Припинення роботи портів Великої Одеси суттєво підвищує витрати українських агровиробників на експорт. За оцінками аналітика асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Максима Гопки, використання альтернативних маршрутів додає до $51–58 на кожній тонні продукції, що значно погіршує економіку вирощування окремих культур.
Альтернативна логістика суттєво дорожча
За словами експерта, проблема полягає не лише у втраті доступу до чорноморських портів, а й у різкому зростанні транспортних витрат.
Наразі середня собівартість виробництва зернових у центральних областях України становить:
- пшениця — близько 140 дол./т;
- ячмінь — 154 дол./т;
- кукурудза — 151 дол./т.
При цьому доставка продукції:
- до портів Великої Одеси обходиться приблизно у 24,7 дол./т;
- до польських портів Гданськ і Гдиня — 75,7 дол./т;
- через румунську Констанцу — 82,6 дол./т.
Таким чином, відмова від традиційного чорноморського маршруту збільшує логістичні витрати виробників ще на 51–58 дол./т.
Альтернативні маршрути роблять окремі культури збитковими
За розрахунками УКАБ, загальні витрати на виробництво та логістику становлять:
- для кукурудзи — близько 176 дол./т через Одесу, 227 дол./т через Гданськ та 234 дол./т через Констанцу;
- для пшениці — відповідно 165, 216 та 223 дол./т.
За таких умов пшениця ще може залишатися рентабельною навіть за альтернативної логістики. Натомість ячмінь при експорті через польські або румунські порти, за оцінками експерта, втрачає близько 24–25 дол./т, а кукурудза через Констанцу — приблизно 14 дол./т.
Україна ризикує втратити частину експортних контрактів
Максим Гопка також звернув увагу на ризики для традиційних ринків збуту українського зерна.
Одним із найбільш чутливих напрямків залишається Єгипет, який щороку закуповує близько 3,86 млн тонн української пшениці через міжнародні тендери. Якщо українська продукція стає дорожчою або виникають затримки з поставками, її можуть швидко замістити експортери з Росії, Румунії, Болгарії, Франції чи США.
Не менш важливим партнером залишається Туреччина, яка у разі проблем із логістикою може збільшити закупівлі російської пшениці, а кукурудзу імпортувати зі США, Бразилії або Аргентини.
Водночас експерт вважає, що Україна навряд чи втратить ці ринки остаточно.
— Досвід попередніх років показує, що після відновлення експорту Україна поверталася на міжнародні ринки, нерідко навіть збільшуючи свою частку, — зазначив Максим Гопка.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram