Адаптивна система живлення ― шлях до збільшення прибутковості аграрного виробництва

Адаптивна система живлення передбачає розроблення заходів, направлених на максимальне використання елементів живлення з ґрунтових запасів та внесених мінеральних добрив. Упровадження системи направлено на оптимізацію витрат аграріїв та збільшення прибутковості виробництва у сезоні 2024‒2025 рр.

Зважаючи на необґрунтоване зростання цін на всі види основних мінеральних добрив та значне зниження вартості вирощеної сільськогосподарської продукції, з початком широкомасштабної війни прибутковість українських аграріїв значно знизилася, а подекуди стала збитковою. Не меншою проблемою перші місяці активних бойових дій стало блокування основних шляхів експорту зернової та олійної продукції, що і є головною причиною різкого падіння закупівельних цін на аграрну продукцію.

Другим наріжним каменем сталого агровиробництва є кліматичні зміни, які останніми роками дошкуляють у всіх регіонах України. На цей чинник також треба зважати під час планування структури посівних площ, визначення рівня запланованої урожайності та норм застосування добрив.

Зазначене спонукає аграріїв замислюватися: які культури сіяти; які добрива та з якими нормами застосовувати. Основні питання, яким треба приділити увагу, це оптимізація структури посівних площ, асортимент і норми застосування мінеральних добрив. У розв’язанні таких проблем може допомогти адаптивна система живлення.

Визначення та аналіз базових чинників

Основними базисами формування адаптивної системи живлення є низка абіотичних та біотичних чинників конкретного поля, які треба визначити та проаналізувати. Це дасть змогу з’ясувати, який з них є лімітуючим і чи є можливість його регулювати. До таких належать:

• запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту (мм чи м³/га);
• реакція ґрунтового розчину (рН водне чи КСl);
• вміст органічної речовини ґрунту (SOM);
• загальний та доступний уміст основних макро- та мезоелементів у кореневмісному шарі ґрунту.

Запаси продуктивної вологи вимірюють для озимих культур станом на 1 березня, для ярих ― станом на 1 квітня. Залежно від запасу продуктивної вологи, є такий поділ на групи:

1. До 80 мм (до 800 м³/га) ― дуже малі запаси.
2. 80‒120 мм (800‒1200 м³/га) ― малі запаси.
3. 120‒160 мм (800‒1200 м³/га) ― середні запаси.
4. Більше ніж 160 мм (більше ніж 1600 м³/га) ― високі запаси.

Кожна група визначає певний рівень потенційної врожайності поля.

Згідно з таблицею, треба планувати врожайність культур, формувати систему удобрення, підбирати сорти та гібриди за ступенем інтенсивності та групою стиглості, а також визначати густоту стояння (норму висіву, тис./га).

Реакція ґрунтового розчину. В агрохімії реакція ґрунтового розчину (кислотність) є базовим чинником, що визначає рівень запланованої урожайності, ефективність застосування добрив тощо. Актуальна інформація про кислотність на конкретних полях, а краще, і на окремих ділянках поля з низьким рівнем продуктивності (індекси вегетації NDVI) буде базисом побудови ефективної системи живлення та, як наслідок, формування урожайності не нижче запланованих показників. Якщо рівень реакції ґрунтового розчину перетинає межу оптимальних показників для конкретної культури, то не варто завищувати рівень запланованої урожайності та очікувати високої ефективності застосування мінеральних добрив.

Вміст органічної речовини ґрунту (SOM). Цей показник характеризує ступінь біологічної активності ґрунту. Ґрунт складається зі стабільного гумусу, лабільної органічної речовини негумусової природи, органічних решток, мезофауни та мікрофлори. Що вищі показники SOM, то активніший ґрунт у біологічному плані, швидше та більше надходять поживні речовини через мінералізацію, мобілізацію з важкодоступних форм та фіксацію атмосферного азоту. Застосування мінеральних добрив на ґрунтах з високими показниками органічної речовини може призводити до тимчасової іммобілізації деяких елементів, передусім азоту. У такому разі, використовуючи мінеральні добрива, треба враховувати час, місце, спосіб унесення мінеральних добрив, щоб мінімізувати часткову недоступність. На цих ґрунтах потрібно максимально використовувати потенціал високого вмісту SOM: 1% стабільного гумусу за вегетаційний період вивільняє до 20 кг д. р. мінерального азоту.

Загальний та доступний вміст основних макро- та мезоелементів. На фоні загострення диспаритету цін на основні ресурси, витрати на мінеральні добрива за традиційних підходів в удобренні займають левову частку в структурі витрат. Саме тому нагальною потребою аграріїв у 2024‒2025 рр. є максимальна оптимізація витрат на добрива, тобто тотальна економія на останні без шкоди для майбутньої врожайності.

Оптимальним рішенням будуть свіжі результати агрохімічного обстеження. Важливим показником, що дає змогу оптимізувати витрати на мінеральні добрива, є не тільки вміст доступних (рухомих) форм, але й їхні загальні запаси в кореневмісному шарі ґрунту. Пояснимо, у чому суть. Залежно від типу ґрунту, «материнської» породи, вмісту органічної речовини та системи землеробства загальні запаси, наприклад, фосфору та калію, можуть суттєво коливатися. У чорноземних ґрунтах на лесах та лесоподібних суглинках з умістом органічної речовини не менше ніж 3,5‒4% загальні запаси зазначених вище мікроелементів можуть становити від 2 до 10 т/га. Дерново-підзолисті ґрунти на додачу до можливо високої кислотності ґрунтового розчину (рН 5‒5,5) бідні на калій та магній, а фосфор важкодоступний внаслідок ретроградації іонами заліза та алюмінію.

Одним з нетрадиційних підходів адаптивної системи живлення є врахування загальних запасів елементів у ґрунті та створення умов для максимально можливого використання їх із ґрунтових запасів, а також ефективне засвоєння елементів живлення з унесених добрив упродовж першого року. Ефективне засвоєння поживних речовин з добрив можливе лише за виконання чотирьох умов: правильний час та місце внесення, обґрунтована форма та норма внесення добрива. При цьому мінімізуються безповоротні втрати та зв’язування елементів живлення ґрунтово-вбирним комплексом. Для максимального засвоєння біогенних елементів з ґрунтових запасів треба розробити та суворо дотримуватися вимог та заходів, побудованих у логічну систему.

Першою вимогою є оптимальні агрофізичні показники ґрунту (структурність, відсутність горизонтів ущільнення). Вони дають змогу максимально накопичувати осінньо-зимову вологу в глибоких шарах ґрунту та не перешкоджати розвитку потужної кореневої системи. Горизонти ущільнення в польових умовах виявляють за допомогою використання пенетрометрів і ґрунтових сканерів. Руйнування цих горизонтів проводять різноманітними глибокорозпушувачами та чизелями, обробляючи глибше ніж на 2‒3 см нижньої межі ущільнення.

Наступним заходом цієї системи є формування потужної кореневої системи, яка має охоплювати якомога більший об’єм ґрунту та контактувати з більшими запасами елементів живлення. Це є додатковою запорукою засвоєння більшої кількості елементів живлення з ґрунтових запасів.

Обробка посівного матеріалу

Генетичний потенціал більшості нових сортів та гібридів усіх культур значно перевищує реальні виробничі показники врожайності. Причиною цьому є недотримання оптимальної технології вирощування та неврахування ґрунтово-кліматичних умов конкретного поля.

Серед агрозаходів якісний висів чи не найголовніша операція в технології вирощування. Від неї залежить польова схожість, енергія та дружність проростання, закладання наступних структурних елементів урожайності.

Якісний висів вимагає підбирання насіння з високими висівними якостями (маса тисячі насінин, високі показники лабораторної схожості та енергії проростання, відсутність ззовні та всередині насіння патогенної інфекції тощо). Другим складником якісного висіву є сівба в у добре підготовлений дрібногрудковий вологий шар ґрунту на задану глибину з добрим контактом насінини з ґрунтом.

У цьому розділі ми поговоримо про заходи, пов’язані з передпосівною підготовкою насіння, а саме про оброблення насіння органо-мінеральними добривами для оптимізації всіх процесів проростання насіння та розвитку молодих рослин на початкових етапах онтогенезу. Окупність такої операції, як порівняти з удобренням основними мінеральними добривами та обробленням рослин під час вегетації фоліарно, є найвищою.

Компанія НВП «Агротехнології» пропонує аграріям органо-мінеральні добрива, що успішно використовують прогресивні аграрії не один рік. Найвищу ефективність під час оброблення висівного та посадкового матеріалу показала композиція двох продуктів ― «Лідер Пульс» та «Силач Універсальний».

