Україна за підсумками 2025 року зберегла статус найбільшого у світі експортера замороженої малини. У новому сезоні ключовим драйвером розвитку плодоовочевого сектору залишиться нарощування експортної присутності на тлі стагнації внутрішнього споживання. Про це заявив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник під час конференції «Прибутковий агробізнес 2026», передає «Інтерфакс-Україна».
— Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається, — зазначив він.
Лохина — зростання виробництва, але внутрішній ринок вичерпано
Схожа тенденція спостерігається і в сегменті лохини: виробництво цієї ягоди зростає щороку на 15–20%. Водночас внутрішній ринок, за словами Баштанника, вже досяг «стелі» споживання — близько 10 тис. тонн.
Наразі Україна експортує 8–10 тис. тонн лохини. Для порівняння, світові лідери — Чилі та Перу — постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний потенціал для розширення української присутності на глобальному ринку.
Дешевих овочів не буде
Говорячи про сезон 2026 року, президент УПОА застеріг від очікувань зниження цін на овочі та фрукти.
— Світ увійшов у фазу, коли можливості виробництва продукції з низькою собівартістю фактично вичерпані. Україна поки що зберігає конкурентоспроможність завдяки нижчим витратам порівняно з країнами ЄС, — наголосив експерт.
Водночас надвисока рентабельність окремих культур у попередні роки (іноді до 700% вище собівартості) спровокувала різке розширення площ без глибокого аналізу ринку. Це вже призвело до суттєвого падіння цін на овочі «борщового набору» у 2025 році.
У сезоні 2026 року ризик перевиробництва моркви та буряка зберігається і значною мірою залежатиме від термінів весняної посівної кампанії.
Кадровий дефіцит і кліматичні ризики
Серйозним викликом для галузі стане нестача як кваліфікованих, так і некваліфікованих працівників. За словами Баштанника, сектору доведеться або масштабно механізувати виробництво, або розглядати можливість залучення іноземної робочої сили.
Окрім кадрової проблеми, аграрії традиційно стикаються з екстремальними погодними явищами — від посухи до інтенсивних злив. Це потребуватиме додаткових інвестицій у системи зрошення та захисту насаджень.
Успіх залежить від експорту
В умовах дорогої та тривалої логістики, особливо на ринки Близького Сходу, ключовим фактором успіху стає не обсяг урожаю, а можливість його реалізувати.
— Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і за грамотного вибору сортів інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура, — підсумував Тарас Баштанник.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
