«Продавати фактично нікуди»: фермери готові змінювати сівозміни та логістику через кризу експорту

Блокування морського експорту змушує українських аграріїв переглядати не лише плани продажів, а й виробничу стратегію на наступні сезони. Фермери дедалі частіше говорять про зміну структури посівів, інвестиції у власну логістику та пошук культур із вищою доданою вартістю.

Про це в матеріалі GrowHow «Урожай є, виходу в море немає — як зупинка експорту змінює ціни, посівну та стратегії фермерів» розповів керівник ФГ «Флора А.А.» Андрій Капріца.

Господарство обробляє близько 1600 га, вирощує кукурудзу, соняшник, пшеницю та ріпак і працює за технологіями точного землеробства. За словами фермера, цього року врожайність не стала проблемою — головний виклик полягає у збуті продукції.

— Є гарний урожай, немає на що скаржитися, але продавати його фактично нікуди. Ми пішли шляхом попередніх домовленостей, форвардів і фіксації цін, тому невелику частину пшениці продали за нормальною для нашого регіону ціною — по 9500 грн за тонну з місця. Ріпак законтрактували по 25 тисяч гривень із копійками. Наразі більше нічого продавати не плануємо — чекатимемо, як розвиватиметься ситуація, — зазначив Андрій Капріца.

За його словами, саме завчасно укладені форвардні контракти дозволили господарству частково убезпечити себе від нинішньої нестабільності ринку.

Через різке подорожчання логістики фермери вже оцінюють економіку вирощування культур по-новому. Андрій Капріца припускає, що в майбутньому господарство збільшуватиме частку культур із вищою вартістю продукції на тонну.

— Якщо перевозити тонну пшениці вартістю близько 200 доларів і тонну ріпаку, яка коштує близько 600 доларів, витрати на логістику майже однакові, а рентабельність — зовсім різна. Тому акцент поступово зміщуватиметься на ріпак і соняшник, — пояснив фермер.

Крім того, у господарстві розглядають можливість інвестування у власний вантажний автотранспорт для експорту продукції до країн ЄС. Водночас фермер визнає, що навіть такі інвестиції не гарантують стабільного доступу до європейських ринків через обмежену пропускну спроможність прикордонної інфраструктури.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram