Україна повинна посилити переговорну позицію з Європейським Союзом щодо перехідного або спеціального режиму застосування механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), оскільки його впровадження вже чинить негативний вплив на економіку держави. Про це заявили в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), повідомляє пресслужба організації.
В УСПП наголошують, що в умовах повномасштабної війни додаткове фіскальне навантаження на експорт створює системні ризики для економічної стійкості країни.
— У період повномасштабної війни будь-яке додаткове фіскальне навантаження на український експорт несе системні ризики для економічної стійкості держави. Впровадження механізму CBAM без перехідного режиму для України може спричинити масштабні наслідки, — зазначають в УСПП.
До $5 млрд потенційних втрат
За оцінками профільних аналітичних центрів, зокрема ГМК-Центру, через впровадження CBAM Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів упродовж п’яти років.
УСПП звертає увагу, що додаткове податкове навантаження з боку ЄС у розмірі €86–100 за тонну викидів створює нерівні конкурентні умови для українських виробників, які працюють в умовах руйнування енергетики, інфраструктури та виробничих потужностей через війну.
Особливо вразливими є:
- гірничо-металургійний комплекс, який формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту;
- металургія, 80% продукції якої експортується до ЄС;
- цементна та хімічна промисловість;
- виробники алюмінію та сектор генерації електроенергії.
В організації підкреслюють, що українські підприємства не мають можливості швидко провести масштабну модернізацію або скорочення викидів, оскільки це потребує мільярдних інвестицій і тривалого періоду стабільної роботи.
П’ять кроків, які пропонує бізнес
УСПП закликає Уряд зосередити економічну дипломатію на кількох ключових напрямках.
— Питання перехідних термінів для запровадження CBAM повинно перейти у площину діалогу на рівні прем’єр-міністрів. Воєнні умови потребують політичних рішень, — наголошують в організації.
Серед запропонованих кроків:
- Активізація політичних переговорів із ЄС на найвищому рівні.
- Домагання для України перехідного або спеціального режиму застосування CBAM з огляду на форс-мажорні обставини війни.
- Створення спільної технічної групи Україна–ЄС для об’єктивної оцінки впливу механізму.
- Залучення європейських бізнес-асоціацій, зацікавлених у збереженні постачань з України.
- Формування пакета державної підтримки для експортерів — програм модернізації, кредитування, компенсації логістичних витрат і стимулювання декарбонізації.
- УСПП підкреслює, що Україна не просить виняткових умов, а лише врахування реалій воєнного часу.
— CBAM у нинішній формі створює ризик скорочення експорту, зниження промислового виробництва та втрати мільярдних надходжень у критичний час. Питання відтермінування механізму має стати одним із ключових напрямів економічної дипломатії, — резюмують в організації.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
