«Я керую бізнесом, трактором керує автопілот»: нова модель агроменеджменту

«Фермер керує бізнесом — трактором керує автопілот», — так формулює суть свого продукту Віталій Шуберанський, СЕО компанії FRENDT®. І додає: завдання TerraNavix — не просто вести трактор рівно, а повернути фермеру контроль, час і прибуток.

Ми говоримо про управлінський підхід до інновацій, власний фермерський досвід на пісках і торфах Полісся та про те, чому доступність технології сьогодні важливіша за її вау-ефект.

Від виставкового стенда — до власної компанії 

— Пане Віталію, як почався ваш шлях у бізнесі?

— Я буквально зайшов у професію з виставки на ВДНГ. Захоплено розглядав культиватор HORSCH — обійшов його з усіх боків, вивчав кожну деталь. Це помітив менеджер компанії «Астра» й просто на стенді провів зі мною співбесіду. Так, ще студентом четвертого курсу НУБіП я отримав свою першу роботу в агробізнесі.

За два місяці виріс від асистента до продукт-менеджера угорського бренду Framest. За чотири роки вів уже шість брендів, серед них HORSCH і Capello. Працював із регіональними представниками та агрохолдингами, навчився працювати з великими контрактами — і, головне, позбувся комплексу «мені ще замало років».

Далі була посада комерційного директора в дилерській компанії CASE — фактично довелося будувати бізнес з нуля: реєстрація, контракти з CNH Industrial, логістика, постачання. Саме тоді я по-справжньому зрозумів, як формується великий бізнес — через переговори, зобов’язання і відповідальність.

Після роботи в «Агроінвесті», де я відповідав за напрям швейцарської навігації Leica, після переїзду до Вінниці довелося шукати новий формат. Управлінських можливостей у регіоні майже не було, але була експертиза, аграрна освіта і чітке розуміння ринку. Тож у 2013 році я обрав власний шлях — так з’явився FRENDT®.

— Коли FRENDT® став системним бізнесом, ви вирішили особисто зайнятися агровиробництвом. Чому було важливо пройти цей шлях самому?

— У 2021 році, коли FRENDT® став системним бізнесом — із вибудуваною структурою та процесами, — я зміг відійти від операційного управління. І тоді з’явилося відчуття: щоб по-справжньому розуміти фермера, потрібно самому стати ним. Не з позиції постачальника обладнання, а з позиції людини, яка сіє, ризикує і рахує врожай.

У грудні 2021 року ми придбали господарство й замовили техніку. Поки вона їхала з-за кордону, почалася повномасштабна війна. Старт виявився непростим, але ми провели першу посівну.

Війна зробила нас сильнішими як команду. Ми подорослішали, згуртувалися, підтримуємо тих, хто служить. Для нас важливо, що компанія зберегла людей.

Сьогодні обробляємо 1000 га землі в північних районах Рівненщини, де переважають піски та торфи й де ми, що гріха таїти, набили трохи шишок. Але саме в цьому й сенс: наше господарство працює як науково-дослідне. Ми документуємо, цифруємо процеси й поступово формуємо систему землеробства для Полісся — щоб фермери могли працювати прибутково і не повторювати наших прорахунків.

— Агровиробництво якось змінило ваш погляд на інновації та готовність фермерів їх впроваджувати?

— Коли ти продаєш високотехнологічне обладнання, здається, що воно потрібне фермеру вже сьогодні. Але, ставши виробником, я побачив іншу реальність.

У фермера можуть бути зовсім інші пріоритети: проблеми із земельним банком і пайовиками, нестача складів для зберігання зерна, дефіцит техніки чи недостатня енергоозброєність. Земля — його головний актив, і часто саме за неї точиться боротьба. У таких умовах інновації відходять на другий план.

Цей досвід навчив мене головного — розуміти, що насправді болить агровиробнику, і тверезо оцінювати його готовність до інновацій.

Коли автопілот стає доступним: нова економіка входу в точне землеробство

— Чому ви зробили ставку саме на бюджетний автопілот — і чому саме тепер?

— Ціна для малого бізнесу має вирішальне значення. Війна звузила інвестиційні можливості, а сезони 2023–2024 років не виправдали врожайних очікувань, тож сьогодні фермер шукає не гучних інновацій, а практичних рішень, які реально зменшують витрати й не лягають новим фінансовим тягарем на господарство.

Ми часто чули: «Трактор коштує дешевше, ніж автопілот». Тому TerraNavix має іншу модель входу: 3999 доларів, з яких фермер одразу сплачує 999, а решту — протягом чотирьох місяців по 750. Фактично це найдоступніший продукт у своєму сегменті на ринку — з уже включеною відстрочкою. Більшість навіть не торгується — просить виставляти рахунок.

— Свого часу фермери нерідко надавали перевагу товарам із чорного ринку, де ціна ще привабливіша. Як зараз? Питання автопілота — це лише про технологію, чи більше про культуру відповідальності й управління ризиками в господарстві?

— Так, «сірі» товари приваблюють ціною. Але часто це означає відсутність сервісу й відповідальності. У критичний момент фермер лишається сам із проблемою — техніка стоїть, поле чекає, гроші втрачаються. Пригадайте історію відомого агроблогера з автопілотом від no-name-виробника. У підсумку за п’ять місяців він так і не зміг встановити систему і лише після цього визнав, що зрозумів цінність сервісу: із власної кишені фермер фактично оплатив простій обладнання та проґавив сезонні можливості. Ми ж пропонуємо не просто обладнання, а систему: власний сервісний центр, фахівців з агроелектроніки, супровід від першого дня. Інвестиція має працювати одразу. І це цінують агровиробники. Гляньте, з продуктом TerraNavix ми вийшли на ринок у червні минулого року й продали вже 350 систем. Для цього сегмента це серйозний результат.

Малі господарства до 500 га зазвичай беруть одну систему. А ті, хто обробляє 1000–5000 га, встановлюють по три-п’ять. На ключових операціях у них стоїть дороге обладнання для сівалок чи обприскувачів, а от у боронуванні чи внесенні добрив на інноваціях раніше економили. Завдяки конкурентній ціні TerraNavix став вигідним і для цих завдань, тому цікавляться як великі гравці, так і агрохолдинги.

Головна ідея проста: невеликий фермер — це власник, менеджер і механізатор в одній особі. Коли трактором керує автопілот, аграрій керує бізнесом. Працює швидше, точніше — і має більше часу для вирішення комерційних справ та для родини.

Технологія, яка витримує поле і війну

— Які технічні рішення дали змогу TerraNavix стабільно працювати в українських польових і воєнних умовах?

TerraNavix тримається на трьох ключових елементах: дисплеї, GNSS-приймачі та електрокермі.

Перше — дисплей. Побутовий планшет у тракторі довго не живе. Спека, мороз, пил, добрива, паливо — це агресивне середовище. Тому ми використали промисловий термінал зі ступенем захисту IP67, розрахований на роботу в екстремальних температурах.

Друге — GNSS. В умовах радіоелектронної боротьби ми протестували різних виробників і обрали той, що реально працює. Фермери самі кажуть: дорогі бренди «стоять», а ця система працює. Точність RTK — 2,5 см, а це високий показник для польових операцій.

Третє — електромеханічне кермо. Якщо на європейських тракторах воно крутиться легко, то, скажімо, на ХТЗ — зовсім інша історія. Ми поставили найпотужніший електродвигун, щоб система була універсальною — для техніки різних виробників. У полі TerraNavix показав себе настільки стабільно, що ми не мали жодного повернення.

І ще один показник простоти: близько 40% клієнтів отримали систему «Новою поштою», самі встановили її за відеоінструкціями й одразу почали працювати. Посібники ми постійно оновлюємо, а сервісна команда доступна 24/7 — телефоном, онлайн або, за потреби, безпосередньо в полі.

Від першого автопілота — до системного управління господарством

— Яку модель розвитку ви пропонуєте фермеру в точному землеробстві? 

— Точне землеробство — це поєднання досвіду фермера і технологій заради прибутку. Говоримо про сім рівнів точного землеробства, бо ринок довго був хаотичним. Фермери купували дороге обладнання й використовували його на 20–30%. Автопілоти за 30 тис. доларів працювали як просте паралельне водіння — фактично гроші на вітер. Ми ж працюємо як системний інтегратор точного землеробства. Тому даємо фермеру не просто обладнання, а шлях розвитку, пропонуємо поступовий рух: інвестувати в те, що реально працює й окупається за сезон. А «вирісши з простого обладнання» наші клієнти можуть обміняти, наприклад, курсовказівник на автопілот за trade-in — за реальною ринковою ціною, залежно від стану техніки. Не «за гривню». Якщо фермер колись купив систему за 1300 євро, то через 5–7 років може продати її нам приблизно за 750. У гривні це інколи навіть більше, ніж він заплатив тоді. Так само і з автопілотом: попрацював, зрозумів можливості, захотів більшого — ми викуповуємо систему і пропонуємо наступний рівень. В Україні таку модель майже ніхто не застосовує.

— Ви анонсуєте автопілот як базовий продукт агробізнесу нового покоління…

— Так, TerraNavix — перший крок, бо він дає миттєвий ефект. Економія пального, зменшення перекриттів, менший знос техніки — це відчувається одразу. Після цього фермер сам запитує: «Що далі?». І отримує розширені пропозиції — від базової навігації до систем управління сівалками, обприскувачами й аналітики даних. Але все — поетапно.

— А після встановлення автопілота фермери вже не хочуть працювати «по-старому»?

— Найпростіший приклад — молодий фермер із банком до 300 га, який додатково заробляє на послугах. Завдяки автопілоту він сіє без перекриттів і пропусків, економить клієнтам насіння. Сусіди записувалися саме до нього й платили більше. За сезон він заробив на автомобіль — і водночас мав більше часу для родини.

Дружини фермерів, до речі, часто дякують нам за TerraNavix. Я вже говорив про те, що автопілот повертає чоловікам час, але є й інша історія — не менш важлива. Йдеться про ручну розмітку поля перед обприскуванням. Раніше перед внесенням ЗЗР у полі стояли двоє людей з «метровками»: відміряли 18 чи 24 м під ширину штанги, виставляли прапорці, щоб техніка не перекривала проходи. У невеликих господарствах це часто робили члени родини. І мало хто замислювався, що це прямий контакт із хімією з ризиками для здоров’я.

Коли один із фермерів встановив TerraNavix, його дружина сказала мені: «Тепер нам з дітьми не треба йти в поле й вдихати хімікати». Для мене це був дуже сильний момент. Бо тоді розумієш: технологія — це не лише про сантиметри точності. Це ще й про безпеку родини.

У локальних історіях спрацьовують людські мотиви, але у великих господарствах усе вирішує калькулятор. Коли 1000 га кукурудзи висівають нерівно, а обприскувач іде по діагоналі й витоптує рослини — це прямі втрати врожаю. Варто перевести їх у тонни й гроші — і бізнес швидко робить висновки. Додається ще й фактор часу: раніше сіяли десять днів, з автопілотом — дев’ять. А один день у посівну може означати додаткову врожайність.

TerraNavix мінімізує людський фактор, дає працювати вночі чи в туман, підвищує якість сівби. Механізатор більше зосереджений на агрооперації, а не на керуванні. Автопілоти давно стали нормою в Європі, й в Україні ті, хто спробував, уже не хочуть повертатися назад. Навіть під час повітряних тривог фермери чекають відновлення сигналу, щоб продовжити роботу.

Та починати варто з простого — побачити все на власні очі. Ми організовуємо поїздки до господарств у тому самому регіоні, де автопілот уже працює. Найкраща оцінка та відгук про результативність — від колеги в полі, а не від менеджера.

— Чому подекуди цифровізація поля викликає спротив і яким ви бачите українське агровиробництво через кілька років?

— Часто інновації гальмують ті, кому вигідна «сіра зона». Точне землеробство робить усе прозорим: скільки насіння, пального, гербіцидів використано — видно до грама. І це подобається не всім. Але зрештою власники повертаються до ефективних технологій, що імплементуватимуться повсюдно.

Найближчий стандарт — онлайн-передавання даних із поля в офіс. Коли рішення ухвалюють на основі цифр у реальному часі — це вже інша управлінська культура. Додам і про штучний інтелект: інструменти на кшталт GPT чи Gemini можуть швидко аналізувати великі масиви даних і допомагати знаходити закономірності, які людина не завжди бачить. Це новий рівень управління.

— Яку частину цієї історії хочете написати разом із фермерами?

— Ми хочемо зростати разом із фермерами. Бо ті, хто перший впроваджує точність у щоденну роботу, отримують не лише економію пального чи менше перекриттів. Вони отримують іншу якість управління — коли рішення ухвалюють на основі цифр, а не припущень. Точне землеробство — це вже не про «модну технологію». Це про контроль над витратами, прозорість процесів і прогнозованість результату. Про те, щоб гектар працював на бізнес, а не навпаки. І зрештою — про капіталізацію. Господарство, в якому всі операції задокументовані, зацифровані й керовані, коштує дорожче. Воно привабливіше для інвестора, зрозуміліше для банку і стійкіше до ризиків.

Український агросектор сьогодні працює в надскладних умовах. Але у нас немає вибору, і тому саме за таких обставин формується нова культура управління — точна, прозора і технологічна. І ті, хто зробить цей крок зараз, завтра визначатимуть правила гри. Бо в сучасному агробізнесі перемагає не той, у кого більший трактор. А той, хто краще керує.

— Щиро дякую за інтерв’ю.  Р 

Розмовляла Галина ШЕПЕЛЬ

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram

YouTube player