Як змусити гербіциди працювати в посівах соняшнику

Часто господарі нарікають, що гербіциди  на соняшнику спрацювали не так, як очікувалось, і пошкодили посіви. Звичайно, ідеальної схеми захисту соняшнику не існує, залежно від  грунтів, попередників, системи обробітку можна обрати прийнятний варіант саме для вашої ситуації. Втім, для того, аби це свідомо зробити, потрібно добре знати теорію взаємодії препаратів і вдало застосовувати ці знання на практиці.

Як розповів  завідувач відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, доктор біологічних наук Євген Мордерер, на ринку  постійно з’являються нові препарати, втім діючі речовини одні і ті самі, вони давно випробувані і відомі аграріям. Тому потрібно робити вибір максимально точково, і дивитись чи це дійсно новинка або просто нова обкладинка для чогось старого.

За його словами, якщо подивитись на основні групи гербіцидів, то їх класифікують за механізмами (сайтами) дії. Річ у тому, що на даний момент усі препарати і всі діючі гербіциди розподілені по групах, залежно  від механізму дії, що напряму пов’язано із резистентністю. Саме тому у кожному підприємстві агроном має чітко розуміти, які препарати і коли він використовує, і як можна чи не можна змінювати групу аби мінімізувати втрати урожаю. На сьогодні відомо близько 30 механізмів дії, деякі препарати були вилучені, але їх номер і рядок так і залишився. Гербіциди зникають, бо все жорсткішими стають вимоги до них. І зокрема до пестицидів. У першу чергу, через екологічні та токсикологічні питання. Адже все що ми застосовуємо не повинно негативно впливати на довкілля.  Загалом, існує 9 груп гербіцидів, у деяких з них є багато діючих речовин, які можуть бути застосовані на соняшнику, а у деяких тільки одна чи дві. І це практично все, що ми на сьогодні можемо застосовувати на соняшнику.

Характеризуючи групи гербіцидів, науковець відзначив, що, перша група це загальновідомі інгібітори ацетил-КоА- корбаксилази або грамініциди. Гербіциди цього класу діють тільки на рослини з родини злакових, тонконогових. Селективність зумовлена, передусім, сайтом їх дії. Селективність всіх інших рослин зумовлена тим, що культурні рослини з більшою швидкістю розкладають діючі речовини, тобто відбувається детоксикація. А селективність грамініцидів зумовлена сайтом дії, тому що цей фермент ацентил-КоА-карбоксилаза, розташований у мітохондріях та хлоропластах рослин. А у злакових у пластидах фермент відрізняється і там він чутлива форма до цих гербіцидів, у всіх інших стійка.

Другий клас (АЛС), за його словами, найбільш популярний, найбільш ефективний та найбільш екологічно дружній.

Третя група гербіцидів є інгібіторами полімерізації мікротрубочок. Ця група вважається  дуже старою та доживає останні дні, оскільки цей гербіцид має мутагенну дію і його рекомендують для вилучення з практики. Адже сам механізм їх дії пов’язаний із мутагенезом. Реєстрація деяких речовин на соняшнику уже не подовжується.

Четверта та п’ята групи теж, за словами Мордерера, дуже старі. А от 14 дуже цікава група гербіцидів, на яку одразу після її появи покладалися великі надії. Адже гербіциди цієї групи швидко діють і є дуже ефективними. Зараз з’явилась нова діюча речовина галаксифен-метил, який став єдиним, що застосовується на соняшнику із синтетичних ауксинів.пята група інгібітори транспорту електронів і діючі речовини тербутилазин та прометрин це добрі старі препарати, які і досі поширені у аграрній практиці.

Група номер 12, так звані інгібітори синтезу каратиноїдів, ці гербіциди мають різні сайти дії, і один із можливих механізмів дії це інгібітування фітоендетасураз. На соняшнику застосовується одна речовина флурохлоридон, або препарат Рейсер.

Чотирнадцята група, або ПРОТО, це цікава група гербіцидів, на які науковці на початку покладали великі надії, адже вони ефективні і швидко діють.

Але ця їх позитивна риса, на жаль, приводить до того, що у них є дуже велика проблема з резистентністю. І хоча ці гербіциди більш ефективно застосовувати по вегетації, з’ясувалося, що для того, щоб вони були селективними, необхідно застосовувати їх у ґрунт, зазначив доктор біологічних наук.