Регулятор (стимулятор) росту рослин нового покоління для сільськогосподарських культур «Лідер Пульс» ― це комплексний, високоефективний та екологічно безпечний для навколишнього середовища і людини препарат для підвищення продуктивності та якості різних сільськогосподарських культур.

У комплексі препарату «Лідер Пульс» є такі складники:

• біологічний препарат, який має фітогормональну активність;
• бурштинова кислота;
• біогенні мікроелементи в карбоксилатній формі, г/л: В ― 1,6; Zn ― 2,029; Fe ― 2,029; Cu ― 1,353; Mn ― 2,029; Mg ― 2,435; Mo ― 0,337; Co ― 0,207.

Використовують цей препарат як індивідуально, так і в поєднанні з пестицидами та добривами з нормою витрат для оброблення насіння 25‒50 мл/т, а під час вегетації 25‒100 мл/га.

Специфіка комплексного складу стимулятора росту і розвитку рослин сприяє:

• підвищенню енергії проростання і схожості насіння до 10%;
• інтенсифікації росту і розвитку кореневої системи не тільки на початкових стадіях росту, а і протягом всього періоду вегетації;
• посиленню поглинальної здатності поживних речовин кореневої системи до 15% і їх раціональному використанню;
• підвищенню імунно-моделювального ефекту рослин, що зменшує ступінь ризику захворювань сільськогосподарських культур.

Комплексне рідке органо-мінеральне добриво «Силач Універсальний» призначене для передпосівного оброблення насіння та оброблення рослин, що вегетують, з метою підвищення енергії проростання і схожості насіння, стійкості рослин до несприятливих кліматичних чинників та хвороб, стимуляції активного функціонування асиміляційного апарату рослин, підвищення врожайності та якості продукції.

Комплексне рідке органо-мінеральне добриво «Силач Універсальний» містить такі компоненти:

• гумінові й фульвокислоти гумат калію;
• макроелементи: азот ― 26,7 г/л; фосфор ― 115 г/л; калій ― 152 г/л; біогенні мікроелементи в оксикарбоксилатній формі: магній ― 2,22 г/л; мідь ― 1,23 г/л; сірка ― 6,7 г/л; марганець ― 1,84 г/л; залізо ― 1,84 г/л, цинк ― 1,84 г/л; молібден ― 1,84 г/л; кобальт ― 0,188 г/л; бор ― 1,57 г/л; натрій ― 10,4 г/л;
• біологічний препарат з фітогормональною активністю 20% ізопропанольний екстракт продуктів метаболізму ендогенних грибів 50 г/л;

Добриво «Силач Універсальний» застосовують як індивідуально, так і в суміші з пестицидами та регуляторами росту рослин під час оброблення насіння та протягом вегетації нормою 0,5‒1 л/т. Перед використанням композиційної суміші добрива «Силач Універсальний» з різними препаратами, зокрема: іншими добривами чи регуляторами росту рослин, пестицидами, треба перевірити цю суміш під час приготування робочого розчину та їх сумісність.

Особливий склад комплексного органо-мінерального добрива «Силач Універсальний» сприяє:

• підвищенню енергії проростання насіння та його схожості;
• інтенсифікації загального розвитку рослин, особливо кореневої біомаси та її асиміляційної здатності ― до 15%.

На формування та розвиток кореневої системи впливає оброблення висівного та посадкового матеріалу препаратами та мікродобривами, що мають яскраво виражений стимулювальний ефект коренеутворення. Ці продукти мають містити оптимальне поєднання фітогормонів, амінокислот, полісахаридів, бурштинової кислоти та екстракту морських водоростей. Також позитивний вплив на розвиток кореневої системи мають цинк та фосфор.

Додайте біостартові суміші під час висіву

Використання біостартових сумішей дає змогу забезпечити проростки всіма потрібними в цей час біогенними елементами, а також рістстимулювальними сполуками, які позитивно впливають на розвиток кореневої системи рослин і корисної ризосферної мікрофлори.

Додатково в біостартові комплекси вводять біологічні агенти. Це біопрепарати на основі корисних штамів мікроорганізмів, що беруть участь у мобілізації важкодоступних форм елементів живлення, продукують корисні рістстимулювальні речовини та переважно є антагоністами фітопатогенних шкідливих об’єктів.

Також біостартові комплекси містять речовини та сполуки, що мають захисну та живильну функцію для живих біоагентів. Такі речовини та сполуки дають змогу корисним мікроорганізмам на початкових етапах без проблем пережити період після висіву до активної діяльності кореневої системи рослин-господарів, тобто поки рослини не почнуть активно виділяти кореневі ексудати.

Наступним етапом формування активної кореневої системи є послідовні позакореневі (фоліарні) підживлення.

Активізація ризосфери та позакореневі підживлення

За адаптивної системи живлення основним завданням позакореневого підживлення  є стимуляція фізіологічних процесів надземної маси рослини. Через кореневу систему рослина споживає більше ніж 90% мінеральних сполук, і малоефективно заміняти живильну функцію кореневої системи листковими підживленнями. Ефективність засвоєння поживних речовин з ґрунту залежить від ступеня розвитку кореневої системи, її агрохімічної активності. Саме тому в адаптивній системі живлення і приділяємо таке велике значення не тільки управлінню ростом і розвитком кореневої системи, але й її ефективній взаємодії з корисними мікроорганізмами, що мешкають на її поверхні.

Високий спектр біологічної активності мікродобрив «Лідер Пульс» та «Силач Універсальний» пояснюється складом. Крім доступних макро- та хелатованих мікроелементів, вони також  містять комплекс вітамінів, бурштинову кислоту, фітогормони природного походження та амінокислоти. Хімічний склад та співвідношення компонентів підібрано під потребу різних культур  для різних фаз росту та розвитку, для управління фізіологічними процесами та подолання стресів.

Поняття «ризосфера» знайоме не лише агрономам, але й іншим спеціалістам, залученим у землеробстві. Нормальне функціонування рослинного організму та ризосфера ― нерозривні категорії. Онтогенез культурних рослин передбачає поглинання сотень кілограмів діючої речовини мінеральних елементів живлення через кореневу систему. Саме зона трансформації та всмоктування елементів живлення у корінь і є цією магічною зоною ― ризосферою. Це зона від поверхні кореня до 5 мм, у якій біологічна активність у десятки разів вища, ніж за її межами. Крім значно більшої кількості мікробіоти в 1 г ґрунту (титр), у ризосфері в рази ширший склад різних штамів, родів, груп мікроорганізмів. Характерно, що в посівах культур різних родин та класів співвідношення та видовий склад мікрофлори кардинально відрізняється. Поясненням цьому є специфічний хімічний склад кореневих виділень у різних культур. У ризосфері, попри те, що це зона всмоктування, концентрація доступних форм елементів живлення завжди вища, ніж у неризосферній зоні. Вивільнення та мобілізація доступних форм елементів живлення відбувається внаслідок кореневих виділень (ексудатів) та діяльності ризосферної мікрофлори. Також у цій зоні швидше проходить мінералізація рослинних решток та відмерлої мікробної біомаси.

Зоною впливу адаптивної системи живлення є заходи щодо стимуляції виділення ексудатів та наявність високоактивних штамів мікроорганізмів. Кореневі виділення за своєю природою карбоновмісні сполуки зі слабокислою реакцією. Наявні вуглеводи є джерелом живлення для ризосферної мікрофлори, а слабокисла реакція виділень сприяє вивільненню важкодоступних форм поживних елементів. У складі ризосферної мікрофлори є багато родів та штамів бактерій, аскоміцетів та мікоризних грибів, що різними шляхами збільшують доступність елементів живлення для рослин. Ще однією важливою характеристикою життєдіяльності ризосферної мікрофлори є виділення в зону кореневої системи рістстимулювальних сполук (фітогормони, полісахариди тощо). Останні мають корисний вплив на розвиток рослин-господарів загалом, але передусім на кореневу систему.

Наявність у зоні ризосфери високоактивних штамів бактерій та грибів досягається завдяки інокуляції насіння біопрепаратами чи внесенням їх у суміші з біостартовими комплексами під час сівби у висівну борозну.

Прямим впливом на інтенсивність виділення ексудатів є достатній синтез цукрів під час фотосинтезу. В наступних статтях ми розкриємо секрети стимуляції фотосинтезу, продукування цукрів і збільшення виділення кореневих виділень (ексудатів) та активізації корисної ризосферної мікрофлори.

Охочим докладніше ознайомитися з технологією адаптивного живлення та запровадити її у своїх господарствах, прохання звертатися за наведеними нижче контактами. Тільки заразом «кується» успіх та перемога!

Щодо консультації та придбання продуктів звертайтеся за номером телефону +38 067 443 1884 у відділ агротехнологічного супроводу НВП «Агротехнології». Електронна адреса для листування: agrotex2024@ukr.net Р

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram