Ринок насіння в Україні — це тема № 1 для країни, особливо зараз у час передсезоння. І йдеться не тільки про те, що наразі воно лідирує у структурі українського імпорту агропродукції, але й тому, що саме з насіння все починається. Основні тренди на насіннєвому ринку України та світу обговорили експерти галузі під час «Насіннєвого форуму 2019», організованого Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з Насіннєвою асоціацією України, Асоціацією «Українське насіннєве товариство» та Американською торговельною палатою в рамках виставки АгроВесна-2019.
Ключові показники ринку:
- Світовий ринок насіння найбільш стабільний і найдорожчий. Його оцінюють на рівні 39,5 млрд дол., за даними 2017 року;
- Насіннєвий ринок має неймовірний потенціал.
- Світові компанії вкладають мільярдні інвестиції у виробництво насіння: сої, кукурудзи, бавовни, соняшнику.
На сьогодні Україна тільки бореться за своє місце серед країн, які активно займаються селекцією насіння. Згідно з даними Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення, в Україні зареєстровано 10 548 сортів. Цікаво, що проривом для України може стати селекція озимої пшениці.
Насіння в Україні: держполітика
Держава чітко заявила свою позицію — пріоритет на підтримку насінництва. Ключовий меседж — вирощуй в Україні!
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета ще раз підтвердив, що держава буде всіляко підтримувати ті заводи, які виробляють насіння в Україні. І це стосується на тільки вітчизняної селекції, але й іноземної. Головне, аби насіння було вироблене в Україні.
— Ті заводи, які вироблять саме в Україні, у тому числі і насіння іноземної селекції також будуть отримувати компенсацію. Це буде становити 80% від вартості, але не більше 80 тисяч, — відзначає Віктор Шеремета.
Можливо, саме такий поштовх потрібен українському насінництву для того, аби наростити свої потужності та вирватись у лідери світового ринку насіння.
— На сьогодні експерти відзначають, що в Україні з 2009 року спостерігається пріоритет до використання сортів іноземної селекції — це стосується соняшнику, кукурудзи та сої. Натомість кількість сортів української селекції впродовж останніх років значно знижується, — говорить керівник проекту ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук.
Ми імпортуємо насіння більше, ніж експортуємо:
- 1 місце — кукурудза
- 2 місце — пшениця
- 3 місце — ячмінь
Дуже багато насіння йде в Україну з Туреччини, Європи (Угорщина, Румунія, Польща), США, Аргентини. Якщо ж говорити про потужності українського насінництва — то ситуація така:
ТОП-10 областей України згідно з заявленими обсягами виробництва насіння:
- Київська обл. — більше 11 тис. тонн.
- Хмельницька область — 8, 7 тис. тонн.
- Черкаська — 6,8 тис. тонн.
- Далі йдуть — Полтавська, Вінницька, Харківська, Одеська, Чернігівська, Запорізька, Львівська області.
Натомість для України відкриті ринки Казахстану, Польщі, Румунії, Туреччини та ін.
Фальсифікат — проблема № 1
Ця проблема просто червоним світлом горить, і всі представники вітчизняного ринку, які працюють, офіційно б’ють на сполох.
— Україна, дійсно, цікава у тому плані, що ми маємо з одного боку ринок, який навіть більше розвинений, ніж європейський, тому що вимоги кінцевих споживачів чи не наджорсткі. Європейський споживач має дещо інше ставлення до насіння. У нас закладено це, напевно, генетично. Це щось своє. Рідне. Близьке. Тому і наші споживачі вимагають від нас насіння найвищої якості. Разом з тим, ми маємо ще «дикий» ринок. Присутній фальсифікат, несертифіковані виробники. Це питання дуже актуальне і над ним потрібно працювати, — генеральний директор ТОВ «КВС-Україна» Олександр Федоров.
Будемо думати, що з цього року дозволені урядом перевірки (знято мораторій) хоч трохи наведуть лад у цьому плані.
— Уже затверджені уніфіковані форми. І ми готуємось здійснити 833 перевірки в цілому, — говорить Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа. — Саме тому просимо вас перевірити свою документацію та унормувати її.
Сертифікація: все стабільно
Ще одним болючим питанням донедавна була сертифікація, однак з моменту створення ДП «Центр сертифікації насіння та сільськогосподарської продукції», а також роботи органу сертифікації «Агросерт» — це питання дещо стабілізувалось.
Чи будуть зміни цін на сертифікацію?
Зараз, за словами представників ДП «Центр сертифікації насіння та сільськогосподарської продукції», ціноутворення не внормовано з усіма відомчими структурами та урядом, тому, вочевидь, ціни на 2019 рік залишаться на рівні минулорічних.
Єдине, що буде збільшено у ціні — збори Українського інституту експертизи сортів рослин. Про що особисто сказав директор УІЕСР Сергій Мельник.
Світовий досвід. Кращі приклади
— Ми бачили світовий досвід за кордоном. І мені здається, нам потрібно придивитись до цієї моделі. Фермери об’єднуються у спілки. Є інститут, який займається селекцією, у якому є усі спеціалісти стосовно певної культури, характерної саме для цього регіону країни, де цей інститут розташований. Вони мають усі необхідні ресурси. Дослідну станцію. Вони акумулюють дані. Дають поради фермеру. І за це всі фермери платять 0.5-1% з реалізованої продукції цьому інституту, — говорить директор із закупівель HarvEastHolding Ігор Єрмолаєв.
Насіння як бізнес: тенденції, проблеми, перспективи
Виклики:
- Зміна кліматичних умов. Приміром, у Херсонській області температурні показники за останні роки виросли на +2 градуси.
- Профіцит насіння на українському ринку.
- Швидке зростання насіння іноземної селекції.
- Закрито ринок Росії. Пошук нових ніш.
- Фальсифікат.
«Гонка» за грошима
— Генетика — це занадто затратна галузь. Від 15-20% обороту ми реінвестуємо у науку. Тобто, на жаль, за ці 27 років, які ми працюємо не видно інвестицій з боку держави, які би давали можливість вітчизняній селекції хоча б відповідати рівню іноземних. Можу привести приклад, життєвий цикл гібриду кукурудзи на ринку – 4-5 років. А для того, щоб вивести цей гібрид на ринок компанія витрачає від 8 до 12 років. Тобто ми витрачаємо дуже багато часу і ресурсів. Кожен рік ми подаємо від 10 до 20 гібридів у реєстрацію. І наступні гібриди через рік-два на 2 % відрізняються від попередніх. Селекційний процес рухається вперед — його не зупинити, — підкреслює генеральний директор ТОВ «КВС-Україна» Олександр Федоров.
Теж саме підтверджує і керівник дослідного с/г виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Валерій Конверський:
— Звичайно, нам не вистачає грошей. Мене, приміром, дуже насторожила інформація про озиму пшеницю. Років 5-6 назад українська селекція займала лідируючу роль, а не іноземна. А як ми, державні установи, будемо будувати заводи? Як будемо збільшувати свій потенціал? Про яку конкуренцію можна говорити?
Чи є вихід?
— У 2013-2014 роках ми мали моменти, коли до імпортованого насіння ми мали претензії — чи то було сміття, чи не схожість матеріалу. Ми викликали представників компаній-виробників до нас. Робили перевірки. І саме тоді вирішили підійти до процесу власного насінництва, щоб на 100 % бути впевненими, що насіння те, що ми хочемо у достатньому обсязі, бажаної якості і буде готове до посівної вчасно. Ми почали будівництво насіннєвого заводу. Запустили його. Втратили його (пов’язано з початком війни). Потім розпочали ще раз цей процес минулого року. Наростили систему зрошення. Збудували новий насіннєвий завод. З часом ми побачили попит на ринку. І зараз віддаємо насіння не тільки на власні потреби, але й для інших компаній, — говорить директор із закупівель HarvEast Holding Ігор Єрмолаєв.
При цьому він відзначає, що державний протекціонізм власного насіння має сенс, але жорстка заборона імпорту може нанести державі значну шкоду.
— Коли якийсь шкідник нападає і немає насіння, приміром, кукурудзи — ми залишаємось у програшній ситуації, бо ми маємо десь це насіння взяти. Держава має стимулювати інші компанії створювати в Україні виробництво, а не забороняти імпортувати, — підкреслює Ігор Єрмолаєв.
Підготувала Ірина Прохорчук
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
