи професійних знань та вмінь. За даними компанії Ernst&Young, в Україні тільки 30% тих, хто шукає роботу, відповідають заявленим вмінням.

NB: Україна надзвичайно залежна від глобальної економіки, а отже, епідемія політичного популізму, торгівельні війни, протекціоналізм, які є основними ризиками для глобальної економіки, також будуть впливати на розвиток нашої країни. І додатковим стрес-тестом 2019 для України стануть вибори, виплата зовнішнього державного боргу та інфляційні очікування.

Прогнози

Макроекономічні перспективи 2019 року для України не надто позитивні.

Олександр Калюжний

 

— За результатами цього року, економіка України зросте в межах 3,3% – 3,5%. Для країни, що розвивається якою є Україна, це недостатній результат. За прогнозами Світового банку, економіки країн, що розвиваються, в середньому зростуть у 2018 на 4,7%. Але для країни, яка тільки стала на тяжкий шлях реформ й перетворень, та при цьому має боронитись від збройної агресії шовіністичного сусіда це не такий вже і поганий результат. Якщо ми говоримо про макроекономічні перспективи нашої економіки у наступному році, то маємо розуміти, що є зовнішня та внутрішня складова. Якщо ми говоримо про зовнішню, то все більше лунають попередження про настання глобальної економічної кризи. Однак, основні ризики  це епідемія політичного популізму та торгівельні війни й протекціоналізм,  говорить аналітик асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Калюжний.

Олег Устенко

— Мій прогноз на наступний рік не дуже хороший. Ми отримаємо лише 2 млрд доларів  іноземних інвестицій. Це у кращому випадку. Бажання налагодити співпрацю з МВФ є позитивним. Однак, чомусь думаю, що ця програма закінчиться на другому транші, оскільки зобов’язання, які бере на себе Україна, вочевидь, не будуть до кінця виконані. Надзвичайно турбує те, що борг бюджету України є неприйнятним, а політикум живе у короткостроковому періоді і навіть не думає планувати на 10-20 років наперед. Це не тільки відштовхує нас назад, але й не відкриває «вікно можливостей» надходження близько 5 млрд доларів із тіньового сектору економіки, залучення іноземних інвестицій і розвиток бізнесу,  говорить Олег Устенко.

Яким чином вберегти свою компанію від таких складних потрясінь? Поради експертів.

Ризики як можливості

— Потрібно дивитись на ризики як на можливості. Одна з можливостей двосторонні відносини. Друга з можливостей девальвація. Експортери можуть підвищити свої прибутки. Третє структура експорту дуже повільно змінюється. Для агрокомпаній я б порадив збільшувати свою продуктивність. Відійти від простого дебетування, а розглядати різні можливості. Коли йдуть зміни потрібно бути готовими до цього, ділиться Тимофій Милованов.

Сформуйте команду «Ліги Чемпіонів»

— Ми живемо в унікальну епоху, коли кожен роботодавець має у себе всі шанси сформувати команду з людей чотирьох, а то і п’яти поколінь. Раніше такого не було. Все це дуже різні люди, з різними можливостями. А отже, потрібно вміти з ними працювати,  говорить партнер, керівник практики People Advisory Services Ernst&Young в Україні Ольга Горбановська.

Які ж компетенції будуть найважливіші і, за яких працівників потрібно вже зараз вести боротьбу?

На перший план виходить покоління міленіалів (покоління Y).

Технології:

  • Більше 30% професій будуть автоматизовані.
  • Загальний об’єм даних збільшиться у 10 разів.
  • Кількість гаджетів зросте до 200 млрд.

Найважливішими стануть:

  • технологічні компетенції (вміння програмувати 90%);
  • соціальні та емоціональні (міжособистісні, вміння комунікувати, лідерство);
  • когнітивні високого порядку (креативність).

Отже, якщо ви хочете бути «на гребні хвилі» впроваджуйте у себе нові технології, навчайте своїх працівників, вдосконалюйтесь разом з потоком нової формації.

NB: Наголошуємо! До 2030 року більшість професій еволюціонують. Дуже багато наших дітей будуть працювати у таких професіях, яких наразі ще навіть не існує.

Якщо ж ви зараз шукаєте собі працівника на роботу знайте для того, аби знайти потрібного і заповнити вакансію у компанії вам знадобиться:

  • 94 дні – інженери, дослідники, вчені;
  • 70 днів висококваліфіковані працівники;
  • 48 днів інші кваліфіковані працівники.

Саме тому експерти наголошують на тому, що хороших менеджерів та спеціалістів потрібно зрощувати самостійно.

— Якщо ви хочете «розкрити таланти» свого співробітника, не варто оточувати його мікроменеджментом і контролювати кожен його крок. Дайте йому можливість відчути повну відповідальність за результат. Відкрийте можливість для співробітників займатись саме тією справою, де вони відчувають свою експертність. І нехай кожен із команди стане вболівати за загальну справу. Це приналежність, говорить керуючий партнер компанії Odgers Berndtson Роман Бондар.

— Люди це головний наш ресурс. І ми вирощуємо своїх спеціалістів, оскільки не можемо швидко знайти на ринку тих людей, які б відповідали вимогам, які потрібні компанії. На жаль, у більшості випадків люди не готові відповідати за результат. Нам не потрібні люди-процесів, нам потрібні люди-результатів, говорить генеральний директор компанії HarvEast Дмитро Скорняков.

Алекс Ліссітса

— Подивіться який розвиток має Польща, Румунія. І це лише питання часу коли всі наші професійні кадри туди переїдуть. Потрібно змінювати чинне трудове законодавство. Спрощувати його. Реформувати нашу професійно-технічну освіту. І вже починати говорити про те, щоб дозволити в Україну міграцію із-за кордону,  наголошує генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса.

АПК у період виборів 2019 

  • Згідно з дослідженнями нині варто очікувати на позитивні зрушення стосовно перспектив 2019 року.
  • Найкраще себе будуть почувати агровиробники, які займаються рослинництвом та змішаним виробництвом.

Аграрний бізнес-клімат України продовжує поліпшуватись

Проведене у листопаді опитування серед виробників аграрного бізнес-клімату України демонструє поліпшення його оцінки.

Найліпші оцінки на наступні питання:

  • рівень забезпеченості технікою та обладнанням;
  • розвиток бізнесу (зростання земельного банку/розміру стада);
  • прибуток підприємств (погіршилась дпр).

Найнижчі оцінки на наступні питання:

  • собівартість виробництва;
  • державна підтримка;
  • політичні та економічні рамкові умови.

Найліпші оцінки від виробників холдингових структур та виробників із земельним банком більше 5 тис. га, а також від виробників зі змішаним виробництвом і продукції рослинництва.

Найнижчі ОСГ та виробниками продукції тваринництва.

Що говорить Бюджет-2019?

У 2019 році на АПК буде спрямовано 5 909 млн грн та 1000 млн грн спрямовано до Фонду регіонального розвитку на програми з розвитку сільських територій.

Підтримка галузі тваринництва, зберігання та переробки с/г продукції3 500 млн грнОптимізовано перелік напрямків підтримки тваринництва, додано напрями з переробки та зберігання
Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників882 млн грнРозширено номенклатуру техніки та обладнання
Державна підтримка розвитку садівництва400 млн грнВключено обладнання по зберіганню та переробці
Фінансова підтримка розвитку ф/г, надання кредитів ф/г1 000 млн грнОптимізовано перелік напрямів підтримки, збільшено обсяги підтримки фермерів через УДФ
Фінансова підтримка заходів в АПК щодо здешевлення кредитів127 млн грнПерспектива збільшення обсягів фінансування

*дані Міністерства аграрної політики та продовольства України

З позитиву:

  • внесення змін до Податкового кодексу;
  • підготовка до запуску ринку землі (прийнято Закон України № 2498-VIII від 10.07.2018, очікують на друге читання № 7060, №8121);
  • експортна орієнтація агропродукції.
Максим Мартинюк

— З метою децентралізації розпочато процес передачі земель державної власності ОТГ. Систему Державного земельного кадастру переведено на технологію Blockchain. Запроваджено он-лайн реєстрацію договорів оренди та реєстрації земельних ділянок. Запроваджено електронні земельні аукціони на платформах CETAM та ProZorro Продажі. Ми й надалі будемо підтримувати тваринництво та продовжувати усі ті програми, які були запущені у 2018 році,  говорить т.в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Довідка:

170 кількість країн, де вже присутня українська продукції.

306 українських підприємств вже мають право експорту до ЄС.

(Албанія, Республіка Гана, Гонконг, Марокко, Республіка Македонія, КНР, Туреччина, Індія).

 

Олександр Бакуменко

— Дуже хотілося б ще, аби запрацювала програма здешевлення кредитів для с/г, також потрібно аби запрацювали програми, які направлені на розвиток та інновації,  підкреслює Заступник Голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики і земельних відносин Олександр Бакуменко.

Зверніть увагу! Юридичний аспект

У цьому році типові порушення, з якими доводилось мати справу Міністерству юстиції України:

  • об’єкти нерухомості і корпоративні права;
  • подвійна реєстрація земельної ділянки;
  • підробка судових рішень і ухвал судів, на підставі яких проводять ті чи інші реєстраційні дії;
  • багато підробок нотаріальних документів.

Усім аграрним підприємствам експерти рекомендують зробити інвентаризацію реєстрації земельного банку, щоб ніхто не зміг використати формальні порушення, аби скасувати цю реєстрацію.

Остерігайтесь пайхантерів!

Підготувала Ірина Прохорчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram