Маємо дві принципово різні методики нарахування ЄСВ членами ФГ. Перша базується на Законові про ЄСВ. Друга на підзаконній Інструкції і Листі ДФСУ. Почнемо з поганого.

Розраховуємо ЄСВ на підставі Інструкції і Листа ДФСУ

Отже, у нас є Лист ДФСУ (Лист ДФСУ від 12.04.2019 р. № 12340/7/99-99-13-02-01-17).

Є Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449 (Інструкція № 449).

За логікою, вони не повинні суперечити Законові про ЄСВ (Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Але! Суперечать.

Давайте спершу подивимося, як розраховувати ЄСВ на підставі Інструкції і Листа. Вся методика умістилася в п. 11 розд. ІІІ та п. 6 розд. ІV Інструкції № 449.

NB: База нарахування ЄСВ — розподілений дохід (прибуток), отриманий членами ФГ від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню ПДФО, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ.

Обчислення сум ЄСВ здійснюється після отримання частки розподіленого доходу (прибутку).

Тобто, визначити базу нарахування ЄСВ можна начебто тільки за наслідками звітного року. Фактично, це можна зробити в наступному після звітного року. Тому що тільки після закінчення року можна взяти всю суму розподіленого доходу (прибутку) і поділити на кількість місяців перебування платником ЄСВ.

Але ж як тоді сплачувати ЄСВ протягом року?

Сума ЄСВ за місяць не може бути меншою за мінімальний внесок ЄСВ і не може бути більшою за його максимальний внесок (абз. 1 п. 11 розд. ІІІ Інструкції № 449). А якщо дохід (прибуток) у звітному кварталі (місяці) не отримувався, базу оподаткування визначають також в розмірі не менше мінімального і не більше максимального (абз. 3 п. 11 розд. ІІІ Інструкції № 449).

Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).

Мінімальний страховий внесок знаходимо, помноживши розмір мінімальної зарплати на ставку ЄСВ (22%). А максимальний розмір — 15 розмірів мінімальної зарплати множимо на ставку ЄСВ (22%). Ця норма встановлена ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ. Мінімальна зарплата з початку 2019 року — 4 173 грн. Таким чином, у 2019 році сума мінімального внеску 918,06 грн. (4 173 х 22%), максимального – 13770,90 грн. (4 713 х 15 х 22%).

Отже, протягом року члени ФГ начебто мають сплачувати ЄСВ в розмірі за місяць не менше 918,06 і не більше 13 770,90 грн.

В додатках до Листа ДФСУ наведені приклади заповнення річної звітності з ЄСВ (форма № Д5). У всіх прикладах сума отриманого протягом року доходу рівномірно розподіляється між всіма місяцями року, протягом яких член ФГ був платником ЄСВ.

Щоправда, в п. 11 розд. ІІІ Інструкції № 449 не уточнені особливості визначення бази оподаткування звітного кварталу, в якому дохід таки отримувався. Знову-таки, якщо буквально триматися логіки Листа ДФСУ, то на отримання такого доходу можна не зважати. А просто сплачувати протягом року мінімальний внесок в розмірі 918,06 грн. за місяць. Вірніше, сплата здійснюється поквартально, то платити мінімальний квартальний внесок 2754,18 грн. (918,06 х 3). А вже за наслідками подання річного звіту здійснюється остаточний розрахунок суми ЄСВ і здійснюється доплата ЄСВ.

Але вже якщо використовуєте методику податкової, то для уникнення непорозумінь ми рекомендуємо робити інакше — визначати базу оподаткування шляхом розподілу на рік вже отриманого серед року доходу. І сплачувати щокварталу розмір ЄСВ, отриманий за наслідками такого розподілу. Пояснимо прикладом.

Приклад.

ФГ нарахувало члену ФГ розподілений дохід в сумі:

  • у лютому 2019 р. 10 000 грн, утримавши ПДФО 1 800 грн і військовий збір 150 грн Виплачено на руки члену ФГ — 8 050 грн (10 000 — 1 800 — 150);
  • у червні 2019 року ФГ 200 000 грн, утримавши ПДФО 36 000 грн і військовий збір 3 000 грн. Виплачено на руки члену ФГ — 161 000 грн (200 000 — 36 000 — 3 000).

В третьому і четвертому кварталі дохід не розподілявся і не виплачувався.

Перший квартал 2019 року

Визначаємо суму розподіленого доходу за місяць — 833,33 грн (10 000 : 12). Ця сума менше мінімальної бази обкладення ЄСВ — 4 173 грн. Тому за перший квартал член ФГ має сплачувати ЄСВ в мінімальному розмірі — 819,06 грн за місяць, або 2 754,18 грн за квартал.

Другий квартал 2019 року

Загальна сума отриманого доходу з початку року — 210 000 грн. Розподілений дохід за місяць — 17 500 грн (210 000 : 12). Сума ЄСВ за місяць — 3 850 грн (17 500 х 22%). Ця сума більше мінімального і менше максимального ЄСВ. Таким чином, з початку року за перший і другий квартал має бути сплачено 23 100 грн (3 850 х 6). Але в першому кварталі вже сплачено 2 754,18 грн. Залишилося до сплати за другий квартал 20 345,82 грн (23 100 — 2 754,18).

Третій квартал 2019 року

З початку року за перший, другий і третій квартали має бути сплачено 34 650 грн (3 850 х 9). За перший і другий вже сплачено 23 100 грн. Отже, за третій квартал потрібно сплатити 11 550 грн (34 650 — 23 100).

Четвертий квартал 2019 року

Сума ЄСВ за рік — 46 200 грн (3 850 х 12). Попередні сплати склали 34 650 грн. За четвертий квартал потрібно сплатити 11 550 грн (46 200 — 34 650).

Методика сплати за Законом

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, ЄСВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності (членами ФГ), що підлягає обкладенню ПДФО. Як бачимо, про розподіленість тут жодного слова не сказано.

Добре, а за який період визначати цей дохід?

Члени ФГ мають сплачувати ЄСВ, нарахований за квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Причому внесок має бути не менше мінімального ЄСВ за місяць (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Отже, сплата йде поквартально, а розмір внеску порівнюється з місячним платежем. То який же звітний період слід брати?

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ звітним періодом для подання звітності є календарний місяць, крім підприємців і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, для яких звітним періодом є календарний рік.

З наведеного випливає, що члени ФГ мають подавати місячну звітність. Адже до кола осіб виключення з загального правила вони не відносяться. Але ж якщо звітність подається помісячно, то і дохід варто брати місячний!

Давайте тепер порахуємо суму ЄСВ на підставі даних прикладу, якщо використовувати виключно норми Закону про ЄСВ, відповідно до яких звітним періодом є місяць.

Отже. Якщо у лютому 2019 року член ФГ отримав дохід 10 000 грн, то сума ЄСВ за цей місяць складе 2 200 грн (10 000 х 22%). Якщо при цьому за січень і за березень доходу не було, варто сплачувати за ці місяці мінімальний внесок 819,06 грн. Таким чином, всього за перший квартал потрібно сплатити 3 838,12 грн (819,06 + 2 200 + 819,06).

Подібне матимемо і за другий квартал. По 819,06 доведеться сплатити за квітень і травень. А за червень порівнюємо базу нарахування 200 000 грн. з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ — 62 595 грн (4 173 х 15). Фактичний дохід більший за максимальну базу, тому ЄСВ за цей місяць складе 13 770,90 грн (62 595 х 22%). Всього ЄСВ за другий квартал — 15 409,02 грн (819,06 + 819,06 + 13 770,90).

За третій і четвертий квартали ЄСВ складе 4 914,36 грн (819,06 х 6).

Всього ЄСВ за рік — 24 161,50 грн (3 838,12 + 15 409,02 + 4 914,36).

А за версією податкової і Інструкції № 449, застосовуючи концепцію розподіленого доходу, отримаємо 46 200,00 грн.

Тобто, якщо користуватися методом податкової і Інструкції № 449, порівняно з методом за Законом член ФГ сплатить ЄСВ на 22 038,50 грн (46 200 — 24 161,50) більше!

У якому місці Закон та Інструкція пішли нарізно?

Ми встановили. За Законом про ЄСВ звітний період місяць. Це означає, що кожен місяць для розрахунку доходу потрібно брати відокремлено.

За Інструкцією № 449 звітний період рік. І на кожен місяць береться середньомісячне значення загального річного доходу — так званий розподілений дохід. Уточнимо. В п. 6 розд. ІV Інструкції № 449 написано про обчислення ЄСВ після отримання частки розподіленого прибутку у звітному році. В п. 11 розд. ІІІ цієї ж Інструкції сказано про розподілений дохід (прибуток), отриманий у звітному році. Тобто, Інструкція підводить до річного звітного періоду з метою обчислення бази оподаткування ЄСВ.

Хто з них правіший?

Варто сказати, що між Законом та Інструкцією є ще Порядок № 435 (Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435).

Норму про звітний місяць в п. 6 розд. ІІІ Порядку № 435 викручено таким чином: для членів ФГ, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, які формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 01 травня року за результатами фінансового року. Звіт подається за формою № Д5 із зазначенням типу форми «початкова».

Тобто, відповідно до Порядку № 435 звітний період місяць, але звітність подається річна! Але за Законом звітний місяць означає подання щомісячної звітності. Але ніяк не річної.

Фактично Порядок № 435 розкарячився між нормами Закону та Інструкції № 449. Поєднав непоєднуване.

До цієї роздвоєності доєднався іще й Лист ДФСУ, який викрутив все на свою фіскальну користь.

Що маємо в підсумку?

З нашого погляду, Інструкція № 449 і Порядок № 435 суперечать Закону про ЄСВ. Податкова використовує цю суперечність собі на користь, поповнюючи бюджет.

Але наш погляд — то наш погляд. Остаточне слово в подібних ситуаціях може сказати хіба суд.

Інший варіант — внесення змін до цих документів, які би виправили суперечність або вже в одну, або в іншу сторону.

Олександр Золотухін, консультант з оподаткування і бухгалтерського обліку


Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram