Діджиталізація, цифрова трансформація, нові бізнес-моделі – це те, про що нині не говорить тільки лінивий. Кожна компанія намагається оптимізувати бюджети і знайти свою «чарівну паличку» для подальшого динамічного розвитку. Та чи все наразі крутиться навколо діджитал і чи, дійсно, він такий важливий для агро сьогодні, ми говорили з керівником проектів AgriChain Наталією Богачевою.

Наскільки нині важлива діджиталізація для агро?

Нині у нас такі виклики на ринку і галузь у такому стані, що, в принципі діджиталізація це надзвичайно важливий  аспект. Однак не менш важливі і трансформація бізнес-моделей, бізнес-культури, бізнес-логіки. Чому? Тому що виклики шалені. Зокрема, різке падіння світових цін на готову продукцію. Ви, вочевидь, знаєте наскільки великі запаси готової продукції у Аргентині, Бразилії, США…

Україні як світовому експортеру досить складно конкурувати, особливо, коли ми говоримо про собівартість продукції. Якщо український виробник з такою собівартістю, як у нас, не почне приймати кардинальні рішення, оптимізовувати собівартість, грамотно трансформувати процеси, зокрема і з допомогою діджитал-інструментів, то ми досить швидко побачимо, що галузь стане неконкурентоздатною. Так, у багатьох українських компаній за останні 10 років досить хороші результати.  Однак, потрібно ще дивитись на кредитні портфелі, вартість цих грошей… За це все колись потрібно буде платити. Саме тому сьогодні дуже багато керівників компаній починають говорити про мінімізацію витрат.

Якщо ми заговорили про конкурентів України, то яких би ви виділили?

США, Аргентина, Бразилія. Це світові лідери за обсягами виробництва у світі і Україні важко з ними змагатись. Чому? Бо є собівартість. Якщо для українського виробника  собівартість складає 550-1000 доларів за гектар, в залежності від культури, то для американського фермера це приблизно 350 дол./га. Навіть недосвідченому користувачу стає зрозуміло, що Україна, м’яко кажучи, не може бути конкурентом.

Чи можна розраховувати, що діджитал дасть можливість Україні «вирватись в лідери» і таки позмагатись зі світовими гравцями?

Я досить скептично ставлюсь до гасла «Діджиталізація вперед!». Мовляв, ось діджитал інструменти побігли… Так не працює. Просто взяти і застосувати діджитал на морально застарілі неефективні практики, що досить часто ми бачимо у агросекторі, це шлях в нікуди.

На сьогодні є можливість отримувати величезну кількість вхідної інформації це і супутникові знімки, дані метеостанцій, різноманітних датчиків, якими обладнана техніка. А потім настає такий собі некерований хаос, коли у компанії не налагоджені процеси, немає точок контролю та бізнес-логіки. У такому разі діджитал-інструменти стають неефективними. Приміром, надзвичайно важливо дотримуватись швидкісного режиму руху техніки для дотримання технологічних вимог при посіві, обприскуванні чи збиранні урожаю. Він може мати рекомендаційний характер, а може бути частиною операційного процесу з тривожними повідомленнями і прив’язкою до заробітної плати водіїв-мехінізаторів. І ще безліч прикладів. Це бізнес-логіка, і вона працює. Якщо ж для вас, приміром, діджитал-інструменти це просто накопичені масиви даних, і ви їх не використовуєте ефект від таких інвестицій буде зведений до нуля.

Зрозуміло, що злагоджені процеси в компанії — це надзвичайно важливо. Та чи можемо ми говорити, що правильне їх застосування може суттєво впливати і на ціну?

На ціну готової продукції ми ніяк не впливаємо. Зерно, це товар, який абсолютно безликий. На глобальному ринку, це commodity (зерно певного класу, кукурудза певного класу, ріпак  певного класу) і все. Що залишається на стороні виробників (Кернел, Астарта, МХП) це собівартість і якість продукції, якої вдалось досягти, ми можемо працювати тільки з постійними і змінними витратами. Для великих компаній постійні витрати можуть сягати і 50%, є ті, де витрати сягають 30% і це та частина витрат, над оптимізацією яких потрібно працювати

Ми намагаємось розробити ті рішення, які у першу чергу, дадуть можливість оптимізувати змінні витрати, вибудувати процеси, зробити їх прозорими, а також налагодити комунікацію. Крім того, зменшити постійні витрати за рахунок автоматизації низки функцій і вивільнення персоналу. Тобто, ми розробляємо рішення, які допомагають компанії вибудувати керований ланцюг процесів. Бо, якщо ти не вливаєш на процес ти взагалі не можеш ним керувати.

Потрібно, аби діджитал-команда була в штаті агрокомпанії чи можна використовувати аутсорс-команди? І що нині краще?

Ідея нашої компанії виникла у 2017 році. Компанія «Астарта» намагалась вирішити свої задачі за допомогою зовнішніх рішень. Працювали з аутсорс-компаніями. У результаті, за тривалий період роботи, зіштовхувались з купою складнощів у комунікації, потребували постійних допрацювань тощо. Питань була маса, а вдалих проектів можна було порахувати на пальцях однієї руки. Саме тому виникла ідея створити власну компанію, яка забезпечить виконання всіх запитів «Астарти» і навіть створить свій власний комерційний продукт. Так виникла AgriChain. За період існування наша компанія вже пройшла довгий шлях. Ми мали багато свободи, багато тестували… Зараз у нас амбітні плани на наступні роки і ми хочемо втілити їх в життя. Глобально ж ідея наших керівників Віктора Іванчика та Віктора Гладкого створити продукт, який стане стандартом для галузі. Приміром, у Казахстані ми зустрічались з розробниками і побачили, що у них є великий інформаційний агропортал, де акумульовано все: історія сівозміни, історія робіт, моніторинг посівів, кредитування, субсидування, управління земельним банком усі модулі зібрано в єдиній системі. Вони розробляли її 2,5 роки і це був глобальний державний проект, куди були залучені більше 150 розробників. Ми теж мріємо створити щось подібне в Україні єдиний портал з управління агробізнесом.

Тобто ви вважаєте, що брати компанію на аутсорс не варто, потрібно створювати свою? Чи це стосується тільки великого бізнесу?

Так, дійсно, я вважаю, що у деяких випадках аутсорс це провальна ідея. Тут важливо, аби команда володіла галузевою експертизою, мала досвід розробки і впровадження рішень саме в агробізнесі. Такий шлях це вибір “Астарти”. Деякі команії вкладають чимало у розробку, однак, не можуть дійти до кінця, запиняються на пів шляху… У цьому випадку вони використовують розробку частково, або взагалі не використовують її. Думаю, якщо б ми всі об’єднали всі ті ресурси, які кожен вклав самостійно, то, думаю, вже б могли створити щось на зразок порталу, який є в Казахстані.

А запит з боку нашої держави на такий проект, як зробив Казахстан був?

Нічого не можу сказати з цього приводу. Я не чула таких ініціатив і запитів. Думаю, держава повинна більше уваги приділяти питанням боротьби з рейдерством, недобросовісною конкуренцією, особливо, коли це стосується земельних питань. Агровиробники, взагалі не конкуренти. Світовий ринок поглинає все, що ми виробляємо. Ми конкуренти тільки тоді, коли це стосується землі. І держава тут би мала відігравати важливу роль регулятора. 

Які інноваційні рішення для сільськогосподарських компаній наразі в тренді?

Сьогодні це супутникові знімки з різними індексами, алгоритми прогнозування урожайності, розпізнавання шкідливих об’єктів на посівах, БПЛА, аналізи ґрунтів, максимально обладнана техніка GPS-трекери, датчики рівня палива, датчики висоти штанги, проточні датчики, мітки причіпного обладнання, RFID-мітки, потокові ваги, системи паралельного водіння, сигнал  PTK, дані метеостанцій тощо.  Питання тільки в тому, що це великий об’єм даних і з ним потрібно вміти працювати. Приміром, у нас є всі ці елементи, ми отримали дані і що? Що далі? Перший варіант аналізуємо їх, вказуємо на фактори ефективності. Другий варіант вбудовуємо ці дані у процеси роботи компанії, таким чином, даємо можливість, аби за їх допомогою працівники приймали певні рішення, контролювали, могли оперативно реагувати на проблеми. Великий акцент у наших системах ми робимо також на ризик-менеджменті, контрольних маркерах і алгоритмах реагування на події, які допоможуть мінімізувати втрати.

