У господарстві «Технополь Агро», що на Кіровоградщині, переконані: фундамент надійного захисту закладається не в момент обробки препаратом, а набагато раніше — у самому ґрунті. Коли його мікрофлора збалансована, а мікроорганізми працюють у тісному симбіозі з рослиною, культура отримує потужний імунітет від природи. За таких умов, наголошують у господарстві, навіть у зонах ризикованого землеробства фунгіцидна програма Bayer розкриває свою ефективність на всі 100%: забезпечує стабільне формування врожаю, високу якість зерна та передбачувану рентабельність у рослинництві.
Живий ґрунт як резервуар вологи
Регіон, де працює господарство, стрімко змінює свій вигляд. Те, що донедавна називали Лісостепом, нині дедалі більше нагадує Степ із характерними кліматичними викликами. До того ж поля, які обробляє агропідприємство, лежать на одній із найвищих точок Кіровоградського району. Тут формується власний мікроклімат: гарячі повітряні маси здіймаються вгору схилами, і спека відчувається особливо гостро — інколи на кілька градусів сильніше, ніж у навколишніх низинах. Аграрії «Технополь Агро» це не просто помічають — вони вже адаптували технології до нових реалій: від структури обробітку ґрунту й підбору гібридів до системи живлення та захисту культур.
Показовим є простий факт: у районі села Федорівка щороку випадає всього 300–320 мм опадів, до того ж основна їх частина — восени та взимку. Навесні й улітку, коли рослині найбільше потрібна вода, волога фактично відсутня. Тому тут буквально борються за кожен міліметр — за той запас, який можна зберегти в ґрунті.
— Основою нашої технології є система обробітку ґрунту Living Soil Power — «сила живого ґрунту». Вона поєднує фізику, хімію та біологію ґрунту. Наше завдання — створити такі умови для мікроорганізмів, щоб вони працювали в симбіозі з рослиною, забезпечуючи нам рентабельність і водночас зберігаючи родючість землі, — пояснює агроном ТОВ «Технополь Агро» Орест Гранат.
NB: У господарстві вже сім років не застосовують оранку. Замість неї — поверхневий обробіток і головний елемент системи: суміші покривних культур із глибокою кореневою системою. Саме коріння формує природну «архітектуру» ґрунту: створює пористість, капілярність і середовище для мікробіологічної активності — так земля утримує вологу навіть тоді, коли її майже немає зовні.
Один із яскравих результатів — поля, що першими перейшли на технологію Living Soil Power. Цього сезону тут отримали 3,4 т/га соняшнику та 2,4 т/га льону, що став найприбутковішою культурою господарства.
Цьогоріч після льону та соняшнику посіяли озиму пшеницю. Висівали анкерною сівалкою з міжряддям 30 см у сухий ґрунт на глибину 2–3 см.
Під час сівби вносять два види добрив:
- мінеральне азотно-фосфорне (18-46) — для стартової енергії;
- компостну гранулу з курячого посліду, мікоризовану біопрепаратами — для «ввімкнення» ґрунтового життя та формування симбіозу кореня з мікроорганізмами.
NB: Восени та взимку закладають 80% азоту, решту — навесні, коли рослина корегує потреби. Весною також додають мідь, цинк, марганець, фосфор і біопрепарати — залежно від конкретного поля. Завдяки такому підходу рослина формує сильну, функціональну кореневу систему. А це — ключ до ефективності захисту рослин, адже найефективніше препарат діє тоді, коли сама рослина працює.
У цих умовах препарати Bayer — Деларо® Форте, Інпут® Classic, Фокс®, Пропульс®, Церон® та гібриди цього ж бренду — реалізують свій повний потенціал, забезпечуючи стабільність урожаю та його якість навіть у зоні практично критичного браку вологи.
Інпут® Classic і Деларо® Форте: рішення, перевірені пшеничним полем
NB: За нових кліматичних умов господарство змушене було відмовитися від кукурудзи, натомість злакові культури, як показує досвід, добре адаптовані до умов регіону. Вони не потребують великих запасів вологи для отримання дружних сходів і впевнено витримують холодові стреси й приморозки на початку вегетації. Крім того, злаки стійкі до високих температур у період активного росту, що робить їх надійними в умовах нестабільного клімату. Тому під них відводять немалий клин.
Зокрема, під озиму пшеницю в господарстві щороку відводять 35–45% посівних площ. За підсумками сезону середня врожайність культури становить 65 ц/га. Водночас головна перевага — якість зерна: весь урожай — другого класу, тож збіжжя продали на борошномельні підприємства для подальшого виготовлення хліба та хлібобулочних виробів.
У господарстві наголошують, що вирощування якісної пшениці економічно вигідніше, ніж отримання фуражу, адже різниця у ціні та рентабельності на користь продовольчого зерна завжди суттєва.
Це ще раз підтверджує важливість правильно налаштованої системи живлення й захисту, де кожен елемент — від живлення до фунгіцидного захисту — працює синхронно.
— Перший фунгіцид ми застосовуємо або восени, або навесні — залежно від ризику розвитку хвороб. Щороку закладаємо досліди й дивимося, як препарати працюють саме у цьому сезоні, — розповідає Орест Гранат.
За його словами, жодних шаблонів не існує: якщо восени вологи багато, листковий апарат формується активно — обробку проводять одразу. Якщо ж осінь суха, і пшениця входить у зиму в мінімальній фазі розвитку, захист переносять на весну.
Окрема увага — живленню у фазу виходу в трубку.
— Ми вносимо елементи тоді, коли рослина здатна їх максимально швидко засвоїти, і бачимо, що фунгіцидна обробка в поєднанні з правильним живленням дає відмінний результат, — наголошує агроном.
Якщо ж живлення недостатнє, навіть хороший фунгіцид може не спрацювати так добре, як очікує аграрій.
NB: У цьому сезоні на озимій пшениці найвищу прибавку врожайності та покращення якості зерна забезпечили фунгіциди Bayer — Інпут® Classic та Деларо® Форте — і це порівнюючи з іншими препаратами провідних міжнародних виробників.
— Результат був відчутним і по центнерах, і по класності. Тому на наступний сезон ми збільшуємо їх частку в системі захисту, — зазначає агроном.
Ефективність препаратів оцінюють у реальних умовах — з різницею в рельєфі, вологості й активності ґрунтової біоти, проводячи дослідження в блоках по 20–40 га.
Так оцінюють не «теоретичний» ефект, а фактичний вплив на врожай.
Окремим критерієм є якісні показники зерна: маса 1000 зерен, натура, склоподібність, класність. Їх розглядають як індикатор злагодженості всієї системи, зокрема й дії фунгіциду.
Фунгіцидний захист дає результат у якості зерна тільки тоді, коли рослину забезпечено живленням. Якщо озима пшениця відчуває дефіцит азоту чи мікроелементів або перебуває під дією стресів, навіть найефективніший препарат не зможе повністю реалізувати свій потенціал.
— Саме тому у фазу обробки колоса ми дуже уважно аналізуємо поточну погоду, стан листка, наявність вологи, ризики інфекційного фону. Це не «операція за календарем» — це адаптивне рішення, ухвалене по полю, що і забезпечує стабільність результату.
І хоча, як кажуть, фунгіцид не створює врожай, він надійно зберігає потенціал, закладений у рослину через ґрунт і живлення, підтримуючи високу якість зерна навіть у роки з нестабільними погодними умовами.
Ріпак: коли фунгіцид дає максимум
До озимого ріпаку в господарстві підходять так само системно, як і до зернових культур. Цьогоріч культуру висіяли в середині серпня — після дощів. Завдяки правильно обраному моменту й збереженню капілярної вологи в ґрунті сходи з’явилися дружно — протягом 3–5 днів. Строки сівби у ТОВ «Технополь Агро» можуть варіювати: орієнтиром є наявність вологи, а не дата — технологія дає змогу працювати в «пластичному» режимі, адаптуючись під сезон.
Застосування анкерної сівалки дає можливість сіяти навіть «по дощу» без закорковування й без порушення розподілення рослинних решток. У господарстві працюють із 30-сантиметровим міжряддям, висіваючи 450–550 тис. насінин/га залежно від умов.
За станом рослин тут уважно стежать уже з осені.
— Восени ріпак має бути низьким, компактним, із товстою шийкою — тоді він зимує спокійно й стартує навесні без стресу, — пояснює Орест Гранат. — На початкових етапах розвитку — у фазу двох листків — ми застосовували регулятори росту, тому що у цей період ріпак конкурує із соломою, і рослина може витягуватися. Другу регуляцію цього року ми не проводимо, бо за нинішніх погодних умов у ній немає потреби.
Що більша вегетативна маса й вищий потенціал рослини, то більшу увагу потрібно приділяти захисту від хвороб, щоб цей потенціал не було втрачено.
— Частину фунгіцидного захисту ми проводимо в період початку цвітіння або формування зеленого бутона — застосовуємо препарат Фокс®, який дає можливість запобігти захворюванню рослин на цьому етап.
Фокс® — препарат із вираженою захисною дією проти фомозу. Він потрібен у цей критичний момент, адже саме на початку цвітіння відбувається інтенсивне випаровування вологи з нижніх ярусів й інфекція може підійматися вище. Препарат контролює цей процес і не допускає розвитку хвороби у верхньому ярусі.
— Ми кілька років тестували різні препарати й визначили, що Фокс® — оптимальний за співвідношенням ціна-якість і стабільно забезпечує той рівень захисту, що нам потрібен.
Один із найкритичніших періодів, коли закладаються майбутня врожайність, маса тисячі насінин й олійність — цвітіння ріпаку. Економія на цьому етапі може коштувати втрати частини потенціалу, тому залучають надійного союзника — фунгіцид Пропульс®. Його системно порівнюють із провідними ЗЗР інших виробників, і в різні роки Пропульс® стабільно демонструє високі результати. Саме тому препарат є одним із головних елементів у програмі захисту ріпаку під час цвітіння.
— Це напряму визначає масу тисячі насінин, олійність і стабільність урожайності, — ділиться агроном господарства. — Зазвичай застосовуємо Пропульс двічі — на початку цвітіння та по зеленому стручку. Це робимо для того, щоб рослина якомога довше була зеленою й рівномірно віддавала поживні речовини в насіння впродовж усього періоду наливання. Це критично, бо саме тривалість періоду фотосинтезу визначає величину й масу зерна.
NB: У господарстві наголошують: ріпак — культура, що дуже чітко реагує на правильний момент захисту. Якщо дати підтримку в потрібну фазу — він «віддячує» високим і вирівняним урожаєм навіть у складні роки.
Так, середня врожайність ріпаку цього року становить 3,5 т/га, хоча на окремих ділянках результат відрізняється через погодні чинники та строки виконання операцій.
Щодо гібридів, то в господарів немає «улюбленців» — щороку тут визначають фаворита, під який і відводять значну площу в посівах наступного року.
— Структура посівів у нас не статична — гібрид може змінюватися з року в рік — на такий, що показує кращу стабільність, стійкість або економічний результат.
Основні вимоги, які висувають аграрії до гібрида:
- інтенсивність — він повинен добре реагувати на підвищене живлення й обробіток ґрунту;
- маса 1000 насінин.
NB: За підсумками сезону середньостиглий гібрид ДК Ексайтед (Bayer) показав високу стійкість і здатність ефективно використовувати живлення й умови ґрунту. Тому наступного сезону під нього відведуть вагому частку в структурі посівів ріпаку. З тим підхід лишається гнучким: рішення ухвалюють на основі результатів, а не гучності бренду.
— Гібрид ДК Ексайтед ми порівнювали з топовими гібридами інших провідних насіннєвих компаній. За показниками маси тисячі й енергією стартового росту ДК Ексайтед показав себе на достойному рівні, не поступався провідним європейським аналогам і був стійким у польових умовах нашої технології. Рік був екстремальним: локальна посуха, недостатня кількість опадів, у деяких місцях — морозові ушкодження.
У господарстві наголошують, що цілеспрямовано дотримуються інтенсивних методів вирощування ріпаку та зернових. Технологію обробітку ґрунту і системи живлення налаштовано так, щоб культура отримувала максимум доступних ресурсів і могла реалізувати свій потенціал. Агровиробники постійно працюють над тим, щоб не просто підвищувати врожай, а робити це економічно обґрунтовано.
Соняшник: точний захист у правильні фази
А ще ріпак — свідомий елемент сівозміни. Він швидко повертає органічну речовину та поживні елементи в ґрунт.
NB: На одному з полів після озимого ріпаку планують вирощувати соняшник. Оскільки культури мають багато спільних хвороб, важливо дотримуватися розривів між повторними посівами та забезпечувати швидку мінералізацію рослинних решток. Саме тому після ріпаку тут вирощують покривні суміші, зберігаючи таким чином родючість ґрунту й розриваючи інфекційний цикл.
— Перед сівбою соняшнику вноситимемо біопрепарати разом із, щоб поновити життя, дати новий старт для рослини, яка буде надалі тут рости, створити їй максимально комфортні умови.
Соняшник висівають із густотою 65–75 тис. рослин/га — залежно від типу ґрунту й попередника. Завдяки ширині міжряддя 45 см рослини швидше закривають міжряддя й довше утримують ґрунт затіненим. Крім того, за обраної ширини міжряддя можна тонко регулювати густоту стояння для формування потенціалу врожайності. Ну, і гібрид має значення.
— Ми постійно тестуємо різні гібриди соняшнику, — розповідає агроном господарства. — У нас у роботі є матеріали Bayer, Syngenta, RAGT. Два останні роки вирощували гібрид Бельведер від Bayer, отримали дуже хороші результати. Нові гібриди Bayer, які ми вирощуємо на демополях, теж показали себе дуже добре, тому плануємо розширити їх частку в структурі посівів.
NB: На полі, де наступного року планується соняшник, особливу увагу приділяють ранньому та тривалому фунгіцидному захисту. У період 2–4 листки проводять першу обробку, у фазу 6–8 листків — другу. У цих фазах ефективно працює Фокс®, який має пролонгований захисний ефект і допомагає зберегти рослину здоровою до фази зірочки.
У господарстві також працюють із регуляцією росту. Цього року хороші результати показав регулятор росту Церон®, важливою перевагою застосування якого є контроль висоти рослини.
Зниження висоти не лише підвищує стійкість посівів до вилягання й сприяє формуванню потужнішої кореневої системи, а й відкриває можливість провести третю фунгіцидну обробку у фазу «зірочки». Без регулятора росту штанга обприскувача у цей період просто «оббиває» кошики, і якісно обробити поле неможливо. Тому регуляція висоти — стратегічна складова системи захисту соняшнику: рослини сформували компактний, вирівняний кошик, що позитивно вплинуло на стійкість до стресу та на рівномірність наливу.
За сприятливих умов можливе третє внесення фунгіциду — із препаратом Пропульс®, що дає значну прибавку та підвищує якість насіння.
— Саме на тих полях, де ми мали найвищі врожаї, у системі захисту працювали препарати Bayer, зокрема Пропульс®. Це дуже важливий елемент технології. Він забезпечує прибавку врожаю на рівні 3–5 ц/га соняшнику, що економічно виправдано, й сприяє формуванню якісного насіння. Його дія забезпечує більш рівномірне та помірне достигання, утримуючи рослину «зеленою» довший період. Завдяки цьому всі фізіологічні процеси відбуваються повільно і правильно. Нам потрібна саме жива, активна рослина якнайдовше.
Застосування препарату Оберон® Рапід від Bayer — інноваційний інсекто-акарицид контактно-трансламінарної дії — вже стандартний елемент технології: якщо кліща не проконтролювати на ранніх етапах, про формування повноцінного врожаю можна й не говорити: він пошкоджує рослину дуже рано.
Система захисту соняшнику працює в господарстві дуже ефективно і повністю окупається. Середня врожайність культури в останні роки становить 3 т/га, і це важливий показник, оскільки олійна є однією з головних у структурі доходів.
Комплекс «ґрунт—живлення—захист» дає передбачувані результати: фунгіциди Bayer, внесені у правильні фази на тлі здорового ґрунту, зберігають потенціал і забезпечують стабільні врожаї соняшнику, ріпаку та озимої пшениці. Р
Марія БАЙОР
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
