Ранньовесняне підживлення азотом. Двобій триває: амонійна селітра чи КАС

Класична агрохімія говорить, що в озимих культур розрізняють три види підживлення азотними добривами: І – регенеративне, ІІ – продуктивне, ІІІ – якісне. Однак сплило немало часу, а ще сильніше змінився клімат. Ці зміни вимусили аграріїв підходити до азотного підживлення озимих культур диференційовано, відповідно до конкретного регіону вирощування.

Що, коли, скільки

Ще від закінчення різдвяно-новорічного калейдоскопу свят більшість агрономів наввипередки починає чухати потилиці, коли ж і з якою нормою розпочинати підживлення озимих культур. Тут справді є над чим поміркувати. Головною перепоною ефективної дії азотних добрив є волога. Занадто раннє підживлення взимку, особливо за наявності снігового покриву, може призвести до непродуктивних втрат азоту внаслідок поверхневого стоку чи інфільтрації в глибокі горизонти ґрунту. Запізнення з початком підживлення на фоні відсутності опадів та низьких запасів ґрунтової вологи не дасть змогу ефективно використати добрива, заразом можливі втрати через вивітрювання. Визначатися з початком ранньовесняного підживлення треба, зважаючи на всі ризики можливих втрат.

Останнім часом серед агрономів популярним став термін «4 Р», який стосується принципів високої ефективності дії мінеральних добрив: «правильне місце», «правильна форма», «правильний час», «правильна норма». Ці всі принципи стосуються і азотних добрив. Розберімо кожний принцип окремо.

«Правильне місце» більше стосується безводного аміаку, аміачної води та карбаміду, які потребують обов’язкової заробки в ґрунт. Амонійна селітра та КАС не потребують негайної заробки, тому їх і використовують для поверхневого підживлення озимих культур. «Правильний час» внесення для азотних добрив, зважаючи на найвищу мобільність (рухливість) елементу, потрібно максимально наближувати до початку його споживання культурою. «Правильну норму» азотних добрив визначають, виходячи з різниці виносу азоту запланованим урожаєм та вмісту залишкових кількостей мінерального азоту в ґрунті. Запланований рівень урожайності визначають природним потенціалом ґрунту та балансом вологи в конкретному регіоні.

Не менш важливою характеристикою, яка визначає ефективність засвоєння добрив та рівень врожайності, є «правильна форма». Для підживлення озимих використовують амонійну селітру та КАС. Це два добрива з тотожним призначенням, але з різною препаративною формою та різним співвідношенням форм азоту. Амонійну селітру виробляють у формі гранули. Вона містить у своєму складі 50% амонійної та 50% нітратної форми. КАС випускають у формі суміші плавів карбаміду та амонійної селітри, тобто у формі рідини. КАС випускають трьох видів: 32, 30 та 28, залежно від умісту азоту. Також дедалі популярнішим стає КАС із додаванням сірки.

Спір та дискусія, яке добриво краще та ефективніше, з кожним роком тільки загострюються, і цьому є своє пояснення. Проаналізуймо ключові особливості кожного добрива.

Переваги КАСу

1. Рідка форма, яка не потребує розчинення, на відміну від сухих гранульованих добрив. За внесення КАС в умовах пересохлого верхнього шару ґрунту він одразу адсорбується поверхнею ґрунту. Гранула ж лежить до появи вологи з дощу чи з рясної роси.
2. КАС вносять самохідними та причіпними обприскувачами, які обладнані спеціалізованими форсунками. Завдяки цьому, розподілення КАСу, на відміну від сухих гранульованих добрив, по ширині проходу обприскувача рівномірне. Практика свідчить, що сухі гранульовані добрива мають гранули різного розміру й під час розкидання летять на різну відстань. Через це досягти повної рівномірності внесення цих добрив відцентровими розкидачами практично неможливо. Рівномірне внесення азотних добрив дає змогу оптимально забезпечити всі рослини азотом, розвиток та забарвлення всіх рослин буде ідентичним, що сприяє кращій реалізації генетичного потенціалу, немає ділянок із виляганням культури та блідим забарвленням.
3. КАС у своєму складі має три форми азоту: амідна ― 50%, амонійна ― 25%, нітратна ― 25%. Це добриво має більш пролонговану дію, аніж амонійна селітра. Селітра у своєму складі має: 50% амонійного та 50% нітратного азоту. Саме тому в разі завчасного внесення добрив по мерзлоталому ґрунті втрати азоту із селітри будуть однозначно більшими, адже нітратного азоту селітра містить у два рази більше, ніж КАС.
4. КАС, на відміну від селітри, можна вносити по листку, фоліарно, у вигляді 5‒10% водних розчинів.
5. КАС має рідку форму, до нього можна додавати будь-які сполуки, якщо вони не вступають у хімічну реакцію. Прикладом може бути додавання до КАС інгібіторів уреази та нітрифікації, розчини гуматів та фульватів, тіосульфат амонію та інші сполуки, що активізують засвоєння азоту та позитивно впливають на розвиток корисної мікрофлори.
6. Краща ефективність КАСу пояснюється тим, що за внесення великою краплею це добриво успішно стікає з листків, маючи високий поверхневий натяг. Воно потрапляє в зону активного всмоктування кореневої системи, й рослина відразу починає його засвоювати.

Єдиним недоліком КАСу та перевагою селітри є потреба в додаткових місткостях для зберігання цього добрива з часу купівлі до моменту внесення. Та, зважаючи на всі вище перелічені переваги КАСу, додаткові витрати на купівлю цих місткостей (металеві бочки та цистерни чи гнучкі місткості ― «матраси») окупляться протягом одного-двох сезонів. Існує ще одна незручність КАС-32 ― це його кристалізація в місткостях у зимовий період, під час морозів, але вона легко виправляється, якщо під час приймання додати потрібну кількість води, зробивши КАС-28. Для інформації: температура кристалізації КАС-32 становить -5‒4^оС, а КАС-28 -16–15^оС.

Терміни внесення

Зважаючи на вміст трьох форм азоту та більш пролонговану дію КАСу, його можна вносити раніше за селітру. Починають вносити КАС на озимих культурах з лютого в південних і східних регіонах та з кінця лютого ― у березні на решті території України.

Умови безпечного внесення КАСу: на посівах немає значного снігового покриву, паморозі та крапель вологи на листках, температура повітря ― не вище ніж 12^оС.

Підживлення КАСом за допомогою обприскувачів проводять спеціальними форсунками, що формують великі краплі. Оптимальний час внесення КАСу на слабких та нерозкущених посівах ― мерзлоталий ґрунт, щоб на початок відновлення вегетації рослини достатньою мірою були забезпечені нітратним азотом. Великою краплею КАС вносять до кінця фази кущення зернових та фази розетки ріпаку. В пізніші фази та за температури вище ніж 12^оС КАС вносять на посіви за допомогою трубок на суцільних посівах та за допомогою обладнання 360 Y-Drop® на широкорядних посівах (кукурудза, соняшник, ріпак).

Машини для внесення КАС

Ідеальним агрегатом для внесення КАС для підживлення не тільки озимих культур, але й кукурудзи під час вегетації є самохідні обприскувачі французького виробника BERTHOUD.

BERTHOUD відповідають усім вимогам до машин для внесення КАСу і поєднують надійність та високу продуктивність:

• потужний відцентровий двотурбінний насос виготовлений з чавуну, а на шляху циркуляції КАСу зведено до мінімуму елементи з кольорових металів, що дає змогу вносити агресивні розчини;
• міцне шасі забезпечує стійкість машини, а конструкція рами розрахована на навантаження із запасом +38% та витримує вагу рідини з великою густиною. Бак можна заповнювати повністю, що збільшує продуктивність;
• обприскувачі обладнані спеціальними форсунками для внесення КАСу, які формують велику каплю, що скочується з поверхні рослини й не спричиняє опіків;
• повний привід і відмінний баланс потужності двигуна та трансмісії дають можливість працювати по вологому ґрунті.

Насос Omega для робочої рідини на обприскувачах BERTHOUD ― відцентровий двотурбінний, металевий, у ньому немає деталей, на які КАС впливає негативно. Корпус насоса виготовлений з чавуну, турбіни ― сталеві. На відміну від багатьох інших виробників, котрі використовують не литу металеву турбіну, а збірну або пластикову, які внаслідок роботи з тяжкими в’язкими добривами зношуються набагато швидше. Термін служби мембранно-поршневих насосів для роботи з КАС занадто низький.

Трубопроводи в секціях системи обприскування виконані з неіржавної сталі. Гумотехнічні вироби, які використані на обприскувачах BERTHOUD, прекрасно переносять роботу з КАСом та іншими агресивними добривами.

Для внесення КАСу по мерзлоталому ґрунті рекомендуємо використовувати струменеві або дефлекторні форсунки для запобігання утворення дрібних крапель, що можуть зробити опіки на поверхні рослин. Дефлекторні мають факел розпилу «пів парасольки», забезпечують рівномірне покриття поверхні. Струменеві мають кращу пробивну силу, особливо, якщо на поверхні поля є сніг ― досягають поверхні ґрунту. Внесення КАСу краще проводити з низьким тиском у системі обприскування (оптимально 2 бари), що формує велику каплю.

Ходова частина машини забезпечує добре перерозподілення тягового зусилля. Обприскувач має достатній запас потужності, що дає змогу без перешкод працювати у складних умовах ― по мерзлоталому ґрунті й з більшим навантаженням.

Значною перевагою є також чіткий контроль за внесенням добрив без перевитрати, завдяки посекційному відключенню та можливості роботи з картами-завданнями для диференційованого внесення різних норм добрив на різних ділянках поля.

Порівняння економічної ефективності застосування КАС та селітри розглянемо в наступній частині цієї статті. Р

Агроексперт Олег ПЕЛИПЕНКО

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram