Повільний ріст сої на початку вегетації зумовлює високу її чутливість до бур’янів від сходів до гілкування (40–50 днів). Критичним періодом для контролю бур’янів є фаза сходи – 3-ій трійчастий листок культури. Саме в цей час потрібно проводити боротьбу з бур’янами.
Базова технологія – усе просто!
Характер і ступінь забур’яненості посівів сої визначаються низкою чинників: потенційними запасами насіння та вегетативних органів розмноження бур’янів у ґрунті, погодними умовами навесні й на початку літа.
Базова технологія захисту сої від бур’янів уже давно відпрацьована – це ґрунтовий захист плюс страхові гербіциди проти дводольних і злакових бур’янів.
А коли непросто?
Проте часто ми бачимо в полях ситуацію, коли сходів сої ще немає, а бур’яни вже є. Здебільшого це бур’яни з кореневищною кореневою системою, здатною до вегетативного розмноження: пирій повзучий, осот жовтий, осот рожевий, кінський щавель (фото 1, 2). Забур’янення кореневищними бур’янами, зокрема пирієм, також дуже утруднює сівбу та погіршує її якість. Сошники сівалки часто забиваються, залишаються огріхи, насіння не загортається у ґрунт.


Нестандартне, але ефективне рішення
Якщо ми розуміємо, що наші поля засмічені кореневищними бур’янами, то, плануючи гербіцидний захист, потрібно зважати на таку особливість.
Рішення для забур’янених посівів сої:
- Після сівби культури чекаємо 5-7 днів, щоб бур’яни з кореневищ відновили вегетацію і мали зелену листкову поверхню.
- До ґрунтових гербіцидів додаємо гліфосати або вносимо їх окремо.
- Обприскування проводимо обов’язково до сходів культури.
Такий технологічний захід допомагає нам отримати кращі, більш дружні сходи, які не витягуються, не конкурують з бур’янами за поживні речовини, воду, світло. На фото 3, 4 – поле з раннім терміном посіву сої на 20 день після посіву і на 10 день після застосування гліфосатів. Сходи на цьому полі з’явилися на 25 день після сівби. Як бачимо, якби не було внесено гліфосати, то конкуренція з боку бур’янів була б дуже сильна. Так, рішення ризиковане, але ефективне!


Коли й чому втрачаємо врожай?
У посівах сої у фазі сходи – 1-3-ій трійчастий листок поширена велика кількість бур’янів. Бур’яни, маючи потужну кореневу систему, поглинають величезну кількість води. Вівсюг, гірчиця, ромашка, щириця, жабрій та інші витрачають в окремі періоди вегетації вологи у 1,5–2 рази більше, ніж соя, відтак на засмічених полях вологість ґрунту у кореневмісному шарі знижується на 2–5%.
NB: Втрати врожаю від шкідливості бур’янів можуть становити від 30 до 50%.
За результатами американських дослідників, втрати врожаю сої, посіви якої були забур’янені злинкою канадською, становили майже 83%!
Амброзія полинолиста за наявності двох її рослин на 1 м2 знижувала врожайність насіння сої на 15%, як порівняти з чистими ділянками. Приблизно на 30% зменшувалася врожайність насіння сої за наявності 10 шт./м2 цього бур’яну. Максимальне зниження урожайності становило 53,0–63,0% за чисельності амброзії 30–40 шт./м2.
У Лісостепу в посівах культури основними проблемними бур’янами є: осоти рожевий і жовтий, лобода біла, гірчиця польова, щириця звичайна, редька дика, ромашка непахуча, талабан польовий, берізка польова, просо куряче, мишій сизий.
У зоні Степу та на зрошуваних землях найбільш шкідливими й такими, що спричиняють значні втрати врожаю, є: осоти, гірчак бepeзкoвидний, хрінниця крупковидна, лобода біла, щириця звичайна й біла, паслін чорний, дурман звичайний, амброзія полинолиста, просо куряче та інші.
У зоні Полісся – змішаний тип забур’янення з перевагою однорічних злакових бур’янів, зокрема, переважає мишій сизий. Крім того, значної шкоди завдають двосім’ядольні, як-от: лобода біла, щириця звичайна, галінсога дрібноквіткова.
Ситуація в полі
Станом на середину червня спостерігаємо значну строкатість посівів сої. Через нестачу вологи, особливо на пізніх посівах (після 15 травня) частина рослин перебуває у фазі першого трійчастого листка, а частина тільки сходить. Звичайно, що це дуже ускладнює боротьбу з бур’янами та визначення оптимального терміну для внесення страхових гербіцидів. Багато аграріїв притримують обприскування, щоб дочекатися оптимальної фази розвитку культури для гербіцидного захисту – коли більшість рослин матимуть перший трійчастий листок. Але в таких посівах оптимальної фази (якщо ми визначатимемо її за розвитком сої) уже не буде. Ухвалювати рішення про термін обприскування потрібно за станом бур’янів: їх кількістю, величиною та типом забур’яненості. В іншому випадку ми отримаємо перерослі бур’яни, з якими важко боротися, ослаблені витягнуті рослини сої, зниження урожайності.
Оскільки для більшості діючих речовин гербіцидів для страхового захисту посівів сої рекомендований термін внесення 1–3 трійчастих листки культури, то, звичайно, на неоднорідних посівах фітотоксичний вплив на рослини, які на час внесення перебувають у менш розвинутих або більш розвинутих фазах буде більшим. Хоча ми звикли вважати сою тією культурою, яка любить стрес, все-таки наші дії мають бути спрямовані на зниження цього стресу.
NB: Часто в полі бачимо ситуацію, коли після внесення бентазону, хізалофоп-п-етилу, ацифлуорфену рослини сої отримують опіки, зупиняються в рості на деякий час (фото 5, 6). Це – фітотоксичний вплив страхових гербіцидів на культуру.


Частина рослин, особливо малих, може «випасти» з посівів. Усе це спричиняє втрати врожаю, які, залежно від ситуації, можуть становити й до 20-30%. Таку ситуацію ми спостерігаємо з року в рік, практично не маючи значного впливу на її вирішення.
А рішення є!
Французька компанія BERTHOUD із понад 125-річним досвідом виробництва обприскувачів розробила надсучасну технологію точкового обприскування SNIPER («Снайпер»). На штангу обприскувача встановлено камери, що розрізняють бур’яни поміж культури за допомогою штучного інтелекту та гіперспектрального аналізу зображення. SNIPER спрямовує робочий розчин гербіцидів тільки на бур’ян, оминаючи культурну рослину.

Переваги технології SNIPER:
- економія гербіцидів – 40-80%;
- менше стресу культури – 80%;
- збереження врожаю до 15-30%;
- уникнення резистентності бур’янів;
- більша продуктивність обприскування.
Читайте також: Боротьба зі злаковими бур’янами в посівах соняшнику: фітотоксичний вплив грамініцидів на рослини
Завдяки технології SNIPER ми зможемо зберегти значну частину врожаю і значно підвищити рентабельність агровиробництва. Сьогодні технологія вже успішно працює на європейських полях, а ми з нетерпінням чекаємо можливості випробувати інновацію в Україні.
Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram








