Вміст азоту, фосфору, калію та показник рН — не єдині параметри, які варто враховувати під час побудови системи живлення культур. Не менш важливим є гранулометричний склад ґрунту, від якого залежать утримання води й елементів живлення, а також їхня доступність для рослин. Дослідження понад 2 000 зразків ґрунту, проведене Ukravit Institute у 2025 році, показало суттєві відмінності між Поліссям, Лісостепом і Степом.
Про це повідомляють фахівці Ukravit.
Гранулометричний склад визначається співвідношенням у ґрунті частинок різного розміру: піску — 2,0–0,05 мм, пилу — 0,05–0,002 мм та глини — менше 0,002 мм.
Саме співвідношення цих фракцій значною мірою визначає водний і повітряний режими ґрунту, його здатність утримувати поживні речовини та особливості побудови системи удобрення.
На легких ґрунтах поживні речовини втрачаються швидше
За словами агрохіміка Ukravit, доктора сільськогосподарських наук Дмитра Котельникова, легкі ґрунти містять більше крупних частинок. Вони добре аеруються, швидше прогріваються навесні та зазвичай простіші в обробітку.
Проте такі ґрунти значно гірше утримують воду. За тривалої відсутності опадів рослини на них раніше починають відчувати водний стрес.
Є й інша особливість — невисока ємність катіонного обміну та невеликий вміст глинистих частинок і гумусу. Через це легкі ґрунти слабше утримують низку елементів живлення.
Особливо це стосується нітратного азоту, сульфатної сірки, калію, магнію та бору.
Тому основний принцип удобрення на легких ґрунтах у компанії формулюють так: менші разові дози, точніше внесення та максимальна синхронізація живлення з фактичною потребою рослини.
На важкому ґрунті багато елементів — не означає, що вони доступні рослині
Важкі ґрунти поводяться інакше. Завдяки більшій частці дрібнодисперсних, передусім глинистих частинок, та вищій ємності катіонного обміну вони здатні утримувати більше води й елементів живлення.
Проте великий запас поживних речовин у ґрунті ще не гарантує їхньої доступності для культури.
Після сильних опадів вода на таких ґрунтах повільніше проходить через профіль. За недостатнього дренування виникає перезволоження, зменшується кількість повітря у ґрунтових порах та може формуватися дефіцит кисню.
— За нестачі кисню знижується інтенсивність росту коренів, погіршується поглинання елементів живлення та змінюється активність ґрунтової мікрофлори. В умовах тривалого перезволоження також зростає ризик втрат азоту через денітрифікацію, — пояснює Дмитро Котельников.
Тому на важких ґрунтах додаткове внесення добрив не завжди здатне вирішити проблему живлення. Якщо коренева система перебуває в умовах дефіциту кисню або її розвиток обмежує ущільнений шар, рослина може не використати наявні в ґрунті поживні речовини.
На Поліссі 56% досліджених ґрунтів виявилися легкими супіщаними
Результати дослідження понад 2 000 зразків ґрунту, проведеного Ukravit Institute у 2025 році, продемонстрували чіткі регіональні відмінності.
На Поліссі переважали легкі супіщані ґрунти — близько 56% досліджених зразків. Ще приблизно 32% становили середньосуглинкові.
У Лісостепу розподіл був більш рівномірним:
- 25% — легкосуглинкові;
- 41% — середньосуглинкові;
- 34% — важкосуглинкові.
Натомість у Степу домінували важчі ґрунти. Частка важкосуглинкових серед досліджених зразків сягнула 71%, середньосуглинкових — 21%, а легкосуглинкових — лише 8%.
У компанії наголошують, що ці особливості необхідно враховувати під час розроблення системи живлення культур.
Гранулометричний склад змінити не можна, але властивості ґрунту — можна
Сам гранулометричний склад практично неможливо змінити агротехнічними прийомами, оскільки він значною мірою визначається материнською породою.
Проте аграрії можуть впливати на структуру, пористість, водопроникність та інші агрофізичні властивості ґрунту.
Для цього, за словами Дмитра Котельникова, можна використовувати правильно підібрану систему обробітку, внесення органічної речовини, сидеральні культури, меліоранти та інші технологічні прийоми.
— Розпочинати потрібно із дослідження ґрунту — це перший крок до поліпшення показників та раціонального господарювання, — підсумував фахівець.
Таким чином, результати аналізу ґрунту варто оцінювати не лише за кількістю доступних елементів живлення. Гранулометричний склад допомагає зрозуміти, наскільки добре ґрунт здатний утримувати воду та поживні речовини і як відповідно коригувати систему удобрення.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
