Сезон 2025/26 став парадоксальним для українського гороху: найбільший за останні роки врожай — і водночас один із найнижчих показників експорту. Аналітики ринку говорять про світовий профіцит, закриття ключових ринків і агресивну конкуренцію з боку Росії та Канади. То чи є шанси на ціновий розворот і які площі побачимо в новому сезоні? Про це йшлося у в аналітичному матеріалі на Latifundist.com.
Рекордний урожай — мінімальний експорт
За оцінками ринку, до середини сезону з України відвантажено лише близько 200 тис. т гороху, тоді як перехідні залишки оцінюються у 250–300 тис. т. Зазвичай на цей період реалізовували 60–70% урожаю, але цього разу темпи значно нижчі.
Аграрії заходили в сезон із високими очікуваннями: під час жнив ціни сягали 14–15 тис. грн/т (СРТ), і ринок розраховував на 20 тис. грн/т. Натомість зараз закупівельні ціни коливаються в межах 11 000–12 300 грн/т залежно від базису. Частина господарств притримує обсяги, не бажаючи фіксувати нижчу ціну.
Чому «просіли» традиційні ринки
Світовий ринок у 2025 році виявився перенасиченим. Площі під горохом зросли не лише в Україні, а й у ключових країнах-конкурентах:
- Канада зібрала близько 3,5 млн т;
- Росія — 3–4 млн т;
- країни ЄС наростили власне виробництво і скоротили імпорт.
Надлишкові обсяги з цих країн зайшли на традиційні для України ринки, що посилило конкуренцію та тиск на ціни.
Чи можливе зростання цін?
Коротко — передумов для різкого розвороту поки немає.
Портові ціни: 11 500–12 300 грн/т
Елеватори та переробка: 11 000–12 000 грн/т
Додатковий тиск може створити вихід на ринок невикористаного насіннєвого матеріалу перед посівною — господарства традиційно вивільняють склади та залучають обігові кошти.
Фундаментальний розворот можливий лише у разі:
- скасування Індією 30% мита;
- зниження воєнних ризиків;
- суттєвого скорочення світового виробництва.
У найближчому сезоні експерти істотного підвищення цін не прогнозують.
Внутрішня переробка: новий драйвер?
На тлі слабкого експорту в Україні активно зростає внутрішня переробка:
- індустріальний парк у Коростені потребує до 1 млн т гороху для виробництва біоклею;
- на Тернопільщині запрацював завод із переробки жовтого гороху;
- на Полтавщині стартував завод YEDNIST’ FOOD із потужністю до 96 т/добу;
- компанія «ТЕРРА» планує запуск виробництва горохового протеїну та крохмалю.
Поки частину сировини імпортують, але тривають переговори з українськими аграріями щодо довгострокових контрактів.
Чи скорочуватимуть площі у 2026/27?
Попри складну кон’юнктуру, виробники не поспішають відмовлятися від культури.
Причини:
- горох — сильний попередник (пшениця після нього дає +2 т/га, ріпак — +0,5 т/га);
- ранній посів і раннє збирання розвантажують пікові періоди;
- можливість використовувати насіння до 5–6 репродукції знижує витрати;
- зимуючі форми демонструють кращу адаптацію в умовах півдня.
Експерти радять оцінювати рентабельність гороху не в межах одного року, а у 5–6-річній перспективі з урахуванням впливу на врожайність наступних культур.
Що далі?
Ринок гороху входить у новий сезон із великими перехідними залишками, обмеженим попитом і жорсткою конкуренцією. Навіть у разі відкриття китайського ринку швидкого цінового стрибка очікувати не варто.
Втім, зростання внутрішньої переробки та стратегічна роль культури у сівозміні можуть утримати площі на стабільному рівні.
2026 рік стане випробуванням не стільки для врожайності, скільки для експортної стратегії України на світовому ринку бобових.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
