Напередодні весняної посівної кампанії українські аграрії стикаються з новими викликами — ключовим із них стає нестача азотних добрив. За оцінками експертів, дефіцит може призвести до втрати до 20% потенційного врожаю, що напряму вплине на обсяги валютної виручки аграрного сектору. Про це повідомляє Укрінформ, який проаналізував ситуацію на ринку добрив та її можливі наслідки для аграрної галузі.
Скільки добрив потрібно українським аграріям
Весняна посівна кампанія 2026 року відбуватиметься в умовах воєнних ризиків, пошкодженої інфраструктури та логістичних труднощів. Частина сільськогосподарських земель залишається замінованою або перебуває в зоні бойових дій, а перебої з енергопостачанням впливають на виробництво добрив.
За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», мінеральні добрива формують найбільшу частку витрат у структурі виробництва сільгоспкультур — 20–25%. Для порівняння, пальне становить близько 10–12%, насіння — близько 10%, а засоби захисту рослин — приблизно 7%.
Загальна потреба України в добривах перевищує 5 млн тонн на рік. На посівну кампанію 2026 року аграрним підприємствам знадобиться приблизно 0,7–0,9 млн тонн поживних речовин, що відповідає 2–2,5 млн тонн добрив у фізичній вазі.
Виробництво скоротилося майже вдвічі
Водночас внутрішнє виробництво азотних добрив різко скоротилося. Якщо у сезоні 2024–2025 років в Україні виробили 1,99 млн тонн аміачної селітри, то у сезоні 2025–2026 років — лише 1,016 млн тонн.
До повномасштабного вторгнення річний обсяг виробництва азотних добрив перевищував 5,2 млн тонн.
Як зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук, нині виробництво становить лише 20–50% від довоєнного потенціалу через високу вартість газу, енергетичну кризу та проблеми з логістикою.
У результаті український ринок дедалі більше залежить від імпорту. У 2025 році в країну було ввезено близько 3 млн тонн добрив, що майже відповідає довоєнним показникам споживання.
Дефіцит у азотному сегменті
Найбільш критичною є ситуація саме з азотними добривами. Зокрема:
- потреба у карбамідно-аміачній суміші (КАС) становить близько 0,8 млн тонн,
- майже 0,4 млн тонн припадає на весняне внесення,
- дефіцит аміачної селітри оцінюється приблизно у 150–170 тис. тонн.
Частково нестачу покриває імпорт. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, з червня 2025 року по лютий 2026-го в Україну завезли 307 тис. тонн аміачної селітри, тоді як внутрішнє виробництво за цей період становило близько 437 тис. тонн.
Навіть з урахуванням запасів у 450–700 тис. тонн цих обсягів недостатньо для повного забезпечення потреб аграріїв.
Обмеження морського імпорту
Додатковим фактором ризику стала заборона перевалки вапняково-аміачної селітри (ВАС) через морські порти України. Після атак росії на портову інфраструктуру в країні запровадили жорсткі обмеження щодо вибухонебезпечних вантажів.
Водночас аграрні асоціації наголошують, що ВАС не належить до вибухонебезпечних речовин і могла б частково компенсувати дефіцит азоту.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що за міжнародними стандартами селітра з вмістом азоту до 28% класифікується як безпечна.
Галузеві об’єднання пропонують дозволити її імпорт:
- через дунайські порти з вмістом азоту до 27,5%,
- через чорноморські порти — до 24%,
із обов’язковими документами щодо безпеки.
Які культури постраждають найбільше
Найбільше від дефіциту азоту можуть постраждати культури з високою потребою в підживленні:
- яра пшениця
- кукурудза
- соняшник
- цукровий буряк
- картопля
За оцінками експертів, недобір урожаю таких культур може становити 10–20%, залежно від строків постачання добрив і погодних умов.
Наслідки для економіки
Втрата частини врожаю означатиме і зниження валютної виручки аграрного сектору. З огляду на те, що агропродукція формує понад половину українського експорту, питання забезпечення фермерів добривами має стратегічне значення для економіки країни.
Наразі галузеві асоціації ведуть переговори з урядом щодо можливого розблокування імпорту окремих видів добрив та збільшення постачання на внутрішній ринок.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