Достатньо поширеною у практиці є 15 група це і є ті основні гербіциди, які застосовуються у посівах соняшнику. Але безпосередній сайт їхньої дії невідомий. Це добрі відомі аграріям ацетохлор, пропізохлор, диметенамід.

Остання 32 група це інгібітори синтезу каратиноїдів, сайт дії яких був знайдений відносно нещодавно, дія якого призводить до знебарвлення литків.

Найбільша група це інгібітори ацетолактатсинтази, які є найбільш ефективними гербіцидами що діють при нормі одиниць грамів на гектар, і є абсолютно нетоксичними для тваринних мікроорганізмів, швидко розкладаються. Синтетичні ауксини теж не здають свої позиції, і  інгібітори синтезу жирних кислот з довгим ланцюгом.

Що стосується теми  впровадження нових діючих речовин гербіцидів, то пан Мордерер розповів, що до 90-х років минулого століття кожну декаду з’являлася велика кількість діючих речовин і механізмів дій, а після 90-х років цей тренд змінився, і зараз якщо і відбувається поява нових речовин, то тільки уже серед поширених класів гербіцидів. Річ не в тому, що науковці лінуються винаходити нове, а у ціні самого винаходу. Часто для старого гербіциду просто знаходять його реальний механізм дії, але сам гербіцид не новинка.

Останніми у 90-тих роках  з’явились трикетони, мезотріон та інші, і з  цього часу практичного нічого нового щодо нових механізмів дії не з’явилось.

Адже, затрати на проведення повного емпіричного скринінгу, аби винайти нову діючу речовину можуть бути від 250 млн євро, та й процес досліджень важкий та тривалий – може знадобитися від 10 років. Тому далеко не кожна агрохімічна компанія, навіть об’єднавши зусилля із іншими, готові це робити. Тим більше, що з появою резистентних типів бур’янів взагалі ставиться під сумнів хімічний метод контролювання бур’янів, і поки що незрозуміло, що прийде йому на зміну.

Виявилось, що простіше і дешевше зробити культуру яка стійка для певних гербіцидів, аніж винайти гербіцид селективний до культури. Поки що підстав очікувати на хімічному ринку нових гербіцидів з принципово новими властивостями немає, переконаний завідувач відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.

Правильний підхід до застосування гербіцидів

На звичайних гібридах соняшнику головна відповідальність за захист поки що покладена на гербіциди, що застосовуються до появи сходів і вносяться у ґрунт. На жаль, їх дія напряму пов’язана із вологістю ґрунту,  а в умовах посухи можна суттєво втратити ефективність. Інгібіторами полімеризації мікротрубочок, ефективні проти злакових однорічних бур’янів і  окремих видів дводольних, але ця група практично закінчує своє існування тож основне  навантаження припадає на інгібітори синтезу жирних кислот з довгим ланцюгом, за спектром діх вони практично ідентичні інгібіторам полімеризації мікротрубочок, ефективні проти злакових і окремих видів дводольних. Найбільш жорсткий та ефективний з цієї групи це ацетохлор, але у нього обмежена селективність, і є ситуації коли застосування може нашкодити соняшнику. Найтиповіше, це коли в умовах посухи після сівби обробили грунт і після цього  пройшли опади і ацетохлор промивається у ґрунті на глибину, де знаходиться насіння і воно набрякає не водою, а гербіцидом, пригнічуючи його.

Інший варіант це флурохлоридон, і хоча за ефективністю контролю злакових він поступається, але  перевищує за дією на дводольні.

Флуміоксазин також дозволено застосовувати по вегетації, але ідею можна назвати авантюрною, по сходах він з великою вірогідністю може пошкодити соняшник, тому  його краще розглядати як варіант ґрунтового гербіциду.

Якщо говорити виключно про гербіциди для соняшнику, то хоча їх і багато, це не заміняє використання страхових препаратів. Проти злакових можна застосувати грамініциди. Хізалофоп-П-етил і пропахізафоп у великих нормах можуть пригнічувати норму. Тому для хізалофоп-П-етилу і всіх препаратів на базі цієї діючої речовини максимальна норма має бути 75 грам діючої речовини на гектар. Тобто застосовувати тільки в нормах, які рекомендовані проти однорічних злакових.

Етаметсульфурон має обмежений спектр дії. Маркер ефективності це гірчиця та деякі з родини капустяних, кучерявець та талабан.

Унікальна сполука це аклоніфен, що дозволяє контролювати широкий спектр дводольних бур’янів, однак від застосування ґрунтових препаратів це не звільняє. Сам проміжок часу коли ми можемо застосовувати аклоніфен по сходах є достатньо кортким від фази двох до 4 листків соняшника, тому що він подіє тільки на ранніх фазах розвитку бур’янів. Якщо через погодні умови фаза пропущена, то ефекту від застосування не буде.

Аклоніфен не може проконтролювати такі шкодочинні бур`яни як амброзія і нетребу звичайну. Це може зробити галауксифен-метил. До його спектру дії також входить лобода, а от на капустяні, такі як редька та гірчиця він не подіє. Крім того, у цього препарату ще є невизначені проблеми із селективністю, тому його не варто застосовувати  раніше, ніж фаза 4 листків у соняшника, однак період використання досить довгий до фази зірочки. І так само не варто його застосовувати у бакових сумішах.

Бачимо певні варіанти, що ми можемо застосувати до появи сходів і по сходах. Але, на мій погляд, найбільш ефективний варіант це комплексне застосування гербіцидів в посівах звичайних гібридів соняшнику ще до появи сходів. Але найбільш вагомий фактор це ефект взаємодії гербіцидів. Діючі речовини гербіцидів з різними механізмами, коли йдеться про фізіологічну взаємодію. Коли рослина підпадає під дію різних фізіологічно-активних речовин дія кожної із них може змінюватись. Може як синергійно підсилюватись так і заменшуватись, коли виникає явище антагонізму. А може кожна речовина діяти на рослину так само якби їх застосовували окремо, додав науковець.

NB: Приміром, для соняшнику є класичний варіант застосування гербіцидів у вигляді  бакових сумішей, коли один елемент належить до інгібіторів синтезу жирних кислот з довгим ланцюгом який більш ефективно діє на злакові бур’яни, а і партнером для нього використовують інгібітори транспорту електронів які більше діють на дводольні, і менше на злакові. 

Якщо першим препаратом буде обрано ацетохлор, то обов’язково потрібно зменшувати норму його внесення тому, що його дія буде синергічно підсилена і він може пошкодити соняшник. Якщо взяти суміш Ацетохлор у суміші із тербутилазином, то тоді норма Харнесу має бути не більше, ніж 2 л/га. Найбільш популярними на ринку є зараз такі суміші препаратів коли у якості першого елементу застосовується пропізахлор чи диметенамід (бо вони більш селективні), а у якості другого тербутилазин. При цьому таку суміш можна використовувати як на соняшнику, так і на кукурудзі.

Що  стосується боротьби з резистентністю, то тут достатньо важке питання.

Як же дізнатися, що у вас на полі виникли резистентні до певних гербіцидів біотипи бур’янів? Якщо ви побачили, що гербіцид, який до цього часу діяв гарно, а почав діяти гірше, я впевнений, що в 90% випадків ви подумаєте, що у вас щось не те з препаратом, закінчився термін застосування чи інше. Це може бути так, або не так. Якщо ви побачили, що гербіцид, який ефективно контролював певні види бур’янів, не подіяв на декілька видів, то буде винен гербіцид. А якщо кілька видів ефективно проконтрольовано, а один вид залишився не проконтрольований, то це ознака того, що це резистентний біотип, пояснив вчений.

Пан Євген також наголосив, що виникнення резистентних біотипів бур’янів зумовлене тиском, який здійснюють гербіциди. Тобто, це прискорена еволюція. Серед популяцій бур’янів можуть знаходитися мутанти, як несуть ознаку стійкості. Але цих мутантів може бути одна рослина на мільйон. Однак, якщо аграрії послідовно застосовуватимуть гербіциди одного класу, то в решті решт вони отримають значну перевагу, почнуть поширюватися і нарешті витісняють первинну популяцію. Таким чином на полі з’являється певний біотип, який стає стійким до певного виду гербіциду.

За матеріалами онлайн-лекції PRO.Соняшник, організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent.
Ірина ОЗТУРК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram