Фонд декарбонізації України: профінансовано 22 проєкти на понад 274 млн грн у першому півріччі 2025 року

У січні–червні 2025 року Акціонерне товариство «Фонд декарбонізації України» надало пільгове фінансування на реалізацію 22 проєктів на загальну суму 274,37 млн грн. Про це свідчать офіційні дані, оприлюднені на сайті установи, повідомляє ЕкоПолітика.

Найбільш активним був травень

Упродовж півріччя найінтенсивнішим місяцем за кількістю та обсягом виданих кредитів став травень: було підтримано 13 проєктів на майже 160 млн грн. Водночас у квітні Фонд не видав жодного кредиту, і причин такого «нульового» результату в офіційній звітності не вказано.

Найбільший за сумою кредит — 32 млн грн — було видано в лютому. У середньому у квітні профінансовані проєкти отримали по 12,3 млн грн кожен.

Хто отримав фінансування

Більшість підтриманих ініціатив стосуються розвитку відновлюваних джерел енергії — 14 з 22 проєктів. Ще 7 проєктів реалізують енергосервісні компанії (ЕСКО), і лише один спрямований на підвищення енергоефективності виробництва.

Географічно проєкти реалізуються в семи областях України. Лідерами стали Дніпропетровська (10 проєктів) і Київська (7 проєктів) області.

Які результати очікують

За розрахунками Фонду, реалізація всіх 22 профінансованих проєктів має забезпечити економію близько 12 234 МВт·год енергоресурсів та скорочення викидів CO₂ на 5125 тонн. Втім, у звіті не уточнюється, за який саме період досягатиметься ця ефективність.

З моменту запуску програми пільгового кредитування у вересні 2024 року Фонд декарбонізації України вже видав понад 455 млн грн кредитів.

Відставання від ЄС — колосальне

Хоча діяльність Фонду демонструє позитивну динаміку, масштаб фінансування в Україні важко порівнювати з європейським досвідом. Загальна сума 274 млн грн (приблизно €5,6 млн) за пів року — мізерна на тлі €15,1 млрд грантів і €0,7 млрд пільгових кредитів, які ЄС інвестував лише в декарбонізацію металургії протягом останніх 2,5 років.

При цьому Міндовкілля України пропонує взяти на себе такі ж амбітні кліматичні зобов’язання, як країни ЄС. Однак питання: звідки взяти аналогічні фінансові ресурси на глибоку модернізацію — залишається відкритим.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram