Українські аграрії знову працюють у надскладних умовах. Центральні, північні та східні області найближчими днями отримають чергову порцію опадів від 10 до 30 міліметрів. Це гальмує збиральну кампанію, передусім кукурудзи, яка залишається головною культурою сезону.
Дощі з’їдають прибутки аграріїв
За тиждень в Україні збирають лише близько трьох мільйонів тонн кукурудзи, і це за умови, що збирання сої та соняшнику вже практично завершено, а техніка перейшла на кукурудзяні поля.
NB: Причина — не лише у вологості, а й у погодних ризиках: синоптики попереджають про штормові явища в окремих областях. Тож сильного прогресу найближчим часом не очікують. Частина техніки не може заїхати в поля через перезволоження, а підвищена вологість зерна змушує господарства запускати сушарки раніше, ніж планували.
— Цьогоріч кукурудза має вологість 22–25%, і її треба сушити, бо природним шляхом зерно вологу не віддає — щотижня повертаються дощі, — пояснює Богдан Костецький, партнер і комерційний директор Barva Invest. — У результаті собівартість різко зростає: лише сушіння додає 10–15 доларів на тонну, а в окремих регіонах і більше.
Для сільгоспвиробників Полтавщини, Черкащини чи Кіровоградщини це вже відчутно, але на півночі ситуація ще складніша. У Чернігівській та Сумській областях додаткові витрати можуть сягати 20–30 дол. на тонну, адже зерно там дозріває пізніше й має вищу вологість. До того ж дорожчає паливо — пелети вже коштують 9–10 тис. гривень за тонну, що робить сушіння невигідним. Однак ситуація неоднозначна.
— У нас є клієнти, які збирають по 3,5–4 т/га, і для них навіть підвищення на десятки доларів ситуацію не змінює, — каже експерт. — Але в Центральній і Північній Україні є господарства з урожайністю 12 т/га. За поточної ціни це дозволяє заробляти понад 550 доларів на гектар.
Логістика: ще одна важлива перепона
Навіть за відкритих портів логістика залишається найболючішою темою.
— З 1 серпня зафіксовано понад 300 ударів по залізничній інфраструктурі, — зазначає Богдан Костецький. — Вагони до портів їдуть не 4–5 днів, як раніше, а 15 і більше.
Через дефіцит локомотивів господарства тижнями чекають маневрового теплотяга, і логістика подорожчала на 12–15 доларів за тонну. Деякі трейдери отримали дефолти за непоставленими контрактами — зерно просто не встигають вивезти.
NB: Тому трейдери дедалі частіше переходять на портові закупівлі, де формується премія до ціни. Постачання на листопад оцінюють на рівні 210 дол./т або 9950–10 050 грн/т, а ринок поступово зміщується у бік спотових угод.
— У будь-якому разі, з огляду на дорожчу логістику, навіть за привабливих цін у порті (до 205 доларів за тонну) продаж нині невигідний. Краще зібрати, підсушити, закласти кукурудзу на зберігання й почекати сприятливішого моменту, — радить Богдан Костецький.
За оцінками Barva Invest, близько 5 млн тонн кукурудзи, які відвантажують у жовтні — грудні, — це вже підписані контракти. Нові угоди трейдери укладають обережно, очікуючи, як розвиватиметься ситуація з погодою й інфраструктурою.
Попит триматиме ринок
Попри рекордний обсяг виробництва, пропозиція залишається обмеженою: частину врожаю ще не зібрано, іншу — немає чим доставити до портів. У результаті — зупинка експорту і зниження ліквідності на внутрішньому ринку.
NB: На ринку склалася парадоксальна ситуація: кукурудзи багато, але готової до експорту — обмаль. Попри розпал сезону, експорт кукурудзи залишається млявим — лише близько 900 тис. тонн. Для порівняння: у найскладніші роки цей показник перевищував мільйон. Хоча намолочено вже понад 14 млн тонн, зауважують в кооперативі «ПУСК», темпи експорту й досі не наблизилися до очікуваних.
— За оцінками Barva Invest, — ділиться Богдан Костецький, — урожай 2025 року може становити 32 млн тонн, а експортний потенціал — 26 млн. Однак 5–6 млн тонн поки що просто нікуди продати: Китай відсутній на ринку, а Іспанія зробила ставку на американську кукурудзу.
Загалом світовий ринок кукурудзи нині майже збалансований: виробництво — 1,286 млрд тонн, споживання — 1,280. Різниця — всього 5 млн тонн, тож будь-який збій у Бразилії, США чи Україні може миттєво вплинути на ціну. Цей тонкий баланс утримує ринок від обвалу, але водночас створює передумови для поступового зростання.
NB: Очікується, що у другій половині листопада — на початку грудня на ринок може прийти нова хвиля попиту з боку Європи, Єгипту та країн Близького Сходу, адже американська кукурудза вже законтрактована до січня. Це означає, що імпортери знову звернуться до України.
Хоча серйозного стрибка цін у кооперативі «ПУСК» наразі не прогнозують: ринок зростатиме поступово — на 1–2 долари на тиждень. Одним із чинників підтримки став попит із боку Ірану. Хоча офіційно українську кукурудзу туди не експортують, постачання відбуваються через реекспорт — переважно через Єгипет або Ліван. Завдяки цьому минулого тижня ціна зросла приблизно на 2 долари.
Нові підходи й перспектива
Попри труднощі, масового відходу від кукурудзи не прогнозують.
— Вона залишається маржинальною культурою, — наголошує Богдан Костецький. — А дедалі більше виробників пропускають урожай через тваринництво, збільшуючи поголів’я ВРХ. Це створює додану вартість і зменшує залежність від експорту. Такий тренд може стати системним, якщо держава нарешті розробить стратегію підтримки агросектору.
Отже, навіть у складному сезоні українська кукурудза зберігає потенціал і ринок залишається стабільним. Так, він стискається через погоду, логістику і брак збуту, але саме це утримує ціни та свідчить про тенденцію до їх повільного підвищення. Продаж невеликими партіями нині видається найбільш безпечним рішенням — ринок обіцяє залишатися на боці продавця. І хто зуміє переждати сезон або й додати до вирощування сировини власне перероблення, той вийде із зими з новими можливостями.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