Скажіть, чи був у Вас супротив на місцях, адже досить часто люди не так добре сприймають зміни, як хотілося б?

Так, супротив у компаніях високий. Ми пішли шляхом, коли ми розробляємо модуль у вигляді так званого MVP, потім його пілотуємо на одному зі своїх підприємств, а вже далі виходимо на промислову експлуатацію. Найскладніше впровадження це, звичайно, управління операційними процесами. Це система, в якій об’єднана робота агрономічної, інженерної, диспетчерської, складської, бухгалтерської служб. Ми вибудовали чіткий, послідовний бізнес-процес їх взаємодії, який передбачає онлайн режим відображення господарських операцій і формування первинних бухгалтерських документів.

Ми виїжджали на підприємства, презентували рішення, проводили навчання, отримували зворотній зв’язок, доопрацьовували, знову тестували і впроваджували, поки не отримали результат. Спочатку люди навчались, звикали до гаджетів. Іноді ті, хто був проти всього, ставали нашим найкращим амбасадором по завершенню співпраці.

Наразі у нас уже є 4 веб-додатки, 3 мобільних додатки, і хочемо ще створити 3 веб-додатки і 3 мобільних додатки на шляху до своєї мети єдиного інформаційного порталу з управління агробізнесом.

А, якщо я, приміром, клієнт і хочу у вас замовити модуль «Огляд посівів», що мені потрібно робити і скільки це буде коштувати?

Ми позиціонуємо наш продукт як комплексне рішення. Але технічна архітектура така, що функціональні модулі автономні і кожен клієнт може обрати необхідне йому рішення. На етапі спілкування з потенційними клієнтами ми надзвичайно багато часу витрачаємо на отримання повної картини про бізнес-модель, процеси, проблематику і розуміння ефекту, який очікують. Робимо аудит, і вже потім пропонуємо той інструментарій, який потрібен саме для них. Досить часто, до нас приходять, аби ми дали «чарівну кнопку», яка дозволить вже наступного дня звільнити 30 співробітників. Однак, це не робоча схема. 

Що стосується вартості, то тут питання у кількості модулів, які саме вам потрібні. Основне, що ми доносимо клієнтам наша мотивація це успішні проекти, які приносять користь бізнесу і підвищують його ефективність в цілому. Ми не тільки даємо продукт, ми його впроваджуємо, супроводжуємо команду клієнта на всіх етапах.

Що можете сказати про модуль «Управління земельним банком», який нині такий актуальний?

Це рішення, яке, на мою думку, дає можливість якісно модерувати всі процеси, пов’язані з управлінням земельним банком. Це веб-додаток з повною інтеграцією з 1С. Це власна кадастрова карта, аналіз кожного гектару оброблювальної і орендованої землі, обміну ділянками, реєстри земельних ділянок, полів, договорів, контрагентів, виплати і нарахування всіх груп затрат, пов’язаних з використанням землі, менеджмент завдань спеціалістів, глибока аналітична звітність на основі ризик-менеджменту тощо. Всі злагоджені бізнес-процеси і система оповіщення, тобто весь інструмент, який вам буде необхідний у процесі роботи.

Які перспективи та можливості ви бачите у подальшій діджиталізації агропростору?

В одному з досліджень, яке проводив Канадський інвестиційний фонд сказано, що діджиталізація це не основне в агробізнесі. Спочатку йдуть бізнес-процеси, контроль собівартості (як не витратити жоден зайвий долар), точне землеробство, оперативний аналіз внесення добрив, а вже потім діджитал-інструменти.

Наразі думаю, що нам, аграріям, в Україні потрібно об’єднатись, акумулювати зусилля та думати про партнерські програми (зокрема в IT), аби це стало благом не тільки для наших бізнесів, але й для країни загалом.

Ми у свою чергу готові розробляти такі рішення, які стануть корисними для бізнесу і допоможуть компаніям бути ще більш конкурентоздатними на ринку.

Спілкувалась Ірина Прохорчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram