Якість води для зрошення безпосередньо впливає не лише на стан плодових культур, а й на властивості ґрунту та роботу систем краплинного поливу. Тому воду зі свердловин, ставків чи інших природних джерел доцільно регулярно перевіряти в лабораторії та за потреби коригувати її показники.
Про це розповідають фахівці компанії Ukravit.
За словами доктора сільськогосподарських наук, агрохіміка Ukravit Дмитра Котельникова, ключовими показниками якості води для зрошення садів є pH, електропровідність, мінералізація, вміст карбонатів, гідрокарбонатів, магнію, натрію, калію, сульфатів і хлоридів.
Оптимальний рівень pH для поливної води має становити 6,0–7,0. За таких умов більшість елементів живлення залишаються доступними для рослин.
Електропровідність води за температури 25 °С бажано підтримувати на рівні до 1,3 дСм/м, а мінералізацію — до 400 мг/л, хоча допустимим вважається показник до 1000 мг/л.
Особливу увагу в садівництві варто приділяти вмісту хлоридів і сульфатів. Плодові культури чутливі до надлишку хлоридів, тому їх концентрація має бути нижчою за 150 мг/л, а сульфатів — до 100 мг/л.
За pH понад 7,5 наявність карбонатів підвищує ризик содового засолення ґрунту. Надлишок натрію, своєю чергою, може спричиняти руйнування ґрунтової структури, погіршення водопроникності та розвиток осолонцювання.
Тривале використання води з високим натрієвим навантаженням також негативно впливає на кореневу систему рослин і засвоєння поживних речовин.
Окремо фахівці радять контролювати вміст заліза та марганцю. Їх випадання в осад може призводити до закупорювання фільтрів, трубопроводів і крапельних емітерів.
Воду радять перевіряти щонайменше тричі за сезон
За рекомендацією Дмитра Котельникова, у садівництві лабораторний контроль якості поливної води варто проводити щонайменше три рази протягом сезону.
Перше дослідження доцільно робити на початку поливного періоду, коли мінералізація води зазвичай є найнижчою.
Другий аналіз рекомендують проводити у середині сезону, переважно в червні-липні. Через високі температури та активне водоспоживання саме в цей період концентрація солей у воді часто досягає максимальних значень.
Третє дослідження проводять наприкінці поливного сезону, щоб оцінити ситуацію та спланувати заходи на наступний рік.
Як можна скоригувати якість води
Метод коригування залежить від конкретної проблеми, виявленої під час аналізу.
За наявності у воді піску, мулу та інших механічних домішок застосовують фільтрацію. Якщо підвищений вміст заліза або марганцю — використовують аерацію, відстоювання та подальше фільтрування.
За високого pH і значного вмісту гідрокарбонатів може застосовуватися контрольоване підкислення води.
Для стримування розвитку мікроорганізмів рекомендують обмежувати надходження світла у систему, а за потреби — використовувати контрольоване хлорування або дозволені біоциди.
Знизити загальну мінералізацію можна за допомогою зворотного осмосу, однак для великих обсягів води такий спосіб часто є економічно невигідним.
Практичнішою альтернативою може бути змішування води з високою мінералізацією з водою І класу якості або використання іншого джерела зрошення.
Для зменшення негативного впливу надлишку натрію на ґрунт фахівці рекомендують застосовувати гіпсування.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
