Незалежно від стану рослин наприкінці осінньої вегетації, живлення ріпаку навесні варто ретельно планувати, аби забезпечити рослини ріпаку необхідною кількістю азоту в грунті. Адже тільки рослини з достатньо великою біомасою змогли з осені накопичити достатню кількість поживних речовин. 

Доза добрива залежить від потреби рослин в азоті та вмісті останнього в грунті внаслідок мінералізації. Польські науковці пропонують для розрахунку використовувати таку формулу:

Nn = (P x Pj) Nmin (0-90 см)
  • Nn доза азотного добрива, кг N/га,
  • P передбачувана врожайність насіння, т/га,
  • Pj відбір проб азоту, кг N/1 т насіння + відповідна маса соломи,
  • Nmin вміст мінерального азоту в ґрунті до 90 см шару

Наприклад:

P = 4,5 т/га насіння,

Pj = 60 кг N

Nmin = 70 кг N/га

Nn = (4,0 x 60) 70 = 270 70 = 200 кг N/га

З іншого боку, є інша формула, з більш складним розрахунком потреб ріпаку в азоті:

Nn = [(P x Pj) (Nmin (0-60 см) • 0.9) Σ N – Nk]/0.7
  • Nn доза азотного добрива, кг N/га,
  • P передбачувана врожайність насіння, т/га,
  • Pj відбір проб азоту, кг N/1 т насіння + відповідна маса соломи,
  • Nmin вміст мінерального азоту в ґрунті до 60 см,
  • 0,9 еквівалент добрива для мінерального азоту в ґрунті для озимих культур,
  • Σ N сума азоту з інших джерел, наприклад, з гною
  • Nk корекція, яка застосовується у випадку, коли ріпак вирощують після бобових,
  • 0,7 коефіцієнт використання N з мінеральних азотних добрив.

Припускаючи, що озимий ріпак, як і в першому випадку, вирощується на середньому ґрунті після озимої пшениці, то відповідно його потреба в азоті буде на такому рівні:

Дані для розрахунків:

P = 4,5 т/га насіння

Pj = 50 кг N

Nmin = 62 кг N/га

Nn = [(4.5 x 50) (62 • 0.9) Σ N Nk]/0.7 = [225 55.8] /0.7 = 241.7 кг N/га

Після визначення необхідної кількості добрив далі слід розділити дозу, а також вибрати дату внесення і форму азоту (добрива). На практиці найбільш поширене внесення азоту по ріпаку у двох дозах з невеликими інтервалами (від декількох днів до 2-4 тижнів).

Першу дозу азоту на ріпаку слід застосовувати в той час, коли добриво не тільки розчиняється, а й азот, що міститься в ньому, може хоча б частково перейти в грунт до початку весняної вегетації (щоб це сталося після нанесення добрива, необхідно мати достатню кількість опадів).

Другу принаймні за 4 тижні до цвітіння. На практиці, бажаючи “втекти” від відсутності опадів навесні (доброю передумовою внесення азотних добрив є наявність опадів), другу дозу азоту вносять раніше.

NB: Наприклад: якщо ми застосуємо першу дозу на початку березня, то другу треба застосовувати не пізніше середини цього місяця (а якщо можливо, то ще раніше).

У той же час слід мати на увазі, що пізнє удобрення, а отже, висока доступність N може сприяти виляганню посівів, затримки або збільшення тривалості цвітіння, а також збільшує вегетативний ріст. Водночас, затримка азотного удобрення призводить до зниження врожаю та його якості, а також суттєво ускладнює збирання врожаю.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram