Серед відомих бобових, як от горох, квасоля, нут, сочевиця, маш, про чину (лат. Láthyrus) в Україні знають надто мало. Хоча культура була відома ще в середні віки, зараз вона не надто популярна, хоча її продовжують вирощувати в Південно-Західній Азії і Північній Африці (Ефіопія), а також в деяких країнах Середземномор’я — Іспанія, Франція, Італія. За вмістом білка її насіння перевершує горох, але смакові якості не такі яскраві.
У світовому землеробстві культивують 25 видів чини, а загальна посівна площа становить близько 500 тис. га. В Україні площі під її посівами незначні, вона вирощується в лісостеповій та степовій зонах. Основне застосування чини як кормової і технічної культури (рослинний казеїн), при цьому її насіння використовуються в харчовій і медичній галузях.
У народі чина відома як «запашний горошок», якого в світі існує більше 1000 сортів. Він гідно займає одне з почесних місць в декоративному оздобленні садів.
Чина є чудовим попередником для більшості сільськогосподарських культур, а саму чину рекомендують вирощувати після озимих зернових та просапних культур. Технологія вирощування така ж як і для інших зернобобових культур.
Чина не дуже вимоглива до родючості ґрунту і слабо реагує на внесення азотних добрив. Натомість фосфорно-калійні добрива значно збільшують урожайність. Догляд за посівами передбачає головне — знищення бур’янів, оскільки чина слабкий конкурент на початку вегетації.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
 в Україні знають надто мало. Хоча культура була відома ще в середні віки, зараз вона не надто популярна, хоча її продовжують вирощувати в Південно-Західній Азії і Північній Африці (Ефіопія), а також в деяких країнах Середземномор'я — Іспанія, Франція, Італія. За вмістом білка її насіння перевершує горох, але смакові якості не такі яскраві.){kind=link}