Результати нашого дослідження показують, що рослинні рештки оброблюваних культур (солома і біомаса сидератів), що надійшли в ґрунт після збирання, зазнали розкладання. Темпи розкладання залежали від виду решток.
У чистому вигляді в перший рік найінтенсивніше розкладалися пожнивні рештки фацелії пижмолистої (82%), повільніше — соняшнику (45%), ячменю (26%) й озимої пшениці (25%).
Темпи розкладання рослинних решток багаторічних бобових трав (люцерни та буркуну) залежали від року їх вегетації й розкладалися на 59,4–66,0%, буркуну на 58,9–60,0%. Також варто зазначити, що чим старші були багаторічні трави, тим вони повільніше розкладалися.
Швидкість деструкції біомаси пожнивних рослинних решток протягом другого року залежала від ступеня їх розкладання в перший рік. Якщо у перший рік вона була високою, то на другий рік — знижувалася. Так, за другий рік маса решток зменшилася: фацелії пижмолистої — на 8,1%, ячменю — на 52,8%, озимої пшениці — на 46,9%, соняшнику — на 54,8%, люцерни синьої та буркуну — відповідно на 20,7–22,4% та 18,9–20,3% залежно від року вегетації.
За третій рік розкладалося від 6,0 до 17,0% пожнивних решток, що пов’язано з браком субстрату для розкладання. За цей час практично повністю розклалася біомаса фацелії пижмолистої, люцерни синьої 1-го року вегетації, буркуну 1-го року вегетації, а рештки ячменю, озимої пшениці та соняшнику розклалися всього на 83,8–89,6%.
На четвертий рік проведення досліду біомаса культур розкладалася від 92 до 98%. За цей час практично повністю розклалася біомаса фацелії пижмолистої, люцерни синьої 1-го року вегетації, буркуну 1-го року вегетації, соломи ячменю, озимої пшениці та соняшнику.
Загалом протягом року розкладалося від 0,5 до 2,3% біомаси.
NB: Таким чином, результати досліджень мікроділянкового польового досліду показали, що досліджувані культури за темпами розкладання їх рослинних решток розташовуються в такому порядку:
1) люцерна 1-го року вегетації (98,5%);
2) фацелія пижмолиста (98,1%);
3) буркун 1-го року вегетації (97,3%);
4) люцерна 2-го року вегетації (96,8%);
5) буркун 2-го року вегетації (95,8%);
6) люцерна 3-го року вегетації (94,6%);
7) соняшник (92,7%), солома ячменю (94,2%).
Упродовж вирощування сільськогосподарських культур в орний шар ґрунту надходять рослинні рештки кількох культур, тому їхня інтенсивність розкладання буде іншою.
Читайте також: Контролюємо хвощ польовий у посівах сої
NB: Проведеними дослідженнями встановлено, що швидкість розкладання суміші рослинних решток культур була вищою, ніж темпи розкладання решток культур у чистому вигляді й залежала від складу суміші рослинних решток.
У перший рік найінтенсивніше розкладалися пожнивні рештки соломи озимої пшениці та люцерни 3-го року вегетації — 53,5%, повільніше — соняшнику та люцерни 1-го року вегетації — 49,0; соняшнику та буркуну 1-го року вегетації — 47,3%; соломи ячменю та фацелії пижмолистої — 38,0%.
Швидкість розкладання суміші пожнивних решток протягом другого року, як і решток у чистому вигляді, залежала від ступеня їх розкладання в попередній період. Якщо вона була високою в перший рік, то другого року вона різко знижувалася. Інтенсивніше розкладалися пожнивні рештки суміші соломи ячменю з фацелією пижмолистою — 40,0%, соняшнику з люцерною 1-го року вегетації — 33,7%, повільніше — соломи озимої пшениці з люцерною 3-го року вегетації — 23,3%, соняшнику з буркуном 1-го року вегетації — 28,9%.
На третій рік інтенсивність розкладання біомаси післязбиральних решток суміші культур сповільнилася й була такою: солома ячменю з фацелією пижмолистою — 17,9%, солома озимої пшениці з люцерною 3-го року вегетації — 15,3%, соняшник із буркуном 1-го року вегетації — 15,3%, соняшник із люцерною 1-го року вегетації — 11,9%.
На четвертий рік інтенсивність розкладання пожнивних решток суміші культур зерно-паро-просапної сівозміни сповільнилася й була такою: солома ячменю з фацелією пижмолистою — 0,4%, солома озимої пшениці з люцерною 3-го року вегетації — 5,4%, соняшник з буркуном 2-го року вегетації — 2,2%, соняшник із люцерною 1-го року вегетації — 3,8%.
Таким чином, швидкість розкладання суміші рослинних решток досліджуваних культур за чотири роки знижувалася в такому порядку:
1) солома ячменю із фацелією пижмолистою — 98,1%;
2) солома озимої пшениці із люцерною 3-го року вегетації — 97,5%;
3) соняшник із люцерною 1-го року вегетації — 96,8%;
4) соняшник із буркуном 1-го року вегетації — 95,3%.
NB: Для складання схем сівозмін і планування системи удобрення необхідно знати, як розкладатимуться рослинні рештки в порядку ротації культур за схемою сівозміни, коли щороку надходять рослинні рештки різних культур і вносять добрива. Для цього було закладено модельний польовий досвід, у якому моделювали схеми сівозмін: пар (чистий, зайнятий, сидеральний) — озима пшениця — ячмінь — соняшник.
Читайте також: Гліфосат: тихий вбивця чи найліпший друг фермерів
Механічний обробіток чорноземних ґрунтів є найпотужнішим чинником мобілізації їх родючості та регулювання режиму поживних речовин. Багаторічні дослідження та дискусії про переваги різних способів обробітку призводять до неоднозначних висновків, бо їх проводили в різних умовах.
У сучасному землеробстві зі зростанням інтенсифікації використання ґрунтів важливо найбільше підвищувати біологізацію сівозмін і надходження до ґрунту органічної речовини. Також за різних способів обробітку ґрунту створюються особливі умови перетворення рослинних решток і створення ефективної родючості внаслідок їх мінералізації.
Микола КОВАЛЬОВ, канд. с.-г. наук,
керівник наукових лабораторій «Промислового грибівництва та технологій захисту культивованих грибів» і «Гідропонного вирощування овочів в купольній теплиці», старший викладач кафедри загального землеробства ЦНТУ, доцент
Юрій МАЩЕНКО, канд. с.-г. наук,
завідувач науково-технологічного відділу збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук,
учений секретар, завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
