Заробити на ягодах в Україні: міф чи робоча модель для фермерів

Схоже, світ переживає нову Зелену революцію: європейські фермери замінюють зернові поля ягідними плантаціями, а китайські бізнеси інвестують у найбільших виробників ягід у Чилі та Перу.

Середньостатистичний італієць споживає 285 кілограмів фруктів і ягід на рік, житель Туреччини — 274 кг. Продукти, що містять ягоди, генерують 43,4% доходів у сегменті здорової їжі, що пояснює бум ягідних снеків, смузі та йогуртів.

Компанії вкладають мільйони у створення «досконалої ягоди» — смачної для споживача та прибуткової для фермера. Швидкість збору врожаю та термін зберігання стали ключовими факторами рентабельності. Виробники також прагнуть максимізувати доходи з кожного гектара, тому європейські ферми переходять на ремонтантні сорти полуниці та малини, що плодоносять двічі за сезон. Та й загалом  — працюють над новими сортами високорентабельних ягід.

В Україні, наприклад, були представленні нові морозостійкі сорти лохини — Блю 24-01, Блю 24-02, Блю 24-03. Вони адаптовані до кліматичних умов Центральної та Східної Європи. Очікувана врожайність — до 5 кг з куща. Також можна пишатися флагманськими сортами смородини, серед яких — Черешнева з великими десертними ягодами та Ювілейна Копаня — чудова для переробки та заморожування. Обидва сорти стабільно приносять експортну виручку виробникам.

Скільки коштує вирощувати суперфуди

Світовий ягідний ринок оцінюють у 25,32 млрд дол. станом на 2024 рік, щорічне зростання — на 3,52%. До 2033 року він досягне 34,57 млрд дол. Європейський ринок демонструє ще активнішу динаміку: з 2,2 млн т (9,3 млрд дол.) у 2024 році до 3,1 млн т (13,2 млрд дол.) до 2035-го. Цікавою є диференціація попиту всередині категорії: прогнозують 7% зростання споживання лохини, малини та ожини проти скромних 2% для полуниці.

Економічну логіку ягідного бізнесу добре ілюструють дані про вирощування лохини з чотирьох різних країн: Німеччини, Нідерландів, Польщі та України.

Різні технологічні підходи — різна і врожайність. Німеччина з 3500 га під лохиною отримує в середньому 5,7 т/га, тоді як Нідерланди завдяки інтенсивним субстратним системам збирають 10,4 т/га, а після 5-6 років культивації можуть досягати навіть 15 т/га. Польща, маючи відчутно більші площі — понад 12 000 га — показує таку ж середню врожайність, як Німеччина — 5,7 т/га. Україна отримує 8-10 т/га. Точний підрахунок ягідних українських площ провести на сьогодні доволі складно через велику кількість дрібних приватних господарств, але 2021 року вони становили 5 300 га.

Німецькі виробники витрачають 3,6-4,0 євро на кілограм лохини, нідерландські — 3,75 євро, польські — 2,8-3,0 євро, тоді як українські — лише 1,7-2,0 євро. Це означає, що навіть з урахуванням логістичних витрат та митних процедур українські ягоди є високоприбутковими на європейському ринку.

Українські ягоди — де стоїмо сьогодні

Варто зазначити, що в умовах війни українським аграріям вдалося наростити ягідний  ринок: загальний обсяг виробництва плодово-ягідної продукції 2023 року склав 1,996 млн т, для порівняння 2019-го цей показник становив 534,1 тис. т.

Війна внесла свої корективи як у структуру ринку, так і в його географію:

• до війни основні ягідні господарства були зосереджені у північних, центральних і східних регіонах України. Тепер уже третій сезон поспіль ягоди масово вирощують фермери у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Багато з них, до слова, колишні ягідники з півдня та сходу;
• через зростання витрат і ризикованість бізнесу господарства почали активніше впроваджувати інтенсивні технології: системи зрошення, мульчування, крапельне живлення, контейнери (горщики) для лохини тощо. Виробники зменшують площі та підвищують урожайність і якість продукції, орієнтуючись на нішеві, але прибуткові ринки;
• після початку війни внутрішній ринок став менш платоспроможним, тому виробники переорієнтувалися на експорт. Особливо зросла частка замороженої малини та чорниці, яка краще зберігається, зручна для логістики і має стабільний попит у країнах ЄС.

Головним ринком збуту є країни ЄС, зокрема Польща. Але за цими традиційно тісними торговельними зв’язками криється цікавий бізнес-механізм. Польські компанії сортують та перепаковують українські ягоди, а потім реекспортують їх у країни по всьому світу, переважно в межах ЄС. Через це Україна втрачає орієнтовно 100 млн дол. доданої вартості на користь Польщі, що дозволяє останній підтримувати позиції лідера в експорті свіжих і заморожених ягід. Українські аграрії з певними інвестиціями в технології, завдяки сприятливим агрокліматичним умовам, могли б самі продавати ягоди за преміальними цінами.

Хвороби ягід — як розпізнати

Недооцінка ризиків захворювань і спроби заощадити на захисті можуть звести нанівець усю привабливість ягідного бізнесу.

Серед найпоширеніших грибкових захворювань, що загрожують ягодам, вирізняють борошнисту росу, антракноз і сіру гниль.

Всі вони особливо активно розвиваються за теплої та вологої погоди — коли рослини ослаблені, а густі насадження створюють мікроклімат, сприятливий для збудників. Часто джерелом інфекції є заражене рослинне сміття, ґрунт або навіть інструменти.

Борошниста роса проявляється у вигляді білого борошнистого нальоту на листках, пагонах і плодах. Вона знижує здатність рослин до фотосинтезу, деформує плоди та сповільнює ріст, а в занедбаних випадках може повністю знищити врожай.

Антракноз уражає листя, стебла та ягоди, залишаючи темні плями та виразки. Він легко поширюється дощем або через робочі інструменти і може спричинити загибель рослини.

Сіра гниль — одна з найбільш шкідливих хвороб, особливо в період дозрівання ягід. Вона викликає гниття плодів, покриття їх сірим пухнастим нальотом і може знищити до 50% врожаю в умовах вологи.

Наслідки для господарства — не лише прямі втрати ягід, а й зниження якості продукції, проблеми з експортом, підвищення витрат на ручне сортування та очищення. У разі, коли інфекція стає системною, доводиться викорчовувати частину насаджень або навіть змінювати культуру. Ключ до мінімізації цих ризиків: регулярний моніторинг, санітарна обробка та своєчасне застосування засобів захисту.

Як захистити інвестиції

Коли кожен гектар ягідної плантації коштує як новий позашляховик, захист інвестицій — справа першої необхідності. У цих умовах сучасні препарати вже давно перестали бути додатковою опцією — вони стали однією з головних технологічних опор бізнесу: мовчазним партнером, що працює під час дощу, спеки й нічних заморозків.

Особливо актуальними для ягідних культур є засоби, які працюють не лише профілактично, а й лікувально, забезпечуючи широкий спектр дії та тривалий ефект. Один із таких — препарат Ревіона®, що відмінно справляється з борошнистою росою та антракнозом і дає змогу фермеру спати спокійніше під час дощового сезону. Завдяки швидкому проникненню в тканини рослини цей фунгіцид захищає її зсередини та залишається ефективним навіть після дощу. Препарат надійно працює за низьких температурних умов.

Ще один надійний захисник урожаю — Сігнум®, що комбінує дві речовини, які блокують розвиток збудників сірої гнилі, а також інших грибкових інфекцій. Він зберігає ягоду цілою та красивою на кущі, і подовжує її товарний вигляд після збору, що критично важливо для свіжого ринку та експорту. Цей уже добре відомий в Європі засіб підтвердив свою ефективність і на українських полях — він дозволяє вберегти врожай та робить ягідний бізнес більш передбачуваним і конкурентним.

Висновок

Попит на ягоди зростає — споживач готовий щодня платити за суперфуд на своїй тарілці. Але разом з цим зростає і ціна помилки.

Якщо виробник хоче грати в довгу і заробляти стабільно, він має мислити стратегічно та своєчасно ухвалювати правильні бізнес-рішення — від селекції до захисту й маркетингу. Це варто робити вже зараз. Низька собівартість, кліматичні переваги й науковий потенціал України дають нам шанс стати рушієм інтелектуального ягідництва в Європі.

Володимир ВОЄВОДІН, менеджер з управління кампаніями ТОВ «БАСФ Т.О.В.»

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram