Напередодні Дня поля AGRO CHALLENGE 2026, який відбудеться 20–21 травня у селі Оленівка на Київщині, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів про ключові виклики та трансформації українського агросектору в умовах війни.
За словами посадовця, аграрна галузь уже четвертий рік працює в умовах постійних ризиків — від мінування земель і дефіциту кадрів до дорогих логістики, пального та ресурсів. Водночас саме ці виклики стали каталізатором для технологічного оновлення та структурних змін в АПК.
Тарас Висоцький зазначив, що через окупацію, бойові дії та мінування близько 20,5% сільськогосподарських земель України залишаються недоступними або обмежено придатними для використання.
— Порівняно з 2021 роком ми щорічно втрачаємо 25–30 млн тонн у виробництві зернових та олійних культур, — наголосив він.
Попри це, агросектор не лише зберіг функціонування, а й активно адаптується до нових умов. Частина виробництва змістилася до центральних та західних регіонів, посилилася увага до переробки, зберігання, енергоефективності та цифрових технологій.
Окремо Висоцький звернув увагу на ризики подорожчання ресурсів через геополітичну ситуацію на Близькому Сході. За його словами, Україна приблизно на 60% залежить від імпорту добрив, тому коливання світових ринків можуть впливати на ціни та доступність продукції.
Водночас більшість аграріїв уже закупили основні обсяги добрив, а ефект від подорожчання пального поки оцінюється як помірний.
— Для кукурудзи це може становити близько 100–300 грн на тонну залежно від циклу робіт. Але якщо високі ціни на енергоносії збережуться надовго, сукупний вплив може сягати до 1000 грн на тонну, — пояснив заступник міністра.
За словами Висоцького, у 2026 році держава змінила підхід до підтримки агросектору: якщо раніше основним завданням було збереження виробництва, то зараз акцент робиться на розвитку та інвестиціях.
Загальний обсяг фінансування аграрного сектору з держбюджету у 2026 році становить близько 14,1 млрд грн. Кошти спрямовують, зокрема, на:
- гранти для переробних підприємств;
- будівництво овоче- та фруктосховищ;
- компенсацію 25% вартості української сільгосптехніки;
- співфінансування агрострахування;
- гуманітарне розмінування земель.
Окремий фонд у розмірі близько 2 млрд грн передбачений саме для компенсації витрат на розмінування сільськогосподарських земель.
У міністерстві також фіксують стабільний попит на програму компенсації вартості української техніки. Лише у березні агровиробники отримали 353,8 млн грн компенсацій за придбання 2316 одиниць техніки та обладнання.
Тарас Висоцький окремо наголосив на ролі цифровізації та штучного інтелекту в майбутньому агросектору. За його словами, сьогодні аграрії вже активно використовують супутниковий моніторинг, елементи точного землеробства, цифрові платформи та аналітику даних.
— Автоматизація — це вже не питання моди, а відповідь на дефіцит кадрів та вимоги до ефективності, — підкреслив він.
Серед ключових міжнародних аграрних подій, які дозволяють оцінити глобальні тренди галузі, Висоцький назвав International Green Week у Берліні, SIAL Paris та Gulfood у Дубаї.
За його словами, участь України в таких заходах має практичний економічний ефект — від пошуку нових ринків і партнерів до залучення інвестицій та просування продукції з більшою доданою вартістю.
У підсумку Висоцький наголосив, що попри складне операційне середовище український АПК продовжує демонструвати здатність до адаптації та модернізації, а технології, цифрові рішення та внутрішня переробка стають ключовими драйверами розвитку галузі.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
