Український агросектор через російські атаки одночасно стикається з дефіцитом фінансування, ускладненням експортної логістики та необхідністю перебудовувати внутрішні ланцюги постачання продовольства. Одним із ключових завдань залишається пошук ресурсів для проведення посівної кампанії озимих культур.
Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі телеканалу «Ми — Україна».
За його словами, суттєвою проблемою для галузі залишається фінансування. Українська сторона розраховувала на €220 млн екстреної допомоги від ЄС, яка могла б частково компенсувати агровиробникам фінансові втрати в умовах ускладнення експорту через морські порти.
У ВАР сподіваються, що позиція Брюсселя щодо ненадання додаткового фінансування ще може бути переглянута.
— Допомога €220 млн — дуже важливі кошти для продовження посівної кампанії озимих культур. Ресурсів, які сьогодні спрямовуються державою на відповідні програми підтримки, буде недостатньо для покриття всіх потреб аграріїв, — наголосив Денис Марчук.
За його словами, європейське фінансування могло б спрямовуватися через кредитні та банківські програми, зокрема на компенсацію відсотків за кредитами для сільгоспвиробників.
Паралельно Україна намагається наростити пропускну спроможність альтернативних експортних маршрутів. Принципово нових логістичних коридорів наразі фактично немає, тому основна увага зосереджена на підвищенні ефективності вже наявних шляхів через сусідні країни.
Домовленості з Молдовою щодо залізничних тарифів дозволяють транспортувати українські вантажі її територією до румунського порту Констанца. Водночас переговори щодо збільшення обсягів перевезень тривають із Польщею.
Наразі через польський напрямок перевозиться близько 300 тис. тонн української агропродукції. У ВАР вважають, що цей показник можна щонайменше подвоїти — до 600 тис. тонн.
— Ми бачимо можливість суттєво збільшити цей показник за рахунок покращень дій на митниці. Потрібно посилювати спільний контроль і водночас прибирати процедури, які дублюють одна одну. Це стосується, зокрема, роботи з ветеринарними сертифікатами, — пояснив Марчук.
За його словами, оптимізація прикордонних і митних процедур дала б змогу збільшити пропускну спроможність польського напрямку без створення принципово нових маршрутів.
Водночас переговори з європейськими країнами щодо українського аграрного експорту залишаються складними через побоювання конкуренції з боку української продукції. При цьому обмеження поставок з України на світовий ринок може підтримувати зростання цін та дозволяти виробникам з інших країн реалізовувати зерно дорожче.
Ще одним наслідком російських атак стає зростання внутрішніх логістичних витрат. Україні доводиться перебудовувати маршрути постачання продовольства всередині країни, а додаткові витрати на транспортування можуть зрештою позначитися на кінцевій вартості продуктів.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
