Витрати та їх окупність — це найболісніше питання для аграріїв, а добрива — те, з чим їх безпосередньо пов’язують. Ціни на добрива підвищуються, але без якісного підживлення досягти бажаного результату — неможливо. Правильний підбір добрив і поживних речовин під конкретну культуру економить гроші та час кожного фермера. Тарас ЯЩУК, агроном-експерт компанії Makosh, ділиться у цій статті своїм досвідом щодо значення для агровиробництва агрохімічного аналізу ґрунту, вплив рівня рН та кислотності ґрунту на врожайність.
Агрохіманаліз — що це і кому він потрібний
На щастя, внесення добрив навмання або за принципом «як у сусіда» лишилося в минулому. Нині ж з’являється розуміння, що ґрунт — це жива система, а колообіг процесів, що відбуваються в ньому, мають постійний характер. Тому в ґрунті систематично відбувається мінералізація рослинних решток, вимивання елементів, зниження або підвищення pH ґрунту, винесення поживних речовин. Усе це впливає на доступність і забезпечення рослин поживними речовинами. Те, що колись працювало, з часом призводить до надлишку одних елементів і дефіциту інших (на що рослини відповідним чином реагують). Прояв усіх негативних чинників призводить до зниження врожайності та якості продукції й збільшення витрат на вирощування. Зокрема, окремі прояви дефіциту чи надлишку елементів аграрії хибно сприймають як хвороби. Тоді вони вирішують застосувати фунгіциди, що збільшує витрати й не усуває проблему.
Тому, плануючи ефективну і, головне, економічно ефективну систему живлення рослин, слід провести аналіз ґрунту.
NB: Почати варто з визначення pH ґрунту, вмісту органічної речовини, наявності макро- та мікроелементів (N, P, K, S, Ca, Mg, Zn, B, Cu, Mn, Fe, Na). А завершити визначенням твердості, наявності плужної підошви та рекомендаціями щодо застосування добрив під посіви відповідно до отриманих результатів.
Тільки комплексний підхід дасть інформацію про стан ґрунту та вкаже лімітаційний чинник для отримання максимального врожаю.
pH ґрунту впливає на доступність елементів живлення
Вкрай важливим є визначення pH ґрунту як основи, що вказує на доступність елементів живлення для рослин. Адже за кислої реакції ґрунтового розчину (pH<6), як і за лужної (pH>7,5), (табл. 1) доступність елементів живлення різко знижується. Це призводить до низького коефіцієнта використання добрив: коли збільшення норм унесення NPK спричиняє збільшення витрат без суттєвого підвищення врожайності культур.
Таблиця 1. Доступність елементів живлення від рівня pH
Кисле середовище ґрунтового розчину не лише блокує основні елементи живлення, а й підвищує доступність і концентрацію Mn, Fe, Al до токсичного рівня для рослин.
Як боротися з кислотністю ґрунту
Для підвищення показника pH ґрунту потрібно проводити вапнування. Цей метод передбачає внесення вапнякових матеріалів, що містять у своєму складі велику кількість карбонатів кальцію (CaCO3). За застосування меліоранту відбувається заміщення кальцієм Ca+ у ґрунтово-вбирному комплексі небажаних катіонів Н+ водню.
До цього часу найпоширенішим меліорантом був дефекат — побічний продукт переробки цукрового буряка. У сучасних реаліях кількість цукрових підприємств зменшується, а потреба в меліоранті постійно зростає. Іншою проблемою була форма дефекату у вигляді порошку, адже вносити його потрібно було тільки спецтехнікою.
NB: Сучасною альтернативою дефекату є добутий у кар’єрах вапняк, який тонко розмелюють (<150 мкм) і гранулюють.
Гранульована форма меліоранту не потребує наявності спецтехніки, адже його можна вносити стандартним розкидачем мінеральних добрив, що є в кожному господарстві.
Вапнування слід проводити до внесення добрив і вирощування культур в основний обробіток у вигляді оранки. Зазвичай це роблять кожного року або один раз на кілька років для відновлення оптимального pH ґрунтового розчину, що створить баланс доступності та розчинності елементів живлення для рослин. Визначити норми внесення меліоранту можна тільки на основі агрохіманалізу ґрунту.
Окрім того, не варто забувати, що ґрунт — цінний ресурс, до якого ми маємо ставитись з особливою дбайливістю, а розгорнутий аналіз ґрунту — перший крок до керування родючістю, завдяки якому можна отримати важливу інформацію та покращити стан ґрунту.
Тільки за оптимального мінерального живлення ми отримуємо високі врожаї відмінної якості й не лише зберігаємо родючість ґрунту, а й підвищуємо її!
Тарас ЯЩУК, агроном-експерт компанії Makosh
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
