Кількість добрив для озимих культур повинна бути адаптована до потреб зернових та умов їхнього розвитку. До прикладу, внесення фосфору і калію може бути зменшено в деяких випадках навіть до 50%. При цьому, перш ніж почати удобрення поля, слід врахувати родючість ґрунтів, їхню здатність засвоювати фосфор і калій, їхню структуру та можливу реакцію, а також потреби тієї чи іншої культури в мінералах.
У цілому озима пшениця потребує P2O5 9-13 кг/т врожаю і K2O 16-24 кг/т + відповідну вагу соломи. Збільшення дозування рекомендують здійснювати тільки за умов меншої доступності мінералів, а на дуже родючих ґрунтах — дозу зменшують.
До прикладу, на урожай 8 т/га зерна озима пшениця потребуватиме 72-104 кг P2O5 і 128-192 кг К2О відповідно. Однак все це буде результатом індивідуального відбору окремих компонентів і передбачуваної врожайності.
Якщо проведений аналіз ґрунту засвідчує низький вміст фосфору і калію, тоді вносять вищі дози, ніж це потрібно для базових потреб. А все для того аби довести вміст поживних речовин в ґрунті до середнього рівня. Це важливо також і для наступника у сівозміні, особливо якщо у цієї рослини будуть вищі потреби у фосфорному та калійному живленні, аніж в зернових.
Якщо органічне і природне живлення (наприклад, солома, гній) не використовується, то застосовують удобрення фосфором та калієм на рівні потреб. У випадку великої кількості фосфору та калію в ґрунті (показник вище середнього), в таких випадках дозу удобрення можна зменшити на 20-25%.
Якщо культура і рівень поживних речовин у ґрунті дуже високі, то внесення добрив можна обмежити навіть до 75%. Менша доза добрива перед посівом полягає в тому, щоб стимулювати ріст рослин на початку, а потім пшениця вже використовує ґрунтові ресурси.
До речі, якщо вирощуєте озиму пшеницю після ріпаку, то калійним живленням можна знехтувати, особливо, якщо було зароблено в грунт пожнивні рештки, — дефіциту калію в таких випадках не буде.
Підготувала Ірина Шевчук
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
