Європейський Союз та південноамериканський торговельно-економічний блок Mercosur після понад 25 років перемовин підписали Угоду про партнерство та Тимчасову торговельну угоду. Про це повідомила Європейська комісія. Документ був підписаний 17 січня в Асунсьйоні (Парагвай) і відкриває новий етап економічної інтеграції між двома регіонами з сукупним населенням понад 700 млн осіб.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що угода має не лише економічне, а й геополітичне значення, адже спрямована на зміцнення позицій ЄС у Південній Америці та розвиток партнерства в умовах глобальної турбулентності.
Що передбачає угода
Угода між ЄС і Mercosur, зокрема, передбачає:
- скасування мит на значну частину експорту ЄС, включно з агропродовольчою продукцією, автомобілями, технікою та фармацевтикою, що дозволить бізнесу ЄС заощаджувати до 4 млрд євро на рік;
- спрощення та підвищення безпеки інвестицій у ключові ланцюги постачання, зокрема критичної сировини;
- підтримку цифрового та «зеленого» переходу;
- формування правил світової торгівлі відповідно до стандартів ЄС.
Очікується, що в результаті угоди експорт агропродовольчої продукції ЄС до країн Mercosur може зрости до 50%. Наступним етапом стане ратифікація угоди відповідно до внутрішніх процедур сторін.
Наслідки для України: конкуренція зростає
Водночас скасування мит на імпорт продукції з країн Mercosur означає збільшення поставок дешевої аграрної сировини до ЄС, що посилює конкуренцію на європейському ринку. Це створює додатковий тиск на українських аграріїв, які вже втратили частину позицій після згортання режиму безмитного імпорту, запровадженого ЄС на початку повномасштабної війни.
За даними за період 2025/26 МР (01.07.25–11.01.26):
- імпорт зернових у ЄС скоротився на 26% — до 12,75 млн т;
- імпорт кукурудзи знизився на 19% — до 8,87 млн т, з яких 33,2% поставила Бразилія, 32,8% — США, 27,1% — Україна;
- імпорт пшениці впав на 52% — до 2,2 млн т, що означає втрату Україною близько 2,5 млн т потенційного експорту;
- імпорт ріпаку зменшився на 42%, сої — на 14%.
Україна зберігає лідерство в імпорті ріпаку до ЄС (58,8%) та соняшникової олії (92,5%), однак поступово втрачає частку в сегменті сої та продуктів її переробки.
Об’єктивні ризики, на які звертають увагу в ЄС
Як зазначають експерти Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego (SGGW), угода ЄС–Mercosur має як потенційні вигоди, так і системні ризики для агросектору та довкілля.
Фахівці наголошують, що агровиробництво в країнах Mercosur відбувається за нижчими стандартами екології та регулювання, що забезпечує суттєво меншу собівартість продукції. За даними FAOSTAT, у 2023 році застосування пестицидів становило:
- у Польщі — 1,73 кг д.р./га,
- у Бразилії — 12,63 кг/га,
- в Уругваї — 7,35 кг/га.
Крім того, експерти звертають увагу на вуглецевий слід транспорту з Південної Америки, який часто не враховується при оцінці кліматичної конкурентоспроможності імпортної продукції.
Контроль стане ключовим фактором
На думку експертів SGGW, баланс між вигодами та ризиками угоди залежатиме від:
- ефективності захисних механізмів ЄС,
- реального дотримання екологічних та санітарних стандартів,
- спроможності європейських інституцій контролювати імпорт.
Водночас складні бюрократичні процедури можуть зробити застосування захисних клаузул запізнілим і малоефективним.
Таким чином, підписання угоди ЄС–Mercosur є важливою геополітичною подією для Євросоюзу, однак для України вона означає жорсткішу конкуренцію за доступ до європейського аграрного ринку.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
