Редакція GrowHow.in.ua 2023-10-20Серед основних планів українських компаній на 2024 рік — підвищення заробітних плат, збільшення штату, збільшення бюджетів на розвиток персоналу. Про це свідчать результати опитування Європейської бізнес асоціації (ЄБА), проведеного в партнерстві з експерткою з аналітики ринку праці Тетяною Пашкіною.
Як повідомила GrowHow пресслужба ЄБА, участь в опитуванні взяли фахівчині та фахівці з управління персоналом, які поділилися проміжними висновками 2023 р. та планами на 2024 р. у своїй професійній діяльності. Всього опитали 131 людину.
Серед трендів ринку праці респонденти виділили підвищення заробітних плат (76% опитаних) та збільшення функціонала і наймання нових працівників (51%). Основними можливостями з підтримки працівників у цей час компанії називають стабільну виплату заробітної плати, бонусів і премій, надання психологічної підтримки.
У 19% опитаних компаній усі співробітники наразі в Україні. У 33% — за кордоном не більше 5% співробітників. При цьому 61% мають можливість працювати дистанційно, а 49% компаній не планують повертати людей в офіс найближчим часом.
Результати опитування презентували під час дискусії “Ринок праці під час війни”. На заході обговорили також поточні та майбутні виклики HR спеціалістів_ток, зміни у регулюванні трудових відносин, актуальну демографічну ситуацію, роль інклюзії та різноманіття, українців за кордоном та ресурси для відбудови.
Учасниці та учасники зійшлися на думці, що повномасштабна війна суттєво вплинула на ринок праці в Україні. Відтак бізнесу доводиться планувати свою діяльність з урахуванням нових реалій.
Читайте також: Якось (не) буде: як впливає війна та її наслідки на український ринок праці
Дмитро Ливч, голова правління EasyBusiness та співзасновник ЦЕВ, у своєму виступі зазначив, що демографічна ситуація в Україні була складною ще до повномасштабного вторгнення. Війна тільки посилила негативні процеси. Повномасштабне вторгнення спричинило демографічний шок, внаслідок чого велика частка українців стали ВПО або отримали статус біженця в іноземних країнах.
NB: Ці події мають суттєвий негативний вплив на можливість реалізації економічного потенціалу країни — у 2022 р. падіння ВВП України склало близько 29%.
Для подальшого економічного відновлення та розвитку Україні потрібні робочі руки. До прикладу, для економічного зростання у 7% до 2032 р., за розрахунками, Україні бракуватиме 4,5 млн осіб додаткової робочої сили. Оптимальним способом подолання цього розриву, на думку Дмитра, є збалансований підхід — шляхом збільшення кількості робочої сили та її продуктивності.
Він зазначив, що під час повномасштабного вторгнення суттєво зріс розрив між попитом та пропозицією на ринку праці. Вартим уваги є той факт, що попри високий рівень безробіття (19% у 2023 р. за прогнозом НБУ), бізнес заявляє про дефіцит кадрів в певних секторах.
— Повернення українців з-за кордону могло б збільшити український економічний потенціал. Втім для цього потрібні такі передумови як безпека, інфраструктура, економічні можливості. Що більше часу українські мігранти знаходяться за кордоном, то більша ймовірність, що вони залишаться там назавжди, оскільки вимушені мігранти стають трудовими мігрантами та створюють нові соціальні зв’язки. Відтак українська діаспора збільшуватиметься, однак вона також може зіграти важливу роль у відбудові країни, — впевнений Дмитро Ливч.
За словами директорки з персоналу Metro Cash&Carry Україна Анни Толмачової, компанія відчуває дефіцит кадрів. Трьома основними причинами звільнень з компанії наразі є міграція, світчинг та вигорання. Найскладніші вакансії для закриття сьогодні — водії, менеджери B2B продажів, комерція.
Наразі для Metro Cash&Carry Україна найскладніше залучати кадри у прифронтових територіях, попри те, що ці регіони прийняли багато ВПО. Найшвидше закриваються вакансії в західних областях, хоча конкуренція за кадри там висока. Серед бар’єрів залучення кандидатів Анна назвала: загальний дефіцит кадрів та навичок, проблеми з документами, стан здоров’я кандидатів та навіть офіційне працевлаштування у контексті мобілізації, субсидій тощо.
NB: У 2023 р. у Metro Cash&Carry Україна було на 10% менше вакансій, ніж у 2021 році, які закривались на 2 дні довше, а cost per hire зріс на 8%.
Марія Абдулліна, керівниця напрямку OLX Робота та Послуги розповіла, що за кількістю активних вакансій на трьох найбільших ресурсах України, ринок праці відновився на 92%, а сегмент «блакитних комірців» — на 113%. Найбільш популярні вакансії в сегменті «блакитних комірців» та на OLX Робота:
- продавець;
- водій;
- різнороб.
Найбільша конкуренція серед роботодавців, за її словами, у Київській та Хмельницькій областях. Середня заробітна плата зросла у всіх сферах, а найбільше — у сільському господарстві та охороні/безпеці.
Марія Абдулліна представила результати дослідження щодо інклюзивного працевлаштування, проведеного OLX Україна. На сьогодні у штаті 23% компаній мають осіб з інвалідністю, 14% — осіб зі статусом УБД. Простимулювати наймання осіб з інвалідністю, на думку компаній, могли б, в першу чергу, податкові пільги від держави.
Читайте також: Українські роботодавці не усвідомлюють масштаб збільшення кількості людей з інвалідністю на ринку праці — дані опитування
Серед труднощів при працевлаштуванні осіб з інвалідністю роботодавці називають хвилювання за стан здоров’я працівника та можливість виконання своїх обов’язків. Також виділили потребу в облаштуванні особливих умов праці на підприємстві.
NB: Наразі на ресурсі OLX Робота 1200 вакансій для соціально вразливих верств населення, і вони отримують на 20% більше відгуків.
Валерія Безпала, партнерка “Василь Кісіль і Партнери” вважає, що ринок праці хоча і є ринком, але не надто вільним. Вона зазначила, що держава суттєво впливає на цей ринок через власні політики та регулювання. Наразі Валерія бачить основні виклики для сфери трудових відносин у військовій площині (мобілізація, потенційне зниження призовного віку, електронні реєстри, комунікація ТЦК з роботодавцями) та в регуляторній площині.
— Важливою зміною для роботодавців найближчим часом може стати розвиток електронних реєстрів для обліку військовозобов’язаних, адже це зніме з бізнесу необхідність вести реєстри військовозобов’язаних, а відтак знизить адміністративне навантаження на роботодавця, — зазначила у своєму виступі Валерія Безпала.
Фахівчиня також звернула увагу на проблему гендерного розриву в оплаті праці, яка наразі складає 18,6%. Водночас у Національній стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні закладена ціль її зниження до 13,6% до 2030 р.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
