Що сіяти — сою чи кукурудзу: як розвиваються ціни на ринках

Цього літа на багатьох полях соя засохла на стеблі, не досягнувши повного дозрівання бобів. Тож господарі, котрі навесні сумарно збільшили площі під соєю аж на 40%, почуваються розчарованими. Через нестерпну спеку та відсутність дощів у східних, південних та центральних областях збирають майже удвічі менший, ніж очікували, врожай, ще й недостатньої якості. Продаємо те, що є, а є небагато, тому хотілося б кращої ціни. Однак на світовому ринку після провальних менш як 9,5 доларів за бушель у середині серпня, у розпал збирального сезону, у вересні світові ціни на олійну об’єктивно зросли до 10 доларів 63 центів із деяким зниженням уже у жовтні. Як розвивається крива цін на сою на внутрішньому ринку і до чого тут кукурудза? Насправді ніякої інтриги немає — розкриваємо деталі разом із комерційним директором та операційним партнером консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Богданом Костецьким. 

Українська соя не робить погоди

Станом на 14 жовтня, за даними сайту Tradomatic, реальні покупці в Україні готові заплатити за тонну ГМО-сої від 17 500 до 18 тис. гривень, тоді як за тонну не-ГМО продукції пропонують до 18 500 грн з ПДВ.

NB: Менш як за тиждень (з 09.10.24) ціни на внутрішньому ринку піддалися світовим тенденціям та пішли вниз (за тонну ГМО-сої приблизно на 200–400 грн, тоді як за тонну не-ГМО продукції аж на 3000 грн з ПДВ). Trading economics 14.10.2024 показував зниження цін на сою на світовому ринку з початку року на 22,82%, а як порівняти із цим самим періодом минулого року — на 22,12%. І український неврожай аж ніяк не робить погоди на ринку.

— Цього року соя вже не така приваблива, оскільки не лише в Україні вирішили більше сіяти сої, а також і в США. У Бразилії стартувала посівна кампанія на сезон 2024‒2025 рр., і місцеві фермери теж мають наміри розширювати площі під соєю. Така сама тенденція стосується й Аргентини: через відчутні втрати врожайності кукурудзи у сезоні 2023‒2024, завдані великою кількістю шкідників, йдеться про можливе зниження посівних площ під кукурудзою на 2,5 мільйона гектарів на користь саме сої. Це більше, ніж уся Україна сіє сої, — аналізує насичення ринку бобовою комерційний директор та операційний партнер консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький.

Глобально, зауважує аналітик, зниження врожайності в Бразилії на 2% значно сильніше вплине на світовий баланс, ніж наш приріст врожаю, хоч українські аграрії й збільшили площі на 80% проти 2021 року, але для світового балансу це мізерні цифри. Соєві перспективи в Україні значно більше залежать від ситуації в інших країнах. Водночас наш урожай займає важливу нішу на європейському ринку, де проблеми та результати вітчизняних аграріїв не минуть непоміченими.

Тож, з одного боку, поточний сезон характеризується величезною пропозицією ключових експортерів. З іншого боку, впливає на ринок і стриманий імпорт з боку Китаю, темпи якого значно скромніші проти очікувань.

— Низька рентабельність у секторі тваринництва Китаю призвела до суттєвого скорочення кількості свиней. Відповідно, загальна потреба в кормах знижується. Тому ставка на цю культуру цьогоріч не спрацювала. Наприклад, ріпак або соняшник як, можливо, альтернативи мають кращий вигляд з погляду і власних балансів, і ринкових цін. Хоча соя приблизно на 40‒50 доларів дешевша, ніж минулого року, проте навіть за поточних цін культура залишається рентабельною. Соя без ГМО навіть надихає, адже в цьому сезоні споживачі готові доплачувати за тонну продукції до 60 доларів, іноді навіть більше.

1 з 4

Спільні камені спотикання: площі, неврожай та китайський імпорт

Озирнувшись на цей сезон, аналітики припускають, що наступного року соя вже не стане королевою українських полів. Втративши крихкий черевичок надприбутку, культура ризикує недолічитися й обсягів посіву. Натомість прихильність принців-аграріїв частково перекинеться на іншу — качанисту та зернисту володарку українських полів. Кукурудза потрошку відвойовуватиме в олійної площі, які віддала упродовж останніх років, однак про повернення на рівень до повномасштабного вторгнення не йдеться. З 2021 до 2024 років площі під кукурудзою зменшилися з 5,6 до 4 млн гектарів.

— Минулий рік був доволі пригнічений за ціною. Значну частину сезону аграрії провели в цінах по 150 доларів плюс-мінус 10 доларів за доставлення до порту. Зараз кукурудза нового врожаю торгується по 190 і вище, — наводить порядок цін на зерно качанистої Богдан Костецький. — Я думаю, що той факт, що ми навесні висіяли всього лише 4 мільйони гектарів кукурудзи, напряму пов’язаний з тим, що економіка багатьох виробників її не витягувала.

NB: Як порівняти із соєю, важливою перевагою кукурудзи є те, що Україна — один із найбільших її експортерів. Це означає, що погодні проблеми, як ті, що пережили українські аграрії цього літа, не пройдуть непоміченими на світовій арені й позначаться на цінових рівнях. Це певна компенсація за завдані збитки.

Хоча для сільгоспвиробників із центральних регіонів: Кіровоградської, Черкаської, Полтавської, Харківської областей, де площі під кукурудзою дуже постраждали на стадії наливу і де нині збирають від 4 до 4,7 т з гектара, єдина надія — на зміцнення цін. Навіть ціна у 200 дол. у порту, каже аналітик, не допоможе цим аграріям досягти точки беззбитковості. Тому продають неохоче в очікуванні кращих цін.

Станом на 14 жовтня, за даними сайту Tradomatic, реальні покупці в Україні готові заплатити за тонну кукурудзи від 8100 до 9600 грн з ПДВ. Діапазони цін на українську кукурудзу, за даними компанії Barva Invest, і далі укріплюються, отримуючи підтримку від термінових непокритих потреб експортерів. За даними Державної митної служби, динаміка експорту кукурудзи з України з початку жовтня досягла 538 тис. тонн.

— Цього сезону очікуємо експортний потенціал кукурудзи 18 млн тонн, а в минулому сезоні, який завершується в кінці вересня, ми зробимо експорт 30 млн тонн. Тобто все ж таки експортний потенціал кукурудзи на 12 млн тонн менший, а це означає, що нам насправді не так сильно потрібен попит з боку Китаю. Можемо справитися без нього, користуючись наявною дешевою логістикою на такі ринки призначення, як Близький Схід, Північна Африка, Середземномор’я, Італія, Іспанія, що активно цікавляться нашою кукурудзою. Я думаю, що це підтримає ціни й ми вже є тому свідками. 

Кожна культура підпорядковується кон’юнктурі ринку, що формується з огляду на сприятливі та негативні чинники. Ми триматимемо вас у курсі тенденцій, та вам вирішувати, якій із королев полів — сої чи кукурудзі — навесні віддати голос, а точніше — шмат поля.

Галина ШЕПЕЛЬ

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram